Лагідне вересневе тепло та довгоочікувані дощі зробили свою справу: у лісах Сновщини з’явилися перші осінні гриби. Соцмережі вже рясніють фотографіями перших трофеїв, а це означає, що сезон офіційно відкрито. Отож, любителі тихого полювання сміливо можуть діставати свої кошики та поспішати до лісу (звичайно, туди, куди дозволяє нинішня ситуація).
З початку вересня колектив Сновської центральної районної лікарні поповнився ще одним молодим фахівцем – дерматовенерологом Марією Сухицькою. Вона закінчила Сумський державний медичний університет, півтора роки проходила інтернатуру у Дніпропетровській медичній академії. Після цього працювала в обласному шкірно-венерологічному диспансері міста Дніпро, а з 2020 року — у Центральній міській клінічній лікарні міста Суми. Окрім цього, вона працювала косметологом у приватному кабінеті, де виконувала найрізноманітніші ін`єкції та процедури, аби шкіра своїх клієнтів була сяючою, здоровою та красивою.
Іноді моя внучка говорить: «Я не розумію, як ви жили без телевізора, телефона тощо?» Так, ми зараз живемо в час прогресу, а я народилася в 1950 році. У сім`ї було 3 дівчинки і брат. Я – найстарша. Було нелегко, але ми ніколи не бідували. Батько працював та ще був плотником. Робив хвіртки, ворота людям по селу, після роботи шив вдома чоботи, підшивав валянки. Хромові чоботи були навіть у мене, молодшим вони вже не знадобилися. Їм купували у магазині.
По сходинках – вгору, а далі – стрибки. Або як розважаються діти у аварійній будівлі залізничного клубу
Ця розповідь про небезпечні ігри, які останнім часом у аварійній будівлі колишнього залізничного клубу влаштовують підлітки. Групами по кілька осіб хлопці й дівчата спочатку піднімаються сходами на другий поверх,затим лізуть у розбите вікно і там гуляють.
Звернення у редакцію жительки Сновська Людмили Мирошниченко залишити байдужими журналістів «Променя» не могло. Пані Людмила була дуже схвильованою, сліз не стримувала і просила хоч через газету зрушити з місця питання, яке не дає ні спокійно жити, ні спокійно вирішувати поточні справи. Бо як можна нормально почуватися, коли на голову з другого поверху безкінечно ллється вода, нечистоти. На фото, представлених пані Людмилою, руді, буро-коричневі плями кутків стель, кухні не лише у неї – у сусідки, що поруч. Від тих «заливів» псуються меблі, підлога, стіни, ванна.
А епохою у нашій громаді є довгожителька зі Сновська — Ганна Онуфріївна Боркова, яка 15 вересня відзначила цю славну дату, свій 101 рік!
Упродовж доби 21 вересня наше місто перебувало під прицілом ворожих атак. Ворог обрав повітряний простір над регіоном як транзитний коридор для своїх безпілотників, намагаючись прорвати оборону та виснажити українські сили. Гул моторів практично не вщухав: хвиля за хвилею дрони летіли над житловими будинками.
У цьому номері ми, окрім розповіді про День українського борщу, розповідаємо про господиню, яка його вміло готує, про ще одну сновську хазяєчку, у якої неперевершеною виходить гарбузова каша.
Це відома у Сновську колишня керівниця райсількомунгоспу Валентина Іванівна Корнієць (на фото). Була і депутаткою кількох скликань, і активною розбудовницею очолюваного підприємства, за яке боролася з усіх сил. До речі, його реорганізували одним із останніх, після того, як в області вже ніде комунгоспів не лишалося. І жінкою-керівницею такої структури в області вона була єдиною.
З нагоди Дня Сосниці у громаді провели традиційний шаховий турнір імені Олександра Довженка. Про це повідомляє Сосницька селищна рада.
Дванадцятого вересня на Сновщині пройшов Борщ-фест «Смак українських традицій» за участю народних аматорських колективів: хору «Спадщина», ансамблю української пісні «Калина» (керівник Оксана Бондаревська) та учасниць клубу «Від серця до серця» (керівник Наталія Волокушина), що діє на базі простору активного довголіття Сновського територіального центру.
З вересня в українській освіті стартував масштабний етап реформи – відтепер безкоштовне гаряче харчування гарантоване усім учням від 1 до 11 класів.
На Сновщині, незважаючи на труднощі організації освітнього процесу через воєнний стан, у 8 закладах організоване гаряче харчування. У семи закладах приготування та реалізація відбувається самостійно, у ліцеї №3 – шляхом кейтерингу.
День українського борщу відзначається щороку у другу суботу вересня. Це всенародне, хоча й неофіційне на державному рівні свято, присвячене одній із найвідоміших національних страв України.
Ароматний дим від багаття, духмяні спеції та щирі емоції – саме так місцеві господині Тихонович зустріли День борщу. Замість звичних затишних кухонь жінки облаштували справжню кулінарну локацію просто серед неба на мальовничому березі ставка, перетворивши приготування страви в справжнє дійство.
Відбулося 80-те засідання виконавчого комітету Сновської міської ради. Перед початком роботи до членів виконкому та присутніх звернулася редактор газети «Промінь» Олена Компанець. Вона закликала підтримувати поважне місцеве видання, яке багато років є важливою частиною інформаційного життя Сновщини: приносити до редакції оголошення, вітання, слова співчуття, цікаві історії, думки та ідеї. Адже місцева газета живе завдяки своїм читачам і дописувачам.
Найближчий недільний день для жителів нашої громади буде обрамлений знаменною темою – святом працівників лісу. Святом, яке не можуть затьмарити ні війна, ні обстріли, ні все сумне й погане ними принесене. Незважаючи на те, що лютий 2022 року та наступні роки бойових дій перетворили затишні лісові просіки Сновщини на передову, на поранені гектари, на шрами, на низку екологічнийх проблем, наш ліс – живий! Він росте, буяє, наснажує і вселяє віру у спільну могутність й непереможність. Про це далі у матеріалі нашого позаштатного кореспондента.
Для Сновської музичної школи імені Натана Рахліна початок вересня – особлива пора. Пора, коли коридори школи наповнюються звучанням музичних інструментів, дитячими голосами та щирим сміхом. Проте сучасні реалії не дозволяють повністю насолодитися цим моментом, адже щодня на фоні чарівної дитячої мелодії звучать страшні сирени…
Про початок нового навчального року у стінах мистецького закладу «Промінь» поспілкувався з його директоркою Ларисою Сіренькою.
– Ларисо Петрівно, з яким настроєм Ваш колектив та вихованці переступили поріг школи цього року?
У своїй автобіографії Лідія Вакуловська розповідає про матір, Клавдію Дем`янівну Стасенко, яка була родом із селянської родини Рогізок. Її батько отримав у спадок гарне господарство, але воно потрапило під розкуркулення, господар зі старшим сином - під висилку на Соловки, а сім`я – під виселення з хати і блукання селом з малими дітьми. Ось тільки вкладення батька в освіту доньки система забрати не могла – Клавдія закінчила гімназію у Городні і курси вчителів та працювала у сільській школі. В цей час і познайомилася з Олександром Вікторовичем Вакуловським.
Два робітники з благоустрою, котрі у штаті громади, повним ходом пиляють, рубають, складають дрова, якими невдовзі будуть опалюватися бюджетні заклади – приміщення Суничненського старостату.
Інформаційний освітній ресурс «Освіта.ua» (https://osvita.ua/school/rating/97544/) оприлюднив рейтинг закладів загальної середньої освіти Чернігівської області за підсумками національного мультипредметного тесту 2026 року.
30 серпня юні спортсменки Сновської дитячо-юнацької спортивної школи взяли участь у Відкритому Кубку міста Києва зі спортивної гімнастики, який об’єднав талановитих гімнасток із різних куточків України — Києва, Львова, Дніпра, Хмельницького, Кропивницького, Сновська та інших міст.
Миколі Дмитровичу Сверделу, у жовтні виповниться 90! І він навіть у снах не міг уявити, що в такому поважному віці ще доведеться мандрувати важкими стежками війни, полишати напризволяще рідну домівку, усе в ній нажите. А рідними для нього були мальовнича Краснопільщина, що на Сумщині, ошатний, напрочуд гостинний будиночок у селі, чудовий сад і город, хлівець, у якому не так давно і корівка, і поросятко, і курочки, інша птиця давали непогане підґрунтя для добротного життя. В русі, в роботі, у активній формі, не забираючи здоров`я, а, навпаки, додаючи, проходило те життя, від якого нині щемні спогади.
Вересень – один із найважливіших місяців року для дітей. Своєрідний старт, який кожен сприймає по-своєму. Для когось – це початок останнього року, який пройде в стінах рідної школи, останній період в статусі учня, останні дні, проведені поряд зі шкільними друзями. Для когось, навпаки – це перші враження, знайомства, перші уроки та кроки у великій шкільній родині.
Проте, яким би веселим та щасливим не було літо, час повертатися за підручники, час впевнено йти до поставлених цілей та ще на крок ставати дорослішими.
Про освітній процес на Сновщині «Промінь» дізнавався від в.о. начальника Управління освіти, сім’ї, молоді та спорту Лариси Мірошниченко (на фото).
Які існують державні гарантії медичного обслуговування ветеранів та учасників бойових дій? Чи забезпечується ця категорія громадян відповідними послугами і медикаментами? Як скористатися такими можливостями на Сновщині? Відповіді на ці та деякі інші питання – читайте далі.
Теплого вересневого ранку вулиці Сновська немов ожили. На свято першого вересня поспішали невпевнені першокласники, рішучі та красиві одинадцятикласники, схвильовані батьки та натхненні вчителі.
Сновський ліцей №1 на жаль, зустрічав своїх учнів не традиційно перед школою з веселою запальною музикою, святковими кульками та оберемками квітів, а в приміщенні невеличкого укриття. Проте навіть в таких умовах цей день став особливим, щирим і хвилюючим.
