Естонія після медичної реформи

Наразі в Україні триває реформа другої ланки медицини, і через поширення корона вірусу її поки що Міністерство охорони здоров`я не скасувало.

"Шивдкі" заряджаються між викликами.

Зміни – це завжди складно, і не завжди зрозуміло, чи отримаєш очікуваний результат. Що принесла реформа Естонії (адже у них медична система з часів СРСР було точно такою ж як і у нас), мені пощастило побачити на власні очі.

Це було цікаво, ніби побувала у майбутньому, адже в нашій державі медреформа відбувається майже за естонським сценарієм.

Ляенемаа схоже на Сновськ

В Естонії ввели страхову медицину, понад 90% населення має страховку. Від загальної суми соціального податку, що сплачують естонці, 13% отримує Лікарняна каса (аналог нашої Національної служби здоров’я), яка потім перераховує кошти на медзаклади.

Ми побували в лікарні Ляенемаа (приблизно як у нас у Сновську) і побачили, як вона працює після реформи. Розташований медзаклад за 100 км від столиці, у невеликому курортному містечку Хаапсалуз 13 тисячами жителів.

Біля 4-поверхового приміщення лікарні стоять на зарядці «швидкі», бо це – електромобілі. Служба екстреної допомоги в них теж окрема ланка, як і у нас. У складі бригади є парамедик. Найвіддаленіший населений пункт, куди має доїхати «швидка» – за 60 км від лікарні.

Головна медсестра закладу Марью Лепметс провела нам екскурсію і докладно розповідає, як все починалося. Каже, що не всі були «за» впровадження змін, та й на 100% всі задоволені ніколи не будуть.

Для полегшення праці прибирльниці  - кожній візок з усім необхідним.

На район – 6 сімейних лікарів

Нині реформою у первинній ланці з утворенням сімейного медичного центру задоволені і лікарі, і населення. Сімейний лікар Хелле Саарсоо,розповідаючи нам про свою роботу, одразу зазначила:

«Якщо б мені сказали повернутися назад до поліклініки – я б звільнилася сьогодні ж!Нині ми і лікарі, і фінансисти. Всі оформлені як підприємці, платимо зарплату нашим медсестрам, яких у кожного лікаря по дві, самі розподіляємо, куди використати отримані від держави кошти за своїх пацієнтів, який графік роботи скласти. Але так набагато краще, ніж за старої системи».

На район, приблизно як наш, у них 6 сімейних лікарів. На початку реформи їм не надали навіть кабінетів, і медики самі винаймали приміщення, проводили там ремонт, купували чи орендували обладнання, укладали угоди з майбутніми пацієнтами. Наразі в них від 1200 до 2500 угод з людьми, за яких з державної Лікарняної каси їм перераховуються кошти.

Як це працює

Сімейний лікар знає всіх своїх пацієнтів, вони можуть телефонувати йому у будь-який час. Є ще спеціально відведені години у графіку лікаря, коли він консультує своїх підопічних за телефоном. Основні захворювання естонців – серцево-судинні, цукровий діабет, астма.

Після реформи в Естонії на прийом люди записуються через Інтернет: так зручно і лікарю, і пацієнту. Обов’язкова умова візиту до лікаря (і взагалі будь-яких дій в державі) – наявність ID-картки, яку має кожний житель Естонії і на якій міститься повна інформація про власника.

Всі рецепти на ліки - електронні, нема паперових карток в реєстратурі – все теж в електронній базі даних. Ви можете звернутися у будь-якому місті до лікарні, чи потрапити туди по «швидкій», і лікар відкриє вашу медичну історію одразу на комп’ютері. Дуже зручно! А щодо Інтернету, то Естонія має його по всій країні, навіть у віддалених селах.

Сімейний лікар розповіла, що профогляди дітей, які ідуть у садок та школу в них теж обов’язкові. Велику увагу приділяють щепленням, 96% населення вакциноване (найбільше – діти).

Щеплення безкоштовні для людей, їх оплачує держава. Виключенням є деякі платні вакцини, наприклад від грипу, енцефаліту тощо. Отже з первинною ланкою у них все добре, і все налагоджено.

Перспективи лікарень

А от із вторинною не все так просто. Кількість лікарень в Естонії в ході реформи скоротилася зі 120 до 20, кількість лікарняних ліжок по всій країні зменшилася з 18 000 до 4500. Головна проблема медичної ланки така ж, як і в Україні – дефіцит кадрів. Їхні лікарі їдуть у пошуках вищого заробітку до Фінляндії, Швеції, Німеччини.

В той же час на роботу до Естонії приїжджає багато медиків з України. Але окрім російської чи української мови, треба лікарю знати естонську або англійську. Ставка лікаря-терапевта за 168 відпрацьованих годин - 2200 євро, є доплата 10% за святкові та 100% за нічні. Медсестра отримує приблизно 1300 євро.

У медзакладі Хаапсалу всього 170 працівників, за рік проліковують до 3200 осіб. Тут є поліклініка, травмопункт, лабораторія, реанімація, хірургія. Щоб вижити маленькій районній лікарні довелося іти на непопулярні рішення, закриваючі одні відділення та створюючи інші.

Нова структура

Створили відділення-хоспіс та реабілітаційне, де лежать немічні люди та післяопераційні пацієнти і за ними доглядає медперсонал.

Закрили пологове відділення, адже вважається, якщо менше 500 пологів на рік – це небезпечно і невигідно для лікарні. Персонал втрачає кваліфікацію і не надасть відповідну допомогу породіллі й немовляті, а тримати зміну 24/7 у повному складі і виплачувати зарплату треба. Ліквідовано дитяче відділення, діти тепер лежать у звичайній терапії тільки в палатах окремо від дорослих.

Так виглядають звичайні палати.

Цікаво, що у відділеннях головує старша медсестра. Вважається, що нема сенсу призначати завідуючим лікаря. Адже лікар може бути викликаний у будь-яке відділення і господарською роботою йому займатися ніколи.

Лікарня має свою кухню і готує для пацієнтів. А от пральні нема – користуються послугами приватної фірми, так вигідніше.

Гроші не міськради, а - з каси

На запитання, чи допомагає лікарні міська рада грошима, на нас дивно подивилися: «Звичайно ні! Нам же надходить кошти з Лікарняної каси і виходячи з цього ми самі плануємо свій бюджет. Іноді закладу можуть надавати благодійну допомогу меценати».

Бюджет лікарні складає 6 млн євро на рік. Генеральний директор медичного закладу має бути в першу чергу професійним менеджером.

Він думає, як залучити до себе пацієнтів і лікарів, як виплатити зарплату медперсоналу, як зробити ремонт, яке купити медичне обладнання, як викроїти кошти на доплату молодому спеціалісту, щоб він залишився в лікарні. Якщо виникає необхідність лікувати незастрахованого пацієнта, то рахунок медзаклад виставляє управлінню соцзахисту.

У лікарні Хаапсалу 19 приїжджих лікарів (вузьких спеціалістів), вони лише 1-3 рази на місяць працюють в цій лікарні.

І навіть це дуже добре! Адже нашим людям не треба їхати до Талліна чи ще кудись на прийом до офтальмолога, гінеколога чи хірурга. В нашій лікарні є лише свій психіатр, невропатолог та отоларинголог. Нам дуже не вистачає терапевтів, анестезіолога, кардіолога… - говорить головна медсестра.

Діджитал-реєстратура

Запис до потрібного лікаря – онлайн і тільки за направленням сімейного лікаря. Та чекати доводиться місяцями! Це великий мінус нової системи. Можливо до ЛОРа ви потрапите через 2-3 дні, а от до інших спеціалістів черги величезні.

Коли нарешті ви побули на прийомі у лікаря і виявилося, що вам потрібна операція, вас знову поставлять у чергу і будете чекати ще кілька місяців. Проте, якщо у хворого гострий біль – приймають одразу. Завдяки діджитал-реєстратурі в іншому регіоні лікаря можна знайти швидше, але доведеться туди їхати. Якщо ж не хочеш довго чекати на лікування, є альтернатива – приватні платні клініки.

- Як ви заохочуєте лікарів до себе?

- Запрошуємо інтернів на практику і пропонуємо потім залишитися, доплачуючи зарплату. До речі, від держави одноразово молодий лікар отримує 15 000 євро, якщо іде працювати не у столичну лікарню, а в районну. Дві квартири лікарям дала місцева влада, за які вони сплачують лише комуналку.

Молодий спеціаліст робить мамографію, КТ та УЗД на сучасному обладнанні.

«Ми вважаємо, що все ж таки лікарня має сама думати, як створити гарні умови для своїх лікарів, щоб вони залишилися. А примушувати молодого спеціаліста відпрацьовувати в якійсь лікарні після закінчення інтернатури – це не правильно, Естонія від цього відійшла давно», - коментують медики.

+Інтернетизація всієї країни

Ми мали можливість походити по всіх поверхах медичного закладу, зазирнути чи не в кожну палату, кабінети та операційні. Майже всюди зроблено гарний ремонт, є нові меблі, спеціальні ліжка й нове обладнання.

Це все завдяки реформі другої ланки медицини. Районною лікарнею за отримані кошти від Лікарняної каси закуплено також томограф, мамограф, сучасний апарат УЗД. На них по черзі працює один (!) спеціаліст, який робить знімки і відправляє через Інтернет до Талліна лікарям. Через півгодини пацієнт вже отримує опис і йде до профільного лікаря.

Головна медсестра розповідає про медичну реформу.

Руки дезинфікують всі і завжди.

Приймальне відділення.

Взагалі інтернетизація і діжиталізація в країні на високому рівні. Цікаво було бачити реєстратуру без шаф із величезною кількістю паперових карток - лише комп’ютер і принтер.

Щоб отримати рецепт на ліки від гіпертонії чи інсулін не треба іти до лікаря за рецептом, він вам надішле його на мобільний.

До речі, антибіотики ви в Естонії не купити в аптеці без рецепта, як і більшість ліків. Тут лікують за протоколом і наголошують, щоб ми теж строго виконували приписи лікаря і не займалися самолікуванням.

Тут проводять відеоконсультації з лікарями.

Відеоприйом у лікаря

Відеоприйом, до якого у нас ще ставляться скептично – це реальність і необхідність. Поряд з пацієнтом сидить медична сестра. По той бік екрану – лікар, який розпитує про стан хворого та просить зробити певні аналізи, а потім призначає лікування.

Якщо випадок складний – необхідно буде їхати на особистий прийом. А інтернет-прийом – це швидко і зручно. Як мінімум по 10 хворих за день проходять такі консультації, не витрачаючи гроші на дорогу в інше місто. Консультуються у такий спосіб між собою і лікарі у разі необхідності.

В Україні всі ці зміни поступово також впроваджуються. Естонські медики кажуть, що все треба просто пережити, буде багато спротиву і невдоволених, але вони запевнили, що медичну систему треба однозначно змінювати.

Головне - не треба боятися труднощів і пристосуватися до нових умов як лікарям, так і пацієнтам.

Лариса МАРТИНЕНКО

Фото автора

*Поїздка журналістів до Естонії відбулася у рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства.