Літньої пори село живе в особливому ритмі. Основна турбота погожого дня – заготівля сіна, його перевезення. До дуже об’ємного поняття «підготовка до зими» також входить створення запасу дров, припасів солінь, консервації, варення… Тож робочий день мешканців Смячі, які й інших населених пунктів, ненормований, розпочинається удосвіта й закінчується чи не опівночі. Усі турботи не злічити й не згадати. Так само й у сільраді: неможливо чітко окреслити усі обов’язки, покладені на місцеву виконавчу владу.
Сільського голову Смячі Т.В. Лисенко ми застали на робочому місці.
За нетривалий час нашої розмови в кабінеті Тетяни Василівни побувало кілька пенсіонерів, зазирнув місцевий фермер О.М. Масляний, на розмову заїхав приватний підприємець Г.П. Корнієнко, котрий також орендує у селян земельні паї. Тим часом у фельдшерсько-акушерському пункті кипіла робота: безробітні, які стоять на обліку в центрі зайнятості, а мешкають у Смячі, пиляли, рубали й заносили до хліва дрова для медичного закладу. Подружжя Дімових, О.П. Селезень, С.В. Коваленко, І.С. П’ятківський, В.М. Миненко, С.П. Селезень працювали злагоджено, й через увесь сарай уже піднімався другий ряд дров. Тож можна сподіватися, що взимку у ФАПі буде тепло. Зараз тут тимчасово немає ні фельдшера, ні акушерки. Тож за всіх справляється молодша медсестра О.А. Лімаз. Вона не лише підтримує в приміщенні порядок, а й привозить ліки, міряє тиск. Хоча, звичайно, цього замало. Іноді терміново необхідна кваліфікована допомога. Зазирнули ми й до відділення зв’язку. Начальник його – Л.А. Радченко – запевнила, що в Смячі люблять районну газету «Промінь» і на друге півріччя план по передплаті районки було перевиконано. Тож, сподіваємося, що й ця оповідь про будні села знайде свій відгук серед наших читачів. Здавалося б, нехитрі новини у Смячі: безробітні обкошують бур’яни обабіч вулиць – усе ж ошатніший вигляд має село. Зробили два нові теремки над колодязями, а ще три відремонтували, один колодязь почистили. І люди задоволені, й село чепурніше. Дуже непокоїться сільський голова, що зовсім руйнуються обидва мости через річку Снов. У бюджеті сільради коштів на це немає – трохи підлатали-підремонтували, але ж потрібні нові палі, взагалі – нові мости. Адже саме вони сполучають село із луками, де тривають сінозаготівлі, із лісом, щедрим на ягоди. - Поїхали якось у ліс по чорниці, - обурюється Тетяна Василівна, - глянула на ягідники, й душа заболіла. Шморгалками знищили все, адже не лише ягоди, а й листя обірвали, кущики понівечили. А чи зможуть до наступного літа ягідники відновитися? Наступного літа разом із депутатами будемо переймати на мосту через річку й уживати заходів до тих, хто нищить природу. Значний обсяг робіт здійснили працівники сільради, допомагаючи землякам оформити субсидії на тверде паливо. Смяцькі діти війни за перше півріччя всі мали вчасно підготовлені документи. Уже закрите й друге півріччя. Серед планів і мрій Т.В. Лисенко – газифікація ФАПу і школи. Непогано було б мати газове опалення і в приміщенні сільради. Але головне, щоб діти не мерзли. Цього вересня першокласниками стануть дев’ять хлопчиків і дівчаток. А всього до школи піде 45 учнів. Хочеться сподіватися, що Смяцька школа з її добрими традиціями давати тверді знання та надійну путівку в життя і надалі житиме. … Від зорі до зорі триває робочий день селянина. У турботах і клопотах про насущне пролітає спекотне літо, упродовж якого слід забезпечити цілий рік. Тому і сільська громада, і її очільник не можуть дати собі право розслабитися. Бо прогаяного нині й на прудкому коні не наздоженеш. Валентина ВОЛОКУШИНА Фото автора
За нетривалий час нашої розмови в кабінеті Тетяни Василівни побувало кілька пенсіонерів, зазирнув місцевий фермер О.М. Масляний, на розмову заїхав приватний підприємець Г.П. Корнієнко, котрий також орендує у селян земельні паї. Тим часом у фельдшерсько-акушерському пункті кипіла робота: безробітні, які стоять на обліку в центрі зайнятості, а мешкають у Смячі, пиляли, рубали й заносили до хліва дрова для медичного закладу. Подружжя Дімових, О.П. Селезень, С.В. Коваленко, І.С. П’ятківський, В.М. Миненко, С.П. Селезень працювали злагоджено, й через увесь сарай уже піднімався другий ряд дров. Тож можна сподіватися, що взимку у ФАПі буде тепло. Зараз тут тимчасово немає ні фельдшера, ні акушерки. Тож за всіх справляється молодша медсестра О.А. Лімаз. Вона не лише підтримує в приміщенні порядок, а й привозить ліки, міряє тиск. Хоча, звичайно, цього замало. Іноді терміново необхідна кваліфікована допомога. Зазирнули ми й до відділення зв’язку. Начальник його – Л.А. Радченко – запевнила, що в Смячі люблять районну газету «Промінь» і на друге півріччя план по передплаті районки було перевиконано. Тож, сподіваємося, що й ця оповідь про будні села знайде свій відгук серед наших читачів. Здавалося б, нехитрі новини у Смячі: безробітні обкошують бур’яни обабіч вулиць – усе ж ошатніший вигляд має село. Зробили два нові теремки над колодязями, а ще три відремонтували, один колодязь почистили. І люди задоволені, й село чепурніше. Дуже непокоїться сільський голова, що зовсім руйнуються обидва мости через річку Снов. У бюджеті сільради коштів на це немає – трохи підлатали-підремонтували, але ж потрібні нові палі, взагалі – нові мости. Адже саме вони сполучають село із луками, де тривають сінозаготівлі, із лісом, щедрим на ягоди. - Поїхали якось у ліс по чорниці, - обурюється Тетяна Василівна, - глянула на ягідники, й душа заболіла. Шморгалками знищили все, адже не лише ягоди, а й листя обірвали, кущики понівечили. А чи зможуть до наступного літа ягідники відновитися? Наступного літа разом із депутатами будемо переймати на мосту через річку й уживати заходів до тих, хто нищить природу. Значний обсяг робіт здійснили працівники сільради, допомагаючи землякам оформити субсидії на тверде паливо. Смяцькі діти війни за перше півріччя всі мали вчасно підготовлені документи. Уже закрите й друге півріччя. Серед планів і мрій Т.В. Лисенко – газифікація ФАПу і школи. Непогано було б мати газове опалення і в приміщенні сільради. Але головне, щоб діти не мерзли. Цього вересня першокласниками стануть дев’ять хлопчиків і дівчаток. А всього до школи піде 45 учнів. Хочеться сподіватися, що Смяцька школа з її добрими традиціями давати тверді знання та надійну путівку в життя і надалі житиме. … Від зорі до зорі триває робочий день селянина. У турботах і клопотах про насущне пролітає спекотне літо, упродовж якого слід забезпечити цілий рік. Тому і сільська громада, і її очільник не можуть дати собі право розслабитися. Бо прогаяного нині й на прудкому коні не наздоженеш. Валентина ВОЛОКУШИНА Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий