Перемога одна на всіх

Немає у нашому суспільстві людей, які б не пам’ятали про сумні роки Другої Світової війни. На кожного з нас вони наклали свою трагічну печать. Чиясь сім`я не дочекалася сина додому, хтось батька чи матір, а було й таке, що з історії населених пунктів зникали цілі родини та й самі поселення теж…

Пам’ятаємо, пишаємось і віримо, що вистоїмо знову. Дивимось вперед, у світле майбутнє. 21 вересня з нагоди 76-ої річниці визволення Сновщини від нацистських окупантів та Дня партизанської слави керівники громади, райдержадміністрації, члени громадських організацій, воїни, які побували на сході країни, учні та всі небайдужі віддали шану загиблим героям, відвідавши місця героїчної слави, серед яких і наш «Лісоград». Далі вони мали змогу інтелектуально позмагатися, взявши участь у цікавому квесті «Стежками партизанів», отримали грамоти і солодкі призи.
Дехто відвідав «Лісоград» вперше, а дехто, як сім`я Горпиненко, здалеку добирався своїми силами туди, де десятки років тому, боронила батьківщину найрідніша – мама. Галина Христофорівна не лише жила в цих землянках, а громила ворога, наближаючи перемогу.

Суботній ранок 21 вересня не випадково зустрів нас прохолодною погодою. Вона підкреслювала весь трагізм та важливість події, заради якої на центральній площі міста зібралося не одне покоління сновчан. Саме в цей день  святкували 76­річницю визволення Сновщини від нацистських окупантів та День партизанської слави.

Звісно, кожного року ми вшановуємо пам’ять загиблих земляків, всіх, хто допоміг у нелегкій боротьбі здолати ворога. Але чи можемо ми сповна уявити жахіття років Другої Світової війни? Ні. Та й не треба! Тому святий обов’язок сьогодні берегти пам’ять про наших героїчних захисників.

Урочисті заходи розпочалися із покладання квітів до пам’ятного знаку воїнам­визволителям у міському сквері. Саме тоді похмуре осіннє небо змінюється теплими вересневими промінчиками. І кожен із присутніх усвідомлює – сьогодні свято! Наш народ ціною власного життя подарував мирне небо над головою, яке маємо обов’язково захищати і надалі.

Керівники громади, райдержадміністрації, члени громадських організацій, учасники бойових дій на сході України, учні віддали шану мужнім учасникам партизанської боротьби. Урочисті заходи продовжилися в с. Єліно, де відбувся мітинг­реквієм «Пам’ятаємо, славимо, вшановуємо!» та літія за загиблими.

До присутніх із вітальною промовою звернувся міський голова Олександр Медведьов. Слова вдячності лунали не лише тим, хто у важкі роки Другої Світової війни ціною власного здоров’я боронив нашу рідну землю, а й тим, хто є учасником бойових дій на сході України сьогодні. Побажав всім мирного неба над головою, щастя та доброботу в кожну оселю.

За дорученням голови обласної ради Ігоря Вдовенка присутніх привітав радник голови облради Дмитро Никоненко. Для Єлінського музею, директором якого є Володимир Спасік, подарував фотоальбом «Чернігово­Сіверська земля». А вірші, які зацитував напам’ять, зворушили серця усіх присутніх. На урочистих заходах був також і директор історичного музею ім. Тарнавського Сергій Лаєвський.

Допомогла відчути атмосферу тих жахливих, але героїчних, величних для нашого народу часів  розповідь, яка відбулася у музеї історії партизанського руху на Чернігівщині в 1941­1943 роках. Хоча описаним подіям вже майже вісімдесят років, але поставали вони перед очима такими, якими є. Без прикрас та банальностей. Сірі, смутні, сповнені болю, а разом з тим, нестерпної жаги до життя, віри у світле майбутнє.

Далі  гості вирушили до музейно­меморіального комплексу «Лісоград». Варто зазначити, що курсували два автобуси, тому до місця призначення вдалося дістатися без проблем і великих затримок.

Працівники відділу культури і туризму на чолі з Наталією Добненко продумали цьогорічний сценарій до найдрібніших деталей.  Було проведено патріотичний квест «Стежками партизанів».

Квест (від англ. quest — пошук, пошуки пригод) — аматорське спортивно­інтелектуальне змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями.

Кінцевий етап якого передбачав  зібрати карту. Участь взяли 6 команд: дві міські школи, гімназія, учні Вищого професійного училища лісового господарства, члени ветеранської організації очолювані Людмилою Кравець та учасники бойових дій на сході України на чолі з Михайлом Хомчуком.

Цікава інтелектуальна гра не залишила нікого осторонь, змусила не лише працювати на повну силу пам’ять і увагу, але і згадати заняття з фізкультури, адже локації із завданнями були розташовані не в одному місці. Блукаючи стежками «Лісограду» вдалося познайомитися із сім’єю, чиї найближчі родичі мають пряме відношення до описаних вище подій. Лариса Горпиненко із села Долинське (підпорядковане Великоустівській сільській раді), приїхала у «Лісоград» аби вшанувати пам’ять загиблих та в першу чергу, своєї матері Галини Христофорівни Чорноус, яка була партизанкою.

Разом з нею, як і у 2007 році, поруч була Валентина Мовчан (вчитель української мови і літератури Великоустівської ЗОШ I­III ст.), яка працювала над науковою роботою «Історія не із підручника». Уже 17 років вони їздять на місця бойової слави, проводять велику виховну і патріотичну роботу. Був присутній також і вчитель Захисту Вітчизни Валерій Москаленко та найрідніші, сім’я. Донька Валентина Горпиненко разом з чоловіком Павлом і  молодший онучок – Кирилко.

Пані Лариса згадує ті часи, коли пригорталася до матері і просила розповісти щось цікаве про партизан. Звісно, мала тоді була і не розуміла, що майже  нічого доброго з тих часів мати озвучити не могла.

Пригадали гості і як приїздили у «Лісоград» вперше, тоді ще він був не реконструйований. Змінилося багато з тих часів, але одне залишилося незмінним. Бажання покласти квіти до могили загиблих.

Дивлячись на цю сім’ю, розумієш, що пам’ять про славетний подвиг наших земляків буде жити, допоки вона жива у їхніх серцях. Допоки долаючи десятки кілометрів з’їжджаються ті, чиї батьки, дідусі і бабусі, боронили рідну землю. Боронили, аби ми сьогодні жили під мирним небом.

Попрощавшись із сім’єю з Сосниччини, повертаємось знову до хвилюючого квесту, який уже доходить до логічного завершення. Команди виконують різноманітні завдання, одним із яких було вгадати мелодію, виконувану на музичних інструментах викладачами дитячої музичної школи ім. Н.Г.Рахліна.

Під музичний супровід команди не лише співали, а й танцювали. За підсумками перше місце зайняли учасники АТО/ООС. Міський голова Олександр Медведьов вручив їм грамоти та солодкі призи.

Наприкінці заходу голова районної спілки учасників АТО, майор Михайло Хомчук також привітав усіх присутніх зі святом. Подякував ветеранам та захисникам за їх мужність і запевнив, що молодше покоління, яке було сьогодні присутнє на заході – надійний захист нашої держави у майбутньому.

Традиційно, завершилось святкування частуванням смачним кулішем. Його приготували працівники Музейно­меморіального комплексу партизанської слави «Лісоград».

Катерина ЗАПОРОЖЕЦЬ

Фото автора