Питання визначення місця
проживання дитини з одним з батьків, які проживають окремо регулюються Главою
13 Сімейного кодексу України, особисті немайнові права і обов’язки батьків та
дітей.
Сімейним кодексом України передбачено право батьків визначати місце проживання дитини, як в шлюбі, так і після його розірвання. Питання визначення місце проживання дитини з одним з батьків постає у випадку проживання батьків дитини окремо. В такому випадку необхідно визначити з ким проживатиме далі дитина, адже це впливає на процеси стягнення аліментів, встановлення графіку зустрічей іншого з батьків з дитиною, можливість виїзду з дитиною за кордон на лікування чи відпочинок.
В більшості випадків, щодо
місця проживання дитини батьки домовляються в усному порядку. На підтвердження
домовленостей, їх можна закріпити в нотаріально завіреному договорі «утримання
та виховання дитини», в якому батьки визначають місце проживання дитини,
порядок її утримання та участь у вихованні дитини того з батьків, хто проживає
окремо. Однак до такого способу вирішення конфліктної ситуації звертаються дуже
рідко, адже між батьками повинна існувати довіра, та воля обох до виконання
умов даного договору.
Якщо мати та батько, які
проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір
між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Важливо зазначити, що в
постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня
2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження
№ 14-327цс18), суд прийшов
висновку, що учасниками в справах, щодо визначення місця проживання дитини є
мати, батько і дитина.
Відповідно до норм чинного
законодавства визначено, що з досягненням віку 10 років у дитини з’являється
право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у
вирішенні своєї долі, зокрема у визначенні місця проживання. Одночасно при
досягненні дитиною чотирнадцяти років, місце проживання, обирається нею самостійно. Саме в
даному віці, на думку законодавця, дитина вже усвідомлює свою прив’язаність до
одного з батьків, та може самостійно визначитися зі своїми бажаннями.
Під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення
судовий орган надає дитині можливість висловлювати свої думки і приділяє їм
належну увагу. Розглядаючи справи щодо місця проживання дитини, суди враховують
рівність прав матері та батька і беруть до уваги ставлення батьків до виконання
своїх батьківських обов’язків, особисту прихильність дитини до кожного з них,
вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.
Також, важливо зазначити що
до участі у розгляді даної категорії справ, у якості третьої особи долучаються
органи опіки та піклування того району, де на час розгляду справи зареєстрована
або ж фактично проживає дитина. Участь органів опіки та піклування у даній
справі обумовлена в першу чергу інтересами дитини, та необхідністю проведення
актів обстеження умов проживання як батька, так і матері, та дачі свого
висновку щодо рекомендацій та доцільності визначення місця проживання дитини з
одним з батьків. Висновок органів опіки долучається до матеріалів справи та не
має для суду наперед встановленого значення.
Важливо звернути увагу на
те, що Сімейним кодексом України передбачено, що суд не може передати дитину
тому з батьків, хто зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, або
своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Нагадуємо, що правова
допомога надається Сновським бюро правової допомоги з 9-00 год. до 18-00 год. з
понеділка по п'ятницю за адресою: м. Сновськ, вул. Миру 51а, тел.: (0254)
2-13-48.
Також за правовою
допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год.
до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., 6а, тел.: (0244) 3-30-01.
Єдиний телефонний
номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.
Інформацію підготувала
начальник Сновського бюро правової допомоги
І.Литвиненко
Комментариев нет:
Отправить комментарий