Прекрасне місце відпочинку обладнали активісти поблизу Камки і Хотунич

Іван Гуляй, Антон Мелєшко, Андрій Лазоренко, Володимир Аквілов, Олександр Петров разом з головним ініціатором облаштування ставка Петром Ковальчуком.

Вони не чекали, поки хтось прийде на ставок і наведе тут порядок (як, приміром, чекав дехто у Смячі і кричав на сході села весною: «Хай приїдуть ті, що стоять на обліку в районному центрі зайнятості і приберуть нам сільське кладовище!») Група добровольців на чолі з Петром Ковальчуком з Хотунич, колишнім водієм, який нині на заслуженому відпочинку, організувалися три роки тому і вирішили впорядкувати водойму, що знаходиться між двома селами.
- Ідея окультурити ставок виникла тому, що у нас нема поблизу річки, - розповідає Петро Олексійович. – А влітку і покупатися хочеться, і рибу половити. Тож ми й вирішили – навіщо ж він заростатиме? Тут можна облаштувати прекрасне місце для відпочинку!
І почалася робота активістів. Серед перших добровольців, які не залишили справу і нині, були Василь Авраменко, Олександр Довгаль, Ігор Іванчик, Володимир Бондаренко, Олександр Кожановський.
Зараз навколо водойми порядок. Покошені бур’яни, зроблена огорожа, лавочки, навіси, столики, навіть невеличкий дерев’яний будиночок. Облаштоване місце для купання, а поряд - пісочниця і гойдалка для дітей. Встановлені туалети, розвішені мішки для сміття. Все зроблено для людей, щоб вони могли відпочити і насолодитися спілкуванням з природою. Сюди тепер приходять не тільки односельці, а їдуть з інших районів, і навіть з Чернігова та Києва.
- Живемо і не помічаємо, яка краса навколо! – каже мій співрозмовник. - А на ставку така гарна природа, заспокійлива атмосфера. Коли сонце сідає - то хоч картини малюй. Та, на жаль, є й такі горе-відпочивальники, що приїдуть сюди, погуляють, насмітять, пляшки поб’ють і порозкидають. А мішки ж для сміття – поряд! Або ще гірше, коли навідуються з електровудками й сітками.
За радянських часів ставок перебував на балансі колгоспу, нині – у загальному користуванні. Площа його плеса зараз близько трьох гектар.  Тут водиться окунь, плітка, карась і віднедавна – коропи і навіть раки. Цього року весною 122 рибалки-волонтери «склалися» грошима і запустили мальків коропа, як і в минулому році.
- Ми ж не проти, якщо хтось для душі посидить з вудкою на березі і впіймає риби на юшку, але коли розпочинається браконьєрство – не терпимо! – каже Петро Олексійович і його помічники.
Тому й вирішили добровольці-рибалки, що окрім підтримання порядку на березі, треба встановити чергування і проганяти непроханих «гостей». На ставку поставили вишку для спостереження і навіс. Домовилися між собою хто коли ночує, бо без постійного нагляду не буде діла. На зиму планують у будиночку встановити грубку. До речі, у всіх будівельних роботах по дереву допомагає Петру Ковальчуку Володимир Драпеза, учасник АТО.
Серед активістів, які доглядають за ставком, багато різних людей: і за віком, і за інтересами. Є  чорнобильці, афганці, атошники, є жонаті й холостяки, міські і сільські жителі. Але всі вони об’єднані однією спільною метою – зберегти природу і створити комфортний куточок відпочинку для людей. Не чекають вказівок «згори», витрачають свої гроші і свій час, роблять з душею і для душі. «А хто, як не ми?» - кажуть вони.
- Взимку викосимо очерет, цієї суботи треба сміття вивезти трактором, - планують добровольці.
- Нам би ще дамбу треба підремонтувати, бобер почав нищити, - переймається Петро Ковальчук. - Та на це треба значні кошти. Дякуємо за підтримку і допомогу директору ПСП «Прогрес» Вадиму Сорокіну, небайдужим відпочивальникам.
- Дружина поділяє ваше захоплення? Адже вдома і господарство, і городи…
- Для неї – це справжній подарунок. Влітку жили наші онучки з Гомеля, вона водила постійно їх сюди купатися. А я на риболовлі лише раз і був тут у цьому році – на Петра. Все ніколи.
Дякуючи таким господарям, що і на благо родини працюють, і на благо громади, наша Україна і процвітатиме. Вони не думають про особисте збагачення, а просто цінують багатство нашої матінки-землі.
Кажуть, коли з сусідніх сіл району приїжджали на ставок і побачили, яким він став, вирішили зробити такі куточки відпочинку і в себе. Тож добра справа цих доброводьців стала гарним прикладом для наслідування.
Лариса МАРТИНЕНКО
 Фото автора