понедельник, 1 июля 2013 г.

Фестиваль Василя Полевика вигравав усіма барвами літа

23 червня у концертному залі Щорського районного Будинку культури відбувся V обласний фольклорний фестиваль-конкурс ім. Василя Полевика. Його мета - відродження і збереження пісенної, музичної спадщини Чернігівщини та вшанування пам’яті відомого фольклориста, лауреата обласних премій ім. Г.Верьовки, Б.Грінченка і премії Фонду культури, заслуженого працівника культури України Полевика Василя Івановича.



















Хлібом з сіллю зустрічали організатори святкового концерту гостей та жителів міста. Відкрили концертну програму учасники колективу «Ягідки» запальним танцем, чим і підняли дух глядачів та атмосферу зали. Леонід Смоляк та Олександр Грабовський привітали аудиторію зі святом Трійці та побажали учасникам конкурсу удачі та перемоги. Організаторами свята виступили Чернігівське управління культури, туризму і охорони культурної спадщини облдержадміністрації, обласний навчально-методичний центр культури і мистецтв, Щорська районна рада, Щорська районна державна адміністрація, Займищанська сільська рада, депутат Ігор Рибаков. V обласний фольклорний фестиваль-конкурс у порівнянні з першим фестивалем із 19 колективів виріс до 29, а це означає, що з року в рік все більше молоді долучається до розвитку фольклорної спадщини нашої землі. Плідну працю всіх учасників фестивалю оцінювало високоваліфікаційне журі: Володимир Суховерський, Іван Синиця, Надія Заваліна, Ольга Коцур, Раїса Борщ, Микола Борщ, Володимир Коцур, Ольга Синиця та Ангеліна Стрига. Приємно було бачити на сцені як молоде, так і більш старше покоління учасників. Усі вони доклали максимум зусиль, аби здобути нагороду за свої старання. Тож можемо привітати переможців та подякувати їм за теплу концертну програму, яка зігріла наші душі у вогні народної пісні. Диплом І ступеня в номінації «Ансамбль народної пісні» отримав ансамбль української народної пісні «Калина» Щорського районного Будинку культури (керівник Оксана Бондаревська), дипломом II ступеня в номінації «Малі форми» нагородили автентичне народне тріо «Душі криниця» Щорського районного Будинку культури (керівник Оксана Бондаревська).
Після святкового концерту всі учасники фестивалю-конкурсу вшанували пам’ять Василя Івановича Полевика, покладанням квітів до меморіальної дошки. Продовження фестивалю перенеслося на малу батьківщину нашого видатного земляка до села Займище, куди всі охочі могли поїхати та довершити святковий вечір все новими та незабутніми враженнями.
Марія ХОЛОТІЙ
Душевне свято для людей
Чим ближче хилилося до обрію сонце, тим більше людей прибувало до Займища на святкову частину фестивалю імені Василя Полевика. Вулиці села подекуди перетворилися на імпровізований паркінг, автомобілі стояли тісними рядами, мов у столиці. На полі понад річкою зібралася чималенька громада – учасники свята, гості не лише з різних районів Чернігівщини, а й з різних областей України. Під звуки українського національного гімну й голосні постріли гармат відбулося урочисте відкриття дійства. Промови офіційних осіб, церемонія нагородження переможців конкурсу, виступи найкращих фольклорних колективів – усе це стало ніби прологом до народного святкування. Поміж тих, хто завітав до Займища, чимало хто вбрався в українські вишиванки, причому зробив це за власною ініціативою, як-то кажуть, за покликом душі. А комусь припало до серця вдягнути оригінальний вінок у традиційному стилі (на фото). Словом, фестиваль очевидно підтвердив популярність етно-стилю. Та й взагалі – веселе гуляння, доброзичливе, подекуди – відчайдушне, це теж є ознакою нашого, українського етно-стилю. Безліч відвідувачів оглянули виставку виробів декоративно-ужиткового мистецтва, на якій народні майстри порадували людей своєю вправністю, можна навіть сказати – здивували. А поза тим біля торгових яток і мангалів шикувалися черги охочих до щирого застілля. Їли, пили, закусували, жартували. Новацією цього року стала присутність на фестивалі окремого стану, де тутешні й городянські прихильники волі й гострої шаблі демонстрували переваги козацького способу життя. (На фото - ота­ман В.Варлига отримує булаву).
… У вечірньому небі ширяли лелеки, не боячись літаючого мотодельтаплана та повітряних кульок, що вирвалися з невмілих дитячих рук і линули в неосяжну далечінь.
І попри все, люди ближче й ближче сходилися до сцени, інколи навіть підсвідомо реагуючи на народну пісню. Мабуть, це ще й досі незбагненна загадка української душі, яка у відповідь на старовинну мелодію ніби відповідає каскадом емоцій.
Про концерт, що відбувся в Займищі, багато не розповіси – його треба бачити на власні очі. Співи, танці, веселощі – все було як годиться. А апофеозом свята став просто таки шикарний салют. Тому погодьмося: коли наступного року фестиваль скликатиме людей – його обов’язково треба відвідати знову.
Олег МІРОШНИЧЕНКО

Комментариев нет:

Отправить комментарий