До початку нового навчального року лишилися лічені тижні. Чи підуть діти до шкіл 1 вересня? Як нині фінансується освітня галузь? Чому не всі проєкти розвитку вдається реалізувати? На ці та деякі інші запитання читачам «Променя» відповіла заступник міського голови – начальник управління освіти, сім’ї, молоді та спорту Олена Коваленко.
– Олено Іванівно, яка вірогідність того, що з 1 вересня у школах Сновщини буде відновлене повноцінне навчання?
– Судячи з карантинних заходів, рекомендованих органами влади для нашого краю, ми маємо вагомі підстави розпочати новий навчальний рік, у так би мовити, традиційній формі. Це наш обов’язок – повернути дітей у класи, адже за час карантину вони скучили за справжніми уроками, за друзями. Зрештою, мова йде не лише про освіту, а й про спілкування, соціалізацію, без яких неможливий повноцінний розвиток дитини.
Звісна річ, для запобігання поширенню інфекції доведеться дотримуватися певних обмежень. Звичну урочисту лінійку 1 вересня не організовуватимуть. Класні керівники проведуть перший урочистий урок, а надалі розпочнуться заняття за розкладом. У штаті всіх навчально-виховних комплексів «школа-сад» передбачені медпрацівники, у школах з великою кількістю учнів (понад 100) – медичний фахівець працюватиме на повну ставку, а де менше 100 – на півставки. (Це рекомендаційна норма). Навчальні заклади забезпечені пірометрами, дезактином, антисептиком, будуть закуплені засоби індивідуального захисту – маски, гумові рукавички. До того ж ми розраховуємо на свідомість батьків, які не повинні відправляти до школи дітей з ознаками підвищеної температури і пильно слідкуватимуть за станом їхнього здоров’я.
– Наскільки освітні заклади громади готові до початку нового навчального року?
– Остаточну відповідь можна буде дати після 17 серпня, коли завершиться об’їзд шкіл моніторинговою комісією. Стосовно учнівського контингенту, то планується, що 1 вересня за парти сяде 2120 дітей. Це майже така ж цифра, як і торік. У Рогізківському НВК – 121, Великощимельському НВК – 73, Кучинівській школі – 81, Тихоновицькій – 92, Петрівському НВК – 175, Тур’янському НВК – 65, Новоборовицькому НВК – 144, Сновському НВК – 46, міській школі №1 – понад шістсот, міській школі №2 – 258, гімназії – 263 і у міському навчально-виховному комплексі – 182.
Слід зазначити – освітня мережа Сновщини на даний час є оптимальною. Малокомплектних шкіл практично немає. (Хоча у деяких районах Чернігівської області ще збереглися навчальні заклади, де нараховується менше 25 учнів. Але на їхнє функціонування кошти виділяються не з державного (центрального), а з місцевого бюджету. Це там, де територіальні громади мають хороші джерела власних фінансових надходжень).
– Як виглядає фінансування освіти?
– Для освітянської галузі району позаминулий і минулий роки були доволі успішними. Скажімо, за 2019 рік наші програми були профінансовані на суму понад сто мільйонів гривень (зведений бюджет). Вдалося провести масштабні ремонти, здійснити необхідні придбання обладнання для забезпечення навчального процесу. Багатомільйонні грошові надходження з державного бюджету суттєво поліпшили стан мережі освітніх закладів. Однак наприкінці минулого року ситуація змінилася, ми недоотримали близько 7 мільйонів гривень, що не дозволило завершити ремонт їдальні, спортзалу, утеплення торцевої стіни школи №1 і провести ремонти ще деяких об’єктів. Принагідно додам: більша частина видатків на освіту – це зарплатня персоналу. Загалом у нас 696 працівників (з них 429 педагогів – вчителів, тренерів, вихователів, керівників гуртків). Фонд зарплати торік склав 74,5 млн грн. Причому 40 млн грн – освітня субвенція з центрального бюджету, а 34,5 млн грн – було виділено з місцевої скарбниці. На жаль, у цьому році дотація на зарплату техпрацівникам не надходить, цю прогалину в фінансуванні доводиться заповнювати коштами громади.
– Наскільки ефективним є підвезення дітей до місць навчання у сільській місцевості?
– Наш автопарк складається з 14 автобусів. З них три, правду кажучи, старенькі, але ми практично щороку купуємо нові транспортні засоби. Ось і цьогоріч придбали автобус, який обслуговуватиме Петрівський НВК. На ньому встановлено спеціальний підйомник для обслуговування пасажира з обмеженими можливостями. Загалом освітянський транспорт курсуватиме за 13 маршрутами, підвозом охоплено понад шістсот дітей.
– Розкажіть про відновлення їдальні у гімназії, яка постраждала після пожежі.
– Проєктом на суму 12 мільйонів гривень передбачено три черги будівництва, з яких дві вже завершені. Лишилося встановити вентиляційну систему (1,5 млн грн.), придбати кухонне обладнання (воно коштує майже мільйон гривень), провести протипожежну сигналізацію, підключити об’єкт до каналізації. Загалом треба ще близько чотирьох мільйонів гривень, однак наразі коштів немає. Тому в найближчій перспективі гімназистів годуватимуть у їдальнях міської школи №2 і вищого профучилища лісового господарства.
– Які плани розвитку освітянської галузі?
– Освіта завжди відчувала увагу з боку керівництва громади, нам часто йшли назустріч у вирішенні різних питань. Сподіваюся, так буде й надалі. У нас є план оновлення навчальних закладів, яким передбачено придбати меблі для сільських шкіл, встановити 13 металопластикових вікон у Новоборовицькому НВК і 42 вікна – у Петрівському НВК, також замінити вікна і закупити два картинги для станції юних техніків, завершити ремонт міської школи №1 (майстерня, спортзал, їдальня, коридори), відремонтувати спортзал міської школи №2.
Звісна річ, на все це потрібні чималі гроші. Керівники органів місцевого самоврядування інколи жартома кажуть, що наша галузь – найдорожча в громаді. Проте усі добре усвідомлюють пріоритет: працюючи сьогодні для освіти, виховання та розвитку дітей – ми дбаємо про майбутнє.
– Дякую за розмову.
Інтерв’ю взяв Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Видатки загального фонду міського бюджету на освіту у 2019 році склали 82 млн 933 тис. грн. Фактично це понад половина бюджетних витрат нашої громади. У першому півріччі нинішнього року на фінансування освітянської галузі було спрямовано близько 47 млн грн.
Комментариев нет:
Отправить комментарий