Про те, що чернігівська земля повниться талановитими людьми, давно відомо. Але не всі знають, що прославитися можна і не виїжджаючи за межі рідного села. Варто просто всім серцем полюбити свою справу та працювати сумлінно.
У селі Щокоть проживає 60-річний Михайло Велігодський, навпроти оселі якого розташована власноруч плетена будка, огороджена тином з горщиками на кілках, праворуч від неї – колодязі й інші декоративні вироби. На дереві біля будинку зручно вмостилася двоповерхова шпаківня, крита очеретом. Словом, ідей у талановитого чоловіка повно, але на реалізацію всього задуманого потрібен і час, і здоров’я. Проживає сам, особисте життя якось не склалося. Був одружений на жінці, молодшій на 12 років, Раїсі. У Броварах звили сімейне гніздечко, жили мирно, у любові. Але після аборту довелося розлучитися, відтоді не женився. Тому на чоловікових плечах тримається не лише домашнє господарство, а й плетіння, яке наразі приносить чи не основний дохід. Влітку може підзаробити на грибах. Збирати їх любить і вміє.
– Самоучка я. Корзини плету з соснового коріння, орішника, бареньки, з нею хоча й довше працювати, але вона кріпка, орішник же швидше псується, - прокоментував Михайло Іванович.
Колись на базарі у Чернігові побачив, що продають плетений тин. Кошти, які просили за нього, здалися нереальними. То й вирішив чоловік і собі зайнятися таким ремеслом. Благо, живе біля лісу і руки має працьовиті. Пригадав, що колись так плів корзини й батько, навчав старшого брата, а від них вже й собі щось Михайлик запам’ятав.
За корінням ходить чоловік до лісу, витрачає біля години лише на збір матеріалу. Знають його далеко поза межами рідного села. Замовлення надходять зі Сновського, Менського, Корюківського районів, але готуючись до зими – не всі приймає. Треба ж і дрова заготовити, і картоплю впорядкувати.
Незважаючи на привабливі ціни (найбільша корзина вартує 150 гривень, на плетіння якої потрібно два дні), легкі, надійні. Здебільшого їх купують для використання у господарстві, але можна придбати і як елемент декору. Тини нижче метра – 50 грн, вище – 60 (своїм Михайло Іванович робить знижки). Але є й такі, що замовлення не забирають. Звісно, на їх місце знаходиться новий покупець, але неприємний осад залишається. Адже у кожний свій виріб вкладає не тільки час та зусилля, а й часточку душі.
Недаремно кажуть, що кожній людині Бог дає якийсь дар, аби лише вона вміла його в собі знайти. Михайло Іванович свій знайшов. Подорожні ж часто зупиняються, аби сфотографуватись, чим тішать талановитого майстра.
Катерина ЗАПОРОЖЕЦЬ
Фото автора
У селі Щокоть проживає 60-річний Михайло Велігодський, навпроти оселі якого розташована власноруч плетена будка, огороджена тином з горщиками на кілках, праворуч від неї – колодязі й інші декоративні вироби. На дереві біля будинку зручно вмостилася двоповерхова шпаківня, крита очеретом. Словом, ідей у талановитого чоловіка повно, але на реалізацію всього задуманого потрібен і час, і здоров’я. Проживає сам, особисте життя якось не склалося. Був одружений на жінці, молодшій на 12 років, Раїсі. У Броварах звили сімейне гніздечко, жили мирно, у любові. Але після аборту довелося розлучитися, відтоді не женився. Тому на чоловікових плечах тримається не лише домашнє господарство, а й плетіння, яке наразі приносить чи не основний дохід. Влітку може підзаробити на грибах. Збирати їх любить і вміє.
– Самоучка я. Корзини плету з соснового коріння, орішника, бареньки, з нею хоча й довше працювати, але вона кріпка, орішник же швидше псується, - прокоментував Михайло Іванович.
Колись на базарі у Чернігові побачив, що продають плетений тин. Кошти, які просили за нього, здалися нереальними. То й вирішив чоловік і собі зайнятися таким ремеслом. Благо, живе біля лісу і руки має працьовиті. Пригадав, що колись так плів корзини й батько, навчав старшого брата, а від них вже й собі щось Михайлик запам’ятав.
За корінням ходить чоловік до лісу, витрачає біля години лише на збір матеріалу. Знають його далеко поза межами рідного села. Замовлення надходять зі Сновського, Менського, Корюківського районів, але готуючись до зими – не всі приймає. Треба ж і дрова заготовити, і картоплю впорядкувати.
Незважаючи на привабливі ціни (найбільша корзина вартує 150 гривень, на плетіння якої потрібно два дні), легкі, надійні. Здебільшого їх купують для використання у господарстві, але можна придбати і як елемент декору. Тини нижче метра – 50 грн, вище – 60 (своїм Михайло Іванович робить знижки). Але є й такі, що замовлення не забирають. Звісно, на їх місце знаходиться новий покупець, але неприємний осад залишається. Адже у кожний свій виріб вкладає не тільки час та зусилля, а й часточку душі.
Недаремно кажуть, що кожній людині Бог дає якийсь дар, аби лише вона вміла його в собі знайти. Михайло Іванович свій знайшов. Подорожні ж часто зупиняються, аби сфотографуватись, чим тішать талановитого майстра.
Катерина ЗАПОРОЖЕЦЬ
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий