Минулої суботи у Жоведі було проведене велике сільське свято – День села. І хоч зранку дощові краплинки ще зрошували вікна жителів цього організованого і прекрасного населеного пункту, ближче до обіду з-за хмар вийшло сонечко. Відчувало, мабуть, треба зігріти своїм теплом людей, котрі поспішали до берізок, місця проведення урочистого заходу.
Зізнаюсь: де я тільки не була, а подібного вдалого поєднання з природою не зустрічала. Здавалося, що білокорі стрункі красуні спеціально виросли в такому порядку, аби між ними стояли столи і стільці, вистачало місця для імпровізованої сцени і мікрофонів, для біганини малечі, розташування виставок і торгівлі. Все це було! І було красиво! Починаючи із оформлення в українському стилі червоної доріжки, яку хіба що на кінофестивалях показують, чавунів із кулешем і смаженою картоплею, мішків із зерном, упаковок вершкового масла. І хоч деяких спонсорів цього свята не було (директора базового господарства – ПСП «Яна Плюс» Олександра Веселого, основного закупівельника молока ПрАТ «Куликівське молоко»), їхня допомога стала відчутною і зримою. Бо стільки подаруночків усім вручалося, стільки слів теплих вимовлялося, що і перелічити важко. Здавалося, увагою не була обділена ні поважна категорія громадян, ні зовсім юна. Така, як першокласники Даринка Китаєва і Вікочка Лобуренко, і довгожительки Марія Литвиненко, Олена Кручко, Ніна Лобуренко, і багатодітні мами Олена Шеремет, Наталія Лобуренко, і всі ті пари, що прожили спільно 45, 35, 20, 15 літ, і ті, кому протягом 2019 року виповниться кругла дата (називався 80-річний Віктор Турок і 20-річні Альоша Коротких та Настя Грищенко, а між ними ті, кому 70, 60, 50, 40, 30), і учасники бойових дій Валентин Лойченко, Олег Ховпун, Ігор Лойченко, Артем Шеремет, Юрій Шеремет, Сергій Тирок, Сергій Шеремет, Сергій Безбородько, Зінаїда Пузема, ліквідатори аварії на ЧАЕС Володимир Трясухо та Михайло Савченко, випускники 1974 року Анатолій Міщенко, Володимир Перековець, Валентин Ставший, Анатолій Чернецький, Олександр Лойченко, Володимир Кульок, Зінаїда Лобуренко, Світлана Цвєткова. Саме її, чарівну і творчу пані Світлану, хотілося б відзначити, як чудову ведучу і сценаристку усієї програми, котра у творчому колі з місцевими рукодільницями і учнівською молоддю, передусім переможцями літературних конкурсів, досягли такої видимої гармонії і успіхів, що можна порадіти сповна.
Серцевиною ж жовідського свята була в.о. старости Наталія Ховпун, загальна улюблениця своїх виборців, запальна і беручка до роботи. Як і її близька наставниця Тамара Бондар, тепер керівниця сільської ветеранської організації, вміла господиня і організатор.
Шквал щирих оплесків і захоплення художнім хистом, артистизмом викликав виступ ансамблю РБК «Калина» (керівник Оксана Бондаревська). Дзвінкоголосі, вражаюче натхненні, вони на одному диханні побудували свої виступи, зачепивши за живе кожного, кому дарували музичні композиції і часточки сердець. А ще ж співали в дуеті Михайло і Наталія Волокушини. Справді красиво!
З відкритим серцем приїхав у село на свято міський голова Олександр Медведьов – з грамотами, дарунками, коротким аналізом стану справ у громаді і запевненням ніколи не полишати Жовідь наодинці з труднощами. Виглядав скромним, навіть по-військовому витонченим, діловим і людяним водночас. І це неправда, що вимагав окремого підходу до себе, окремої уваги і регалій. Неправда! Все якраз навпаки...
Шкода лише, що дехто постійно намагається дьоготь додавати у його нелегку ношу, посаду, яка за увесь сучасний період історії і минувшину ще ніколи усіх не задовольнила. Та й загалом, коли влада усім подобалася?
Але не на цій мінорній ноті хочеться завершити оповідь про суботнє жовідське дійство, а зробити інший висновок: все пройшло «На ура!» Село неначе напувалося синявою небес і відчувало себе щасливим. Видно було: своїм міцним корінням воно міцно врослося в державну ниву, пишним садом забуяло, зрошеним річкою Снов’ю, вмінням тих невтомних садівників, чиї імена вже прозвучали і звучатимуть у недалекому майбутньому.
Комментариев нет:
Отправить комментарий