воскресенье, 9 августа 2026 г.

На роботі і вдома світить сонцем й любов`ю

У нашому «Промені» нещодавно йшлося про урочистості й нагороди з Дня медичних працівників. Збиралася там бути і моя героїня – улюблениця колективу у ЦРЛ і всіх без винятків її пацієнтів – Марина Григорівна Кириченко, котра у місцевій медицині трудиться з 1996 року. Тоді, після закінчення Чернігівського профільного училища, її взяв на роботу в хірургію головний лікар І.І. Євтушенко. А сьогодні 2026! І сьогодні у Марини Григорівни десятиліття, віддані обраній професії, обраному надважкому професійному шляху, на якому стільки всього пережитого, перебаченого, зробленого. 



Найбільшим своїм здобутком вона, фахова медична операційна сестра, вважає незліченну кількість врятованих людських життів, під час операцій (їх було тисячі), лікарську і свою роль та участь інших медсестер в успішному їх проведенні. З величезною повагою Марина Григорівна говорить про всіх своїх колег, з котрими трудилася в різні проміжки часу, про лікарів, майстерність яких ніколи не зітреться з пам`яті, про нинішній колектив, у якому панують злагода й порозуміння, спільне бажання працювати у мирній,  стабільній обстановці, без форс-мажорів, котрі у війну трапляються чи не щодня. Якраз через них й на цьогорічні урочистості не змогла потрапити – треба було брати участь в терміновій операції, надавати невідкладну допомогу, боротися за молоде життя.

Все, слава Богу, вийшло: сновські лікарі і вона з тією виниклою форс-мажорною ситуацією впоралися, отримавши в нагороду від постраждалого щирі посмішки, теплі слова подяки, енергетику добра й позитиву.

Власне позитиву не позичати і самій Марині Григорівні, котра наче зіткана із сонця, чарівності, порядності й любові. У неї – чудова сім`я, прекрасна доросла донечка, яка обрала мамин шлях! Трудиться в Менській райлікарні, а коли випадає нагода, охоче їде в ошатний батьківський дім, що красується у Великому Щимелі,  у велике розмаїття квітів, фруктів, овочів, атмосферу родинної неповторної ідилії.

Єдине, що всім заважає, що всіх гнітить  – гул шахедів, обстріли, загальна біда і біль України, рідного краю. 

Марина Григорівна каже, що припинення бойових дій, настання миру вважає своєю мрією. Вона щиро вірить і в майбутнє Сновської ЦРЛ, а всі сумні прогнози щодо подальших негативних реорганізацій відкидає геть.

Олена КОМПАНЕЦЬ

Фото автора

Комментариев нет:

Отправить комментарий