Електронний лікарняний має статус «закритий» з дня свого створення і змінює його на «готово до сплати» у день видачі – тобто через сім днів після дати закриття для лікарняних по тимчасовій непрацездатності і через сім днів після дати відкриття – для лікарняних по вагітності та пологах.
З початку війни
на підприємствах України зафіксовано 747 постраждалих внаслідок бойових дій працівників
(+10 за останній тиждень).
З 01 грудня 2022 року в Україні планово збільшився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – з 2 600 грн до 2 684 гривень.
Мабуть, кожен свідомий українець з початком повномасштабної війни не один раз запитував себе: «Що я роблю під час війни?», «Чим можу бути корисним для своєї країни?», «Як можу допомогти тим, хто воює за нашу свободу у гарячих точках?». І якщо одні люди продовжують жити тим самим життям, яким жили і до війни, не обмежуючи себе майже ні в чому, то інші починають наполегливо працювати і робити все, що від них залежить, аби підтримати нашу українську армію. Серед таких людей справжня патріотка країни Анастасія Крот.
Щороку на початку листопада в Україні відзначають День соціального працівника. Це свято людей, які щодня поспішають на допомогу іншим, свято тих, хто виявляє милосердя, робить добро не тільки за службовим обов’язком, а й за велінням совісті та покликом душі.
Всім, хто стикався з доглядом за особами похилого віку, відомо, як іноді це важко. Тому далеко не кожен зміг би працювати у цій сфері, адже тут необхідні міцні нерви і в той же час – добре серце. Саме тому соціальні працівники працюють з особливими категоріями осіб, для яких іноді самі стають найріднішими.
На Сновщині за такими людьми доглядають 95 працівників територіального центру соціального обслуговування, який очолює Світлана Хоменко. Всі разом вони обслуговують за близько двох тисяч осіб.
Неймовірної краси торшери та світильники у вигляді пишних орхідей, витончених троянд, яскравих жоржин, запашних лілій та інших різноманітних квітів у себе вдома робить сновчанка Людмила Мося.
Таке заняття стало своєрідним хобі для жінки ще чотири роки тому. Тоді Людмила, переглядаючи стрічку новин в інтернеті, натрапила на фотографії оригінальних світильників, які виготовляли власноруч. Захотіла спробувати створити таку красу і для себе.
19 липня 2022 року набув
чинності Закон України "Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових
відносин", яким внесено ряд
змін до Кодексу законів про працю
України. Зокрема, змінено й
статті 233 та 234, які регламентують
строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів та їх поновлення.
Детальніше про строки
звернення до суду за вирішенням трудового спору розповідає фахівчиня сектору "Новгород-Сіверське бюро правової
допомоги" Наталія Довбня.
Початок повномасштабного вторгнення РФ кожен українець сприйняв майже однаково. Страх, відчай, агресія, а подеколи й просте нерозуміння того, як сусідній народ так міг вчинити з нами, за їх словами, братнім народом. Хтось вже протягом восьми місяців живе у таких думках, щодня відчуваючи несправедливість, паніку, жах, а хтось, незважаючи ні на що, продовжує жити та вірити в те, що рано чи пізно наша довгоочікувана та вистраждана перемога настане. І серед таких людей сновчанка Валентина Шутько. Жінка зізналася, що спочатку відчувала такий же жах та апатію, як і кожна людина в країні. А тоді, як захищати Батьківщину на фронт пішли її знайомі та родичі, зрозуміла – має діяти. І в думках одразу пронеслася маса ідей та планів, як можна допомогти та підтримати наших захисників.
Усі особи, які перебувають під юрисдикцією України, згідно з Конституцією України та Законом України «Про безоплатну правову допомогу» мають право на безоплатну первинну правову допомогу . Але виникають питання для вирішення яких недостатньо лише отримати правову інформацію чи консультацію. Необхідно, наприклад, скласти позов до суду, представити інтереси особи в суді. Для цього окремі категорії населення, визначені законодавством, в тому числі і внутрішньо переміщені особи, можуть отримати безоплатну вторинну правову допомогу.
І має усі на те підстави, повне право. І не лише Женя, так вважає все село, всі, хто з Анатолієм Олександровичем був поруч, наразі залишається з ним поруч - у думках, вчинках, прагненнях, котрі без ніяких домовленостей в усіх без винятку його односельців однаковісінькі, наче скопійовані: щоб дорогий голова (звично кличуть саме так) скоріше повертався додому живим!
У школі зі спортивними трофеями.
Період окупації 1941 – 1943 рр. на Щорсівщині - Сновщині
У місто Щорс німецькі війська увійшли 3 вересня 1941 р. Оборону тримали бійці 21 армії 266 стрілецької дивізії, якою командував генерал-майор Василь Іванович Неретін.
Перед відходом частин Радянської Армії місто почало евакуйовуватись.
Зі спогадів колишнього начальника евакуації м.Щорс Б.І.Борисова: «Евакуація пройшла незадовільно через несвоєчасну подачу вагонів і пізно було отримано дозвіл на евакуацію. Лише 24 серпня були подані 40 вагонів (товарних) і отримано дозвіл на завантаження громадян у вагони, а вже 25 серпня німці піддали м.Щорс інтенсивному бомбардуванню. Були зруйновані залізничні колії, станційні приміщення, а від ешелонів із снарядами, що стояли на коліях, сталися сильні вибухи, від яких постраждало місто. Люди порозбігалися по ближніх селах і евакуація та всяка діяльність в місті припинилась. 3 вересня о 5 годині ранку м.Щорс було окуповане німцями.
(Ностальгічний екскурс)
З першими барвами осені приходить професійне свято машинобудівника, і, без перебільшення, в кожен сновський дім, адже на ЩЕМЗ працювали, якщо не самі, то хтось із родини. Започаткований на початку 70 років минулого століття, цей завод став ковтком свіжого повітря для маленького містечка, надією на працевлаштування тисяч людей – не лише містян, а й із навколишніх сіл. А левову долю бюджетних надходжень давало в загальну казну наше потужне підприємство. Сюди приходили зі шкільної парти або з лав армії, хтось, аби рік протриматись, а хтось, щоб пов’язати свою долю на довгі десятиліття. Тут заснувалися цілі династії, поєднувалися долі, народжувалися діти, а потім онуки. Завод дав дорогу в життя багатьом фахівцям. Недарма ж їх після закриття заводу, як то кажуть, з розпростертими руками забрали інші підприємства, бо такого професіоналізму і дисципліни не могли надати жодні виробничі структури. У той час мені, 18-річній дівчинці, довіряли верстати не тільки прості, а й з програмним управлінням, складні схеми для електроніки.
Цього року замість вже звичного для усіх випускників зовнішнього незалежного оцінювання, через військовий стан по всій території країни провели національний мультипредметний тест. Він складався з трьох блоків: українська мова, математика та історія України (по 20 завдань з кожного). Не було цьогоріч ні розгорнутих завдань на кшталт власного висловлювання, ні деталізованого розв’язування задач. Натомість – були швидкі та виважені рішення майбутніх абітурієнтів, які всіма силами намагалися зосередитися, зібрати всі свої знання докупи та встигнути пройти тест не до закінчення часу на годиннику, а до початку виття сирен.
Та навіть попри всі цьогорічні випробування, всі страхи та напружені, складні умови до підготовки, п’ятьом школярам Сновщини таки вдалося скласти один із блоків тестування на найвищий бал – 200. Серед них троє випускників Сновської ЗОШ №1 та двоє – Сновської гімназії.
Воєнний стан в Україні дуже сильно вплинув на роботу сільського господарства. Про це «Променю» розповів комерційний директор групи компаній «Імпульс» та «Елеватор» Андрій Гайдай (на фото).
З першого серпня штат Сновської центральної районної лікарні поповнився двома молодими, перспективними та амбіційними лікарями – хірургом Євгенієм Олександровичем Дузенком та акушером-гінекологом Денисом Миколайовичем Куленком.
Хірург Євгеній Олександрович Дузенко
Молодіжна рада «САМ» - це сновська активна молодь, яка була утворена два роки тому. Відтоді її очільницею стала заступниця директора Сновської ЗОШ №1 Ольга Гаврилець. Саме вона згуртувала довкола себе активних, небайдужих людей віком від 14 до 35 років, які дуже люблять свою маленьку батьківщину та мріють про її розвиток та вдосконалення. І з вибором команди молодіжна рада не прогадала. За ці два роки вони організовували концерти, різноманітні тренінги, квести, конкурси та розваги для дітей, перегляди фільмів під відкритим небом та ще багато іншого.
Володимир Петрович Амелін восени цього року святкуватиме 88 років. Ще з дитинства чоловік вів здоровий спосіб життя, займався спортом, багато працював. Можливо, тому у такий поважний вік він і має прекрасну пам’ять – на одному диханні читає поеми та вірші відомих класиків, знає незліченну кількість пісень, які, до слова, чудово виконує, адже має гарний голос.
На Сновщині медична система представлена двома закладами – КНП «Сновська центральна районна лікарня» (генеральний директор Ірина Якубовська) та КНП «Сновський центр первинної медичної допомоги» (генеральний директор Олена Шарпан). Важко переоцінити роботу обох ланок медицини, адже працівники кожної з них докладають усіх зусиль, аби жителі громади були здоровими. Адже недаремно говорять, що щаслива людина – це здорова людина.
Завідуюча терапевтичним відділенням Тетяна Куценко та лікар-інтерн Марія Лагута.
Ірина – майбутня медична сестра, Денис – військовий. Здавалося б, що спільного у цих двох зовсім різних людей. Проте випадкова зустріч у кафе перевернула їх долі. Перший несміливий погляд, перша розмова, а далі - майже чотири роки шаленого кохання, сповненого і щасливими, і трагічними моментами.
Закохана пара планувала влаштувати пишне весілля із білою сукнею, дюжиною квітів, запрошеними гостями, незабутньою фотосесією влітку цього року. Проте війна повністю зламала плани закоханих. Вранці двадцять четвертого лютого Денис став на оборону Чернігова.
Щоб захистити майбутню дружину з донечкою, чоловік вирішує відвезти їх до Ягідного, у якому на той час було відносно спокійно. Для цього з передової його відпустили лише на кілька годин. Тож, поспішно зібравши найнеобхідніше, пара поїхала у село. А вже через півтори години туди увійшли ворожі війська…
Повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну змусило чимало людей з різних регіонів країни покинути свої домівки. Вимушені переселенці виїжджають з небезпечних територій без документів, трудових книжок, без можливості звільнитися або припинити діяльність фізичної особи – підприємця. Відсутність необхідних документів не давала можливості громадянам стати на облік у центр зайнятості та, відповідно, отримати грошову допомогу по безробіттю. На сьогодні держава врегулювала цю ситуацію.
Саме під такою назвою в останній день весни відбулася мистецька благодійна акція на підтримку Збройних Сил України, яку організували працівники Сновського будинку культури та дитячої музичної школи ім.Н.Г. Рахліна.
Восьмикласницю Сновської ЗОШ №2 Кіру Дмитренко можна впевнено брати за приклад для наслідування і однокласницям дівчинки, і її друзям та знайомим. Що ж такого особливого, подумаєте ви, має ця школярка? По-перше, неабияку жагу до знань та навчання. Кіра – відмінниця та неодноразова призерка районних олімпіад.
В безпеці, любові, у світі, де з неба падають сонячні промінчики, а не летять ворожі ракети
З цим питанням до редакції звернулася сновчанка пані Анна. Жінку неабияк хвилювала доля колишньої тихоновицької листоноші Наталії Коноваленко, яку звільнили з роботи минулого року. Відтоді вона числиться в центрі зайнятості та отримує відповідні виплати. Пані Анну зацікавило, чи мають право зняти її з біржі, коли в країні триває війна.
Які права має кожна дитина?
Основним міжнародним документом, в якому викладені права дитини є Конвенція ООН про права дитини. В українському законодавстві правовими документами, які регулюють це питання, є Конституція України, Сімейний кодекс України, Закон України "Про охорону дитинства" та Цивільний кодекс України.
Щодня, починаючи з 24 лютого, місцеві лікарі не просто виконували свої прямі обов’язки, а виходили на роботу для порятунку людських життів, ризикуючи власними.
За словами головного лікаря Сновської центральної районної лікарні Ірини Якубовської, з початку війни жоден із працівників закладу не залишив свій пост. Незважаючи на те, що люди виходили на роботу з острахом, особливо, коли бачили у новинах, як окупанти нищать заклади охорони здоров’я у інших містах країни, вони продовжували плідно працювати.
У перші ж дні війни було створено чотири операційні бригади, які числилися до першого травня. Щодоби у приміщенні чергували і лікарі, і молодший та середній медичний персонал. Інфекційне відділення, через відсутність там хворих, довелося тимчасово закрити. Вже після окупації двадцять чотири дні не працювало дитяче відділення. Причина – відпустка лікаря. Проте за дітками продовжували наглядати сімейні лікарі.
У період війни будь-яка психічно здорова людина починає відчувати тривогу і страх. Як пережити стрес та зберегти спокій? У кого шукати підтримку? Як впоратися із втратою? Про це читайте далі у розмові з практичним психологом Катериною Капустіною.
Вперше тему реорганізації Станції юних техніків порушили минулого місяця. Реакція на таку новину не забарилася – директор, колектив та деякі батьки вихованців виступили категорично проти. Після довгих обговорень та суперечок в Інтернеті, подальшу долю закладу мали вирішити депутати міської ради на найближчій сесії. Більшість з них пропозицію злиття Станції юних техніків та Центру дитячої та юнацької творчості в єдиний Центр позашкільної освіти не підтримали.
На початку квітня, завдячуючи голові Чернігівської військової державної адміністрації В`ячеславу Чаусу, Сновщина отримала обладнання для супутникового зв’язку Starlink.
Про те, що ж таке Starlink, його вартість та те, хто може ним користуватися, читачам «Променя» розповів інженер-оператор компанії «Смартком» Артем Гребінь.
Розмова із директоркою Сновської ЗОШ № 1 Аллою Єрмоленко відбулася наприкінці лютого. Ще тоді «Промінь» хотів поділитися зі своїми читачами чудовою новиною – Алла Олександрівна стала співавтором підручника з історії України за програмою нової української школи.
Олександр Петрович Мокрогуз – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського.
За словами начальника освіти, сім’ї, молоді та спорту Сновської міської ради Олени Коваленко, з 24 лютого всі заклади освіти нашої громади пішли на вимушені канікули, які тривали до 31 березня. Вже з першого квітня школярі почали навчатися. Більшість шкіл працювала і працює в дистанційному режимі. Деякі школи та класи навчаються в звичному форматі (враховуючи нинішню ситуацію в країні, вказувати їх ми не будемо. Це стосується і роботи дошкільних навчальних закладів).
Нагадаємо, що наприкінці грудня минулого року із Київської дитячої залізниці до Сновська на капітальний ремонт прибув паровоз Гр-336, який був виготовлений 1951 року і працює й досі. До слова, саме він відкривав рух цією залізницею сімдесят років тому.
Про історію та початкове призначення славнозвісного Гр-336 «Променю» розповів слюсар з ремонту обладнання локомотивного депо та фахівець з ретро- техніки В’ячеслав Борщ.
Зараз через неспокійну ситуацію на кордоні України багато сновчан хвилюється про те, що робити у разі повномасштабного вторгнення агресора. Куди бігти, якщо завтра на місто, не дай Бог впадуть бомби. «Промінь» вирішив дізнатися, чи є у нас бомбосховища та в якому вони зараз стані.
На офіційному сайті Чернігівської РДА подано перелік захисних споруд цивільного захисту в Чернігівській області. Там зазначено, що на Сновщині їх 15. У Сновську це: лінійна лікарня залізничної станції Сновськ (вул. Святотроїцька, 38), СЛД №5 КЦТ №231 ПАТ «Укртелеком» (вул. Миру, 51-а), житлові будинки по вул. Чернігівській, 42, вул. Незалежності, 51-а, вул. Святотроїцькій, 2, 8 ДПРЧ 2 ДПРЗ УДСНС в області (вул. Вишнева, 59), ДПТНЗ Сновське вище професійне училище лісового господарства (вул. Бульварна, 5), коопзаготпром райспоживспілки (вул. Петра Сагайдачного, 2), локомотивне депо станції Сновськ П33 (вул. Залізнична, 2-ж), залізнична станція «Сновськ» Південно-Західної залізниці (вул. Вокзальна, 1), Сновське міське споживче товариство (вул. Залізнична, 11-а), АТ «Ощадбанк» (вул. Банкова, 5-а), Сновська ЖЕД міської ради (вул. Вишнева, 53). Також такі споруди є у Нових Боровичах (в ПСП ім. Ватутіна) та Старій Рудні по вулиці Кіреєва, 10 (приміщення колишньої школи).
Головний інспектор Сновського РС УДСНС України у Чернігівській області, капітан служби цивільного захисту Дмитро Гавриленко розповів, що останній раз їх служба перевіряла захисні споруди ще 2016 року. Відтепер цю справу поклали на плечі влади, а рятувальники мають таке право лише при планових перевірках. Тобто спонтанно зайти та перевірити той же підвал без відповідного дозволу вони не можуть.
За його словами, ще у 2016 році з 13 захисних споруд у місті більш-менш у прийнятному стані було 9. Варто розуміти, що більшість з них не витримають радіаційних викидів, бо не забезпечують герметичність. Стосовно заповнюваності: взяти хоча б захисну споруду по вулиці Вишневій, 59 (це пожежно-рятувальна частина). Вона розрахована лише на десять людей (а особового працюючого складу там 25!).
Детальніше розказати про захисні споруди Сновщини та те, чи дійсно вони можуть захистити людей у разі нападу ворога, «Промінь» попрохав посадовців із сектору з питань праці та надзвичайних ситуацій Сновської міської ради. Відповіді поки що немає.
Також варто пам’ятати, що для привернення уваги населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації передається попереджувальний сигнал «Увага всім!», а саме: коротке звучання електросирени. Тривалість звучання попереджувального сигналу становить 3-5 хвилин. У місті така сирена (в разі необхідності) транслюватиметься з двох об’єктів - приміщення ПАТ «Укртелекому» та локомотивного депо.
Почувши звуки сирен, необхідно негайно увімкнути телевізор, радіоприймач або FM-радіоприймач для прослуховування екстреного повідомлення. Уважно вислухавши повідомлення, кожний громадянин повинен діяти без паніки і метушні у відповідності з отриманими вказівками.
Ті люди, котрі знаходяться на робочому місці, повинні виконувати всі розпорядження керівника згідно з відповідним планом з питань цивільного захисту суб’єкту господарювання.
Громадяни, які перебувають вдома, повинні:
- постійно тримати увімкненими радіоприймачі, телевізори для того, щоб отримувати необхідну інформацію і вказівки органів виконавчої влади;
- в готовності тримати індивідуальні засоби захисту органів дихання і шкіри, а при їх відсутності приготувати найпростіші засоби − ватно-марлеві пов’язки;
- тримати укомплектовану лікувальними засобами медичну аптечку, документи, засоби зв’язку, особистої гігієни, запас їжі та інші засоби.
Останнім часом дуже
багато питань виникає відносно отримання допомоги особам, які досягли
пенсійного віку однак не здобули права на пенсію в зв’язку з відсутністю страхового стажу.
Це пов’язано з тим, що з 01 січня 2021 року припинив діяти Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1098.
Вишивання та в’язання для українських жінок з давніх-давен було справжньою традицією. Матері вчили цій стародавній справі своїх доньок, а ті в свою чергу передавали здобуті знання своїм. Ось так ця традиція переходила з покоління в покоління. Дуже приємно, що і зараз, в сучасному світі, ще живуть люди, які плекають та бережуть це рукотворне мистецтво, а свої вміння прагнуть передати нащадкам.
Саме так склалося і в родині Ніни Андрусенко. Жінка родом із Петрівки. Навчалася у місцевій школі, де у неї і прокинулася любов до творчості. Почалося все із уроків трудового навчання. Вчителька так натхненно та старанно розповідала школярам про тонкощі та техніки вишивки, що Ніна Миколаївна загорілася цією справою. В’язала та вишивала так старанно і красиво, що отримала ІІ розряд з шиття.
Минулого тижня Славутич став місцем проведення відкритої першості з футзалу серед 16 юнацьких команд (2009 р.н.). Представники Сновщини у стартовому матчі здобули переконливу перемогу над «Поліссям» з Житомира – 4:0.
Сновчанка Ніна Теліман зайшла до редакції аби поділитися з читачами газети своєю пробою пера – віршем, який жінка написала після втрати коханого чоловіка, а згодом сина. Серце першого перестало битися ще тринадцять років тому, другого – два роки. І досі у серці Ніни Іванівни не загоюється рана від страшних втрат, а очі щораз наповнюються слізьми, коли вона згадує про ті прості та такі щасливі моменти, коли її дружна, щаслива сім’я була разом.
Для початку зазначимо, що 1 лютого в Україні кількість нововиявлених недужих на Ковід-19 збільшилася на понад 35 тисяч осіб. (З них 4190 – діти). Прикро констатувати, але протягом лише однієї доби коронавірус став причиною смерті 204 пацієнтів. Стосовно вакцинації, то дві дози отримали 14,6 млн громадян, одну – 15,3 млн. Бустерну (третю) – 377 тисяч. А яка ситуація на Сновщині?
Свій коментар генеральний директор місцевої райлікарні Ірина Якубовська розпочала з повідомлення, що за день, 31 січня, у хворих було взято 62 так звані мазки для діагностування Ковід-19. Станом на 1 лютого в інфекційному відділенні лікувалися 25 наших земляків. (Хоча в наявності реально 24 ліжко-місця). Тобто недужих справді багато. Тепер у разі позитивного ПЛР-тесту людину оперативно відправляють до Корюківської райлікарні. В середньому таких недужих набирається до десяти на тиждень. Є підстави говорити, що на нашій місцевості поширився новий різновид коронавірусу під назвою «Омікрон». Він більш заразний і вражає значну кількість людей, але перебіг захворювання зазвичай не дуже тяжкий, фіксується значно менше випадків пневмонії. І показник сатурації (вмісту кисню в крові пацієнта) не опускається за критичну межу. Однак тривожить те, що «Омікрон» шкодить здоров’ю дітей. У понеділок до обласної дитячої лікарні довелося відправити машиною швидкої допомоги двох малюків у віці 7 і 6 місяців. В обох підтвердився діагноз – Ковід-19. Історія однієї дитини зі Сновська виглядала таким чином: у неділю, ввечері, в неї піднялася температура. Вночі стан не покращився навіть попри вживання жарознижуючих препаратів. Тому батьки звернулися до лікарні. Чергова зміна оглянула маленького пацієнта і ухвалила рішення відправити його до Чернігова, адже, окрім високої температури, були присутні ознаки інтоксикації організму і спостерігалися спазми дихання. На щастя, дітям надали необхідну медичну допомогу й уже через декілька діб їхній стан покращився.
За словами Ірини Якубовської, у Сновську хворих на коронавірус, які перебувають на стаціонарі, частково забезпечують медикаментами за рахунок терапевтичного пакету. Бо наша лікарня не отримує окремого державного фінансування за лікування недужих на Ковід-19. (Так само і персонал інфекційного відділення досі не побачив давно обіцяної урядом надбавки у 300%. Відповідь на питання «Чому?» можуть дати лише центральні органи виконавчої влади). Лікарі в своїй практиці почали менше призначати антибіотики. Хоча питання забезпечення ліками продовжує залишатися дуже актуальним. Торік один раз надійшла обмежена кількість доз дуже дорогого препарату (мононуклеарні антитіла), але більше його не постачали. На поточні витрати теж доводиться спрямовувати значні кошти. Триста штук «швидких тестів» обходяться в 50 тисяч гривень. І розходяться вони практично за місяць. У свою чергу для роботи і місцевої лабораторії потрібні витратні матеріали. (До речі, імуно-ферментний аналіз гарантовано підтверджує наявність антитіл до коронавірусу в організмі людини, яка вже одужала. А ось у щойнозахворілих - не завжди). – Протидія коронавірусній хворобі належить до числа пріоритетів місцевої лікарні, - сказала Ірина Якубовська. – Однак ми приділяємо увагу й іншим напрямкам діяльності. Ось нещодавно поламався дентальний рентген-апарат, який дуже потрібний у сфері стоматології. Довелося спрямувати понад 49 тисяч гривень на купівлю нового. Відбувся і перерахунок зарплат лікарів та медсестер у бік збільшення. Це дуже хороша й потрібна ідея. Щоправда, додаткового фінансування для цього не виділено. Тому доводиться економити на інших статтях видатків. Один з прикладів – ми перестали використовувати стару будівлю неврологічного відділення. Таким чином трохи заощадимо на опаленні приміщень…
Генеральний директор Центру первинної медичної допомоги Олена Шарпан розповіла читачам «Променя», що станом на середу 143 жителі Сновщини перебували на амбулаторному лікуванні з діагнозом Ковід-19. Рівень госпіталізації помітно нижчий, ніж раніше. Найвірогіднішою причиною такої ситуації є поширення штаму «Омікрон». За спостереженнями лікарів він значно заразніший за своїх попередників. Проте переноситься і лікується легше. Серед ознак захворювання – біль у горлі, підвищення температури тіла, кашель. Симптоми схожі на звичайну ГРВІ. Як правило, новий штам не призводить до запалення легенів. І загальний показник смертності від Ковід-19 зменшується.
– Якщо вести мову про темпи вакцинації від коронавірусу, - зазначила Олена Шарпан, - то 2 лютого ми маємо такі цифри: повний курс (двома дозами) пройшли 5685 жителів нашої громади. Це 32% дорослого населення. Ще 6084 особам зроблене щеплення першою дозою. Отримують всі бажаючі і бустерну, третю, дозу. (Препаратами Пфайзер або Модерна). Таких людей на Сновщині вже 126.
Принагідно Олена Шарпан нагадала, що так званий колективний імунітет до коронавірусу формується за умови вакцинації або одужання від хвороби приблизно 70-95% населення країни. Лише тоді гострота цієї проблеми зменшиться. Хоча в майбутньому не виключена поява нових штамів – як у випадку з усім відомим грипом. Також завжди актуальною буде тема зміцнення імунітету кожної людини. Науково доведено: здоров’я залежить приблизно на 10% від спадковості, ще на 10% - стану довкілля, на 60% - від способу життя й лише на 10% - від медицини. Будь-хто має розуміти, що уникнення шкідливих звичок, рухливість, регулярне перебування на свіжому повітрі, повноцінне і раціональне харчування – ось ті доволі прості й ефективні методи зміцнення власного імунітету.
Записав Олег МІРОШНИЧЕНКО
Ще й досі у деяких наших земляків можна знайти по запилених шафах або на закинутих горищах старовинні речі. За слушної нагоди вони перетворюються на цікавих свідків минулої епохи, здатних розповісти про життя сто чи й двісті років тому. Достатньо лише приділити їм трошки уваги…
Однією з переваг введеної понад п’ять років тому електронної системи державних закупівель є наявність відкритої бази даних, з якої можна отримати вельми цікаву інформацію. Треба лише знати, де шукати… Отже, хто хоче – може зазирнути до ProZorro.
ПІДСУМОВУЮЧИ РІК
Комунальне
підприємство «Сновська житлово-експлуатаційна дільниця» - підрозділ міської
ради, яка надає послуги згідно з
укладеними договорами між міською радою та, власне, підприємством. Вже багато
років поспіль його очолює Ганна Кошова. У штаті працює 28 робітників.
СТОЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ
– Мабуть,
сама доля розпорядилася так, що наша поважна героїня знайшла свій спокій і
розраду в сім’ї доньки Тамари, у вичищеному до блиску будиночку по вулиці
Кірова,12, де досі навколо квітнуть хризантеми
і виблискує золотом осіннє листя, де жива вдячність мамі за многотрудне життя. А у тому, що воно було пересипане безкінечними труднощами й роботою до сьомого
поту – сумніватися не треба. Всю молодість і зрілі літа провела Катерина Борисівна в Рогізках, ріднім селі, куди після
фронту, з високими бойовими нагородами
повернувся її майбутній чоловік
Микола Пилипович. Бив він фашистів на повну силу, а вона молилася і вірно
чекала. Згодом вони побралися і прожили
в парі, як лебеді, без зривів, зрад, суперечок. Розуміли одне одного з
півслова, двом красунямдонькам душу
віддавали, виховували в любові і добрі.
Трудилися в
колгоспі, він – бригадиром був, і завскладом, вона – у ланку ходила, на фермі
доярок підміняла, словом, всю роботу, яку начальство загадувало – виконувала
добросовісно. Сімейними цінностями подружжя пишалося, сповідуючи давні традиції,
здоровий спосіб життя.
Микола
Пилипович ніколи не зловживав спиртним,
не курив, в його сильних майстровитих
руках все виблискувало порядком. Під
стать господарю була Катерина Борисівна,
у якої кожен горщик блищав, кожна сковорідка, а вили, якими ставила у
піч чавуни, були вишкребені до білизни, як і кожен рушничок, простирадло.
Віруючою пара
була, без зла в душі, каменів за пазухою, заздрощів.
Досі бабусі
Каті не віриться, що її половинка в далеких засвітах, на Небі, що вона
зосталася без нього. – Доля така,
каже. Хрест такий. І водночас дякує Богу
за закуті в любов свої унікальні літа, за те, що отак спокійно може сидіти на
прибраному ліжечку й спостерігати за колобігом часу, спілкуватися з найріднішими,
бачити поруч онуків і правнуків й зустрічати все нові й нові зими і весни.
Хай буде ще
їх багатобагато!
Олена КОМПАНЕЦЬ
На січень припадають не лише післяноворічні турботи, але й чудове християнське і народне свято — Тетянин день. За григоріанським календарем його відзначили 25 січня. Це також — День студента.
Тетяна — дуже поширене і красиве ім’я. Воно має грецьке і латинське коріння. У перекладі означає «повелителька, упорядниця, засновниця». Уже з цього випливає, що Тетяни – натури ставні, горді і владні.
«Промінь» вирішив розпитати Тетян Сновщини про їхнє ставлення до свята, свого імені та традиції святкування Дня ангела у родинах.
Тетяна Товстая, безробітна (с.Тур’я):
– Своє ім’я я отримала на честь тітки по маминій лінії. Воно мені дуже подобається, і, якщо чесно, я навіть не уявляю себе з іншим іменем. У нього стільки різних варіацій, причому дуже милозвучних, ніжних. Хоча ще був варіант назвати мене Валентиною, яка, до слова, у нас з`явилась на два роки пізніше.
Тетянин день в студентські роки святкували завжди, бо співпадав із Днем студента. Зараз же цей день я сприймаю як свій День ангела і обмежуюсь привітаннями по телефону чи в соціальних мережах. Так склалося, що серед моїх подруг найбільше саме Тетян, тому вітати є кого. Походженням та значенням свого імені я цікавилася ще з дитинства. В перекладі з грецької воно означає – організаторка, упорядниця. В його описі майже все в точності характеризує мене. Самостійність, відповідальність, широкий інтерес і лідерські якості супроводжують постійно. Але не погоджуюсь із тим, що діти для Тетян відходять на другий план, адже дітей дуже люблю і вважаю їх найціннішим скарбом для кожної жінки.
Тетяна Коршун, студентка (с.Гута-Студенецька):
– Моє ім’я мені дуже подобається, хоча тато спочатку хотів назвати мене Сніжаною або Настею. А оскільки народилася я майже напередодні свята – вирішили назвати саме Тетяною, на честь прабабусі.
Тетяні притаманні такі риси характеру, як непосидючість, впертість, наполегливість та мрійливість. Думаю, вони повністю мені відповідають. Якщо задумаю щось собі, то відмовити чи змінити точку зору оточуючим дуже важко. У школі я наполегливо вчилася, щоб бути серед найкращих у класі, адже мріяла здобути вищу освіту. І те, що всі мої задуми здійснюються, залежить лише від моїх старань та наполегливої праці.
Щороку я з нетерпінням чекаю на свій День ангела, який святкую зазвичай із родиною або друзями.
Тетяна Погорілко, вчителька (м.Сновськ):
– Тетянин день святкувати почала кожного року, починаючи зі студентських років, в маленькій тісній компанії разом з друзями і рідними. Особливих традицій не маю, головне, щоб був хороший настрій та близькі люди поруч.
Значення імені знаю і гадаю, що моє ім`я мені цілком підходить. Я дійсно дуже емоційна, цілеспрямована людина, а інколи трохи і вперта. Тетяна завжди покладається на свої сили і не чекає допомоги від інших. Вона завжди сповнена планів, ідей, які успішно втілює в життя і домагається поставленої мети. Не боїться роботи, по натурі трудоголік, заради успіху готова працювати і вдень, і вночі. З жінок з ім’ям Таня виходять хороші адміністратори, громадські діячі, організатори, педагоги (як сталося і в мене).
Записала Тетяна ЛИТВИН
Яким був для бюджетної сфери Сновщини 2021 рік і на які показники можна очікувати у році нинішньому – читачам «Променя» розповіла начальник фінансового відділу міськради Ліна Савченко.
Відійшов у минуле 2021-ий рік. Яким він запам’ятався з точки зору ведення бойових дій на Донбасі? Спочатку доцільно навести деякі статистичні дані.
з хлопавок сповістив минулої п’ятниці про відкриття в Сновському будинку культури молодіжного простору. Якщо пояснити простіше – це велика кімната в сучасному дизайні, де місцеві підлітки і молодь збиратимуться разом для реалізації актуальних проєктів.
Минулого тижня у Славутичі протягом двох днів тривав юнацький турнір з мініфутболу. (Вік учасників – 11-12 років). На змагання прибуло 16 команд, поміж яких – і представники Сновської спортивної школи.
чекає на нашу лікарню вже у найближчій перспективі. Про деталі процесу читачам «Променя» розповіла генеральний директор цієї установи Ірина Якубовська.
На сьогоднішній день залишається актуальним питанням реалізації права на земельну ділянку власниками Сертифікатів на право на земельну частку (пай). Реалізації даного права актуальне не лише для спадкоємців, а і особисто власників даного документа. Як реалізувати дане право та стати власником земельної ділянки частки (паю), спробуємо розібратися, шляхом складення алгоритму дій.
У попередньому номері «Промінь» торкнувся теми, яка вважається дуже актуальною для малого бізнесу. А саме – використання в роботі касових апаратів. Підприємці вважають це формою надмірного фіскального тиску.
З огляду на тривожну ситуацію, яка виникла через все більш агресивні дії Росії, в нашій державі нещодавно розпочалося формування структур територіальної оборони. Започатковано цей процес і на Сновщині.
Що найголовніше у світі для кожної людини? Звичайно – її родина. І яким би щасливим та закоханим не було подружжя, появи у сім’ї ще одного маленького життя чекають майже завжди. Дитина приносить парі нові й до того часу навіть незвідані емоції, згуртовує подружжя й перетворює його не просто в чоловіка та дружину, а в сім’ю. Катерина Озява та Юрій Кожановський із Тур’ї – яскравий приклад великої та щасливої родини. Адже разом вони виховують п’ятьох донечок та сина.
Познайомилася пара лише кілька років тому. До цього часу кожен із них жив своїм життям, виховував власних дітей і навіть не здогадувався, як просте листування у соціальній мережі пов’яже двох зовсім різних людей у одну сім’ю.
За інформацією генерального директора Сновського центру первинної медичної допомоги Олени Шарпан, з минулого тижня розпочався черговий етап вакцинації населення від коронавірусу.
Наприкінці 2021 року на Сновщині припинили свою діяльність більше десятка дрібних підприємців. Простіше кажучи, знялися з державної реєстрації. Хтось припустить, ніби вони не витримали бізнес-конкуренції. Однак доводилося чути й іншу думку: нещодавно їх зобов’язали встановити касові апарати для системнішого контролю за торгівлею та наданням послуг, а такий тягар виявився непідйомним. Відразу варто зазначити, що касовий апарат – це не просто пристрій, який видає покупцю паперові чеки. За своїм функціоналом він нагадує мінікомп’ютер, якому потрібне програмне забезпечення (з перспективою оновлення). А все це коштує грошей…
Про те, що у 2022 році нинішні правителі нашої країни обкладуть українських селян новим податком – «Промінь» уже писав. А цього разу варто розглянути ще декілька способів, які вигадали можновладці для визискування грошей із простого народу.
Що потрібно для успішного та щасливого проведення Новорічних та Різдвяних свят? Близькі люди поруч, смачний новорічний стіл, пухнаста ялинка та святкові вогники. Та всього цього буде замало, якщо у вас немає відповідного новорічного, святкового настрою.
А завітавши до оселі сновчанки Оксани Похрамцової, піднесений та святковий настрій з’являється одразу. Тут кожен куточок будинку просякнутий духом Різдва та свята. І сприяла цьому сама господиня. Окрім традиційної ялинки, вона прикрасила оселю власноруч зробленими новорічними композиціями, які додали особливого шарму та настрою.
Небезпечна недуга, яка прийшла до нас торік аж із Китаю, напрочуд сильно змінила життя українського народу. Карантинні обмеження, жорсткі протиепідемічні заходи, захворювання мільйонів людей і смерть близько сотні тисяч пацієнтів у 2021 році – ось яку реальність приніс коронавірус.
Кожен господар знає, що зібрати врожай – це ще не все. Треба вміти правильно його зберегти. Про деталі цього процесу читачам «Променя» розповіли на добре відомому в нашому краї підприємстві «Імпульс», яким керує Сергій Скоробогатько.
Для початку необхідно згадати доволі оптимістичну інформацію про те, що цьогоріч в Україні зібрано рекордний врожай. Зернових і зернобобових – аж 84 мільйони тонн, а олійних культур – ще 22 мільйони. Це безумовний успіх української галузі сільського господарства. І в загальному результаті роботи вітчизняних аграріїв є помітний внесок «Імпульсу» зі Сновщини. Детальніше про деякі аспекти діяльності підприємства ми дізналися у начальника виробництва Олега Чорного (на фото). Він – типовий представник нового покоління менеджерів агропромислового сектору економіки. Виріс у нашому місті, фах інженера здобув у Київському національному технічному університеті «КПІ». Працював у різних комерційних структурах столиці України. Але чотири роки тому отримав пропозицію від керівника групи компаній «Імпульс» Сергія Скоробогатька очолити один із важливих підрозділів його підприємства.
