Сновська дитяча музична школа імені Натана Рахліна – справжній мистецький скарб нашого міста. Це місце, яке об’єднало навколо себе творчих дітей, які мають можливість розвивати свій талант із самого малечку. Вже з перших років роботи школа стала важливим культурним осередком, центром виховання та навчання дітей і творчої молоді.
Сьогодні тут налічується 188 учнів, які навчаються на 12 спеціалізаціях.
Про найближчі плани та досягнення вихованців школи «Променю» розповіла директорка закладу Лариса Сіренька.
– Ларисо Петрівно, розкажіть, який музичний інструмент серед дітей найпопулярніший?
– Звучання кожного інструмента унікальне та неповторне. Проте найбільше дітей прагнуть навчитися грі на гітарі та фортепіано. До речі, цього року ми відкрили новий клас бандури. Його викладачем стала Лілія Омеляненко, яка навчає грати на цьому стародавньому українському інструменті поки що лише одного учня, який паралельно відвідує вокал.
– Розкажіть про педагогічний колектив закладу.
– У нашому колективі 21 викладач. Усі вони – висококваліфіковані спеціалісти та професіонали своєї справи, для кожного музика стала не тільки улюбленою справою та роботою, але й способом життя. Вони не тільки прищеплюють дітям любов до музики, але й постійно займаються саморозвитком та вдосконаленням власних умінь. Яскравим прикладом їхніх старань є всі досягнення та нагороди, як вихованців, так і самих викладачів.
– До речі, про нагороди. Чи багато їх було за останній період?
– За другий семестр наша школа поповнилася 22 нагородами. Щоправда, більшість конкурсів, у зв’язку з карантином, відбувалися дистанційно. Останній, на якому довелося побувати особисто, був обласний «Первоцвіт», який проходив у Ніжині. На ньому наш заклад представляли хор «Снов’яночка» та оркестр народних інструментів, які вибороли перші місця. Решта конкурсів відбувалися дистанційно. Серед них Всеукраїнський конкурс-фестиваль «Чарівний світ», на якому І премію здобули інструментальний дует викладачів Н. Козієвої та М. Тєлєгіної і дует «Барокко», а ІІІ премію Михайло Клюзько. До речі, він відзначився і на Всеукраїнських конкурсах «Фієста» та «Апаяндо», де посів ІІІ та ІІ місця. Прекрасні результати продемонстрували дует викладачів «БіСС» у складі С.Гладченко та С.Крецули, які отримали Гран-прі на Міжнародному фестивалі-конкурсі «Арт-vizion» та І місце на V Міжнародному фестивалі-конкурсі «Арт-причал». Особливо пишаємося успіхами Анастасії Черних, Ольги Захарченко, Поліни Кухаренко, Ясмини Подольної, Анастасії Єфименко, Костянтина Кухаренка, які також посіли почесні призові місця на різноманітних конкурсах.
– Чи вплинув на роботу школи карантин?
– Звичайно, вплинув. Хоч формально заклад і був зачинений, навчальний процес у ньому продовжувався, щоправда, в онлайн-режимі. Взагалі, за період карантину всі безмежно сумували за живим спілкуванням, за навчанням у стінах рідної школи. Заняття, концерти, конкурси – все це відбувалося дистанційно. І викладачам, і учням довелося пристосовуватися та навчитися працювати на камеру. Ми активніше почали вести свою сторінку у мережі «Фейсбук», де кожен може проглянути результати та досягнення нашої роботи. Ми дуже хочемо, щоб батьки бачили результати праці своїх дітей та пишалися ними.
Також за період карантину постаралися оновити заклад: пофарбували стіни фоє та частину коридорів, поклеїли шпалери, розширили оркестровий зал (сприяли цьому відділ культури і туризму міської ради та депутати Олег Хасенко і Леонід Рибальченко). Ремонт ми робили своїми силами спільно з викладачами та технічними працівниками. Особисто від себе хочу подякувати усім їм за витрачені сили та час, а особливо нашому завгоспу Сергію Ваську та секретарю Наталії Васько.
– Як зараз відбувається навчання?
– З дотриманням усіх карантинних вимог. Ми дотримуємося маскового режиму, у приміщенні постійно проводиться дезінфекція, а діти, за бажанням, приходять на заняття у рукавичках.
– Ларисо Петрівно, поділіться найближчими планами на майбутнє.
– У нас попереду багато концертів, виступів, конкурсів та фестивалів. Наразі ми активно до них готуємося і сподіваємося, що проходитимуть вони не дистанційно, а на живо. Не можемо ми, музиканти, довго знаходитися без сцени та публіки. Ми прагнемо, щоб музика завжди жила не лише у наших серцях, а й у серцях тих, хто приходить до нашої школи, відвідує концерти та цікавиться культурним життям міста.
– Дякую за розмову.
Інтерв’ю взяла
Тетяна ЛИТВИН
Комментариев нет:
Отправить комментарий