Відпочинок на Голубих озерах у Ріпках зможе замінити море

Перевірено на собі

На вулиці - спекотні літні дні. Так хочеться поближче до водойми, до прохолоди… Та, на жаль, вода в річці Снов зараз немов чай (на колір): пляжі підтоплені після рясних дощів і гниє трава. А на море поїхати цього літа теж не «світить». Проте не впадайте зразу у відчай. Мовляв, відпустка зіпсована. Прекрасно відпочити можна і на Чернігівщині в Ріпкинському районі на так званих Голубих озерах. Що ми з сім`єю й зробили. 

Взагалі-то це навіть не озера(їх тут декілька), а заповнені водою кар’єри з видобутку кварцового піску. Він повністю вистилає дно водойми і берег. Ходити по ньому – одне задоволення. На дотик пісок як крохмаль, а придивитися до нього – це ніби маленькі скляні капсули. Вода в озері чиста, прозора, трохи з голубуватим відтінком. А глибина  - понад 10 метрів. Зайшовши по самі груди  - бачиш свої пальчики на ногах. Ну чим вам не море! Тільки вода не солона, а прісна (що приємніше вдвічі, як на мене). Навколо озер росте великий ліс. Тож хмизу на багаття, затінку опівдні і місця для імпровізованого столу вистачить всім.

Відпочиваючих на озерах у вихідні та свята дійсно дуже багато (як і авто з мотоциклами, на яких вони сюди добиралися). Порівняти густоту людей на квадратний метр можна, наприклад, з кількістю їх на фестивалі у Займищі чи в Сеньківці. Без перебільшення. Та не зважаючи на такий натовп,  прилегла до озера територія лісу доволі чиста. Стоять всюди ящики для сміття, туалети. Підприємці, розуміючи, що тут можна заробити, як на морських пляжах, встановили надувні гірки для дорослих і дітей, шукачі адреналіну ганяють на водяних скутерах. Ще не багато, але працюють і торговельні палатки.

На відпочинок сюди можна  приїхати всього на один день (виїхати зі Щорса о 8 ранку і ввечері повернутися додому). Та коли часу вдосталь, беріть з собою побільше продуктів, намет, веселу компанію і живіть тут як мінімум тиждень.

Дістатися до Голубих озер не складно. З Чернігова їдемо в бік Гомеля, проїжджаємо Ріпки, потім кілометрів за 15 буде покажчик повороту вправо на Грибову Рудню. Повертаємо і їдемо по трасі до Олешні. В селі запитайте у місцевих точний шлях. Хоч можна і самим зорієнтуватися, бо до водойми залишилось кілька кілометрів, а дорога туди накатана. Переїхавши залізничну колію, залишається до місця відпочинку з півкілометра. Це найдовший маршрут (130 км), але найякісніша дорога. Якщо ж у вас є знайомі, які покажуть вам шлях через Городню і Дроздовицю лісом, то кілометраж скоротиться більше ніж удвічі.

Поїхати варто. Навіть ще й для того, щоб випадково зустріти  старих знайомих у такій масі народу. Як, наприклад, я побачилася з однокурсниками з універу. Тож пакуйте валізи і вперед, поки погода кличе на природу. І приємного відпочинку!

Лариса МАРТИНЕНКО, фото автора

Посилання на схожі теми:  

http://honda.org.ua/forum/about55010.html

http://moto.kiev.ua/journals/1207493480379