Шанс на життя

Слухачі школи журналістики отримали нагоду оглянути найсучаснішу клініку Києва – міський центр серця. (Цей медичний заклад було введено в експлуатацію 2008 року). Стерильна чистота, досконалі побутові умови, найсучасніше обладнання і, найголовніше, кваліфікований персонал - ось що передовсім здивувало кожного відвідувача. Стосовно ж професійної діагностики, ефективного лікування та проведення надскладних операцій, то інформацією на цю тему поділився директор МЦС, головний кардіохірург Міністерства охорони здоров’я Б.М. Тодуров.

Подбаймо про здоров’я разом

Поширеність хвороб органів кровообігу між мешканцями Щорсівщини стала темою бесіди із завідуючою терапевтичним відділенням районної лікарні Т.В.КУЦЕНКО.

У вас проблеми із серцем?

Подібне співчутливе запитання час від часу доводиться чути чималій кількості наших земляків. Статистика свідчить: понад половина мешканців Щорсівщини працездатного віку потерпає від різного роду хвороб органів кровообігу. Це дуже багато – 13 тисяч. Більше того – Україна посідає перше місце в Європі за смертністю від серцево-судинних захворювань. І доволі тривожний факт: близько 75% людей звертаються по медичну допомогу лише на пізніх стадіях захворювання, тоді, коли побороти недугу набагато складніше.

Про єдиний соціальний внесок

З 1 жовтня звіт про суми нарахованого єдиного внеску необхідно подавати до Щорського відділення Корюківської ОДПІ.

Запитання до влади

Звертаємось з проханням до голови райдержадміністрації О.В.Грабовського посприяти в ремонті зупинки, де діти чекають шкільний автобус (про це йшла мова на сході громадян с.Гвоздиківка, і Олександр Володимирович обіцяв допомогти). Зупинка без перебільшення знаходиться на семи вітрах (від дощу захищає тільки дах), діти мерзнуть, хворіють.
А ще б хотілося, щоб дітей, які мешкають в районі «Сахаліна», шкільний автобус підвозив не від «Пушки», а від «Переїзду», бо дітям діставатися до зупинки стільки, скільки через залізничний міст. Він останнім часом не охороняється, а проводжати наших школярів щодня ми не маємо змоги.
Віримо, що Ви пройметесь нашими турботами і посприяєте у вирішенні проблеми.
Т.М. Капітонова, І.М. Борсук, Н.Коротиш, К.О. Аникієнко, Н.Г. Безборода,
А.М. Спускан, В.Моцар, Н.В. Тєрєбілова, А.В. Аникієнко та інші.

Живуть з оптимізмом

Сільська оселя софіївчан Раїси Пилипівни й Василя Миколайовича Литвинів зовні нагадує барвистий віночок. Та й усередині в ній не менш красиво і чистенько, більше того – навіть гаряча й холодна вода підведена.

У парі ці люди вже більше 30 літ. Живуть, усі питання вирішуючи удвох, ділячи навпіл труднощі і болі. А болей тих – хоч відбавляй! За плечима у Василя Миколайовича перенесені операції на очах, велике протиборство з прогресуючою катарактою, тяжка інвалідність. Небувалі зусилля докладає він (дружина – поруч!), аби справлятися і не втрачати надії на краще. Використовує кожну мить, аби радіти маленьким успіхам, цьому життю.
Фото Олени КОМПАНЕЦЬ

Зустріч вийшла дуже теплою

1 жовтня – в Міжнародний день людей похилого віку – мешканці Новоборовицького стаціонарного відділення для тимчасового і постійного проживання знай приймали подарунки. З короваями і солодощами завітали голова РДА Олександр Грабовський разом з першим заступником Володимиром Алєксєєвим та завідуючим терцентром Михайлом Яковцем.

У своєму вітальному слові Олександр Грабовський зауважив, що турбота про людей похилого віку - є одним з пріоритетів соціальної політики держави. На виконання нових соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича, спрямованих на захист та підтримку соціально незахищених верств населення, Президентської програми «Україна для людей», Програми економічного і соціального розвитку району на 2013 рік, районна влада активно працює над поліпшенням умов проживання громадян поважного віку, які залишилися без піклування рідних та близьких. Усі щиро бажали стареньким (наймолодший у відділенні розміняв сьомий десяток) з-поміж інших гараздів здоров’я і радості в кожному дні. Здавалося б – звідки цьому взятися, адже кожного з 27-ми привела у відділення нещаслива доля. Вірніше, важка особиста драма. (Мабуть, нема нічого важчого, ніж біль, завданий рідними людьми, відчуття, що ти нікому не потрібний. А таких у відділенні більшість). Однак тут, не в рідних, а в казенних стінах, вони відчувають радість і бажання жити. Бо тут турботливий і старанний персонал, смачна їжа, хороші умови проживання. Останні змінюються на краще мало не щодня і на сьогодні не набагато відрізняються від пересічних готелів. Багато зробила для цього завідуюча відділенням Наталія Камишна. Не лише як керівник, а й як будівельник. Нарівні з колективом Наталія Михайлівна трудилася на облаштуванні помешкання для стареньких.
… Гостей вони приймали у просторій їдальні. Щиро дякували учням Новоборовицької школи за святковий концерт і розчулилися до сліз, коли «Спадщина» заспівала їхніх - ще в молодості співаних – народних пісень. Несли квіти самодіяльним артистам, обнімали їх, дякували. Дуже душевна вийшла зустріч. І дуже потрібна цим людям, для яких увага, тепле слово, турбота і є тим світлом у віконці, без якого просто не можна прожити.
Марія ІСАЧЕНКО