Олександр
Горбик й Андрій Циганок – обидва з Іванівки. У тому маленькому селі зростали,
навчалися, звідти вирушали здобувати
професії, будувати власне майбутнє.
Олександр став фельдшером і чималий відрізок часу присвятив
Софіївському фельдшерському пункту, людям, які мешкали у ближніх селах. Андрій обрав шлях поліцейського,
несучи нелегку службу в Києві. А коли почалася нинішня війна, чоловіки, довго
не роздумуючи, пішли захищати Батьківщину. Кожен посвоєму, але у повному
розумінні цих слів. Служать на різних ділянках фронту, де справжнє пекло боїв.
І ось – чи це просто щасливий випадок, чи зустріч запрограмувалася Богом – але
нещодавно земляки зустрілися у Краматорську. Радості не було меж, адже вдалося
трошки поговорити і згадати маленьке рідне село, сім`ї, спільних знайомих, усю
минулу неповторність мирного буття, яке навіки в серці. А далі – знову
передислокації, виконання наказів, перебування на передньому краї фронту,
віддача Україні, аби ми з вами були. Аби жили.
Комментариев нет:
Отправить комментарий