Шкода, але непоодинокими є випадки, коли підлітки піддаються оманливій романтиці «кримінального життя». Дивуватися тут немає чому, бо кінематограф, почасти засоби масової інформації та окремі наші співгромадяни інколи створюють геть викривлено-позитивний образ тих, хто живе за рахунок порушення закону. «Не працюють, а все мають», чинять, що заманеться, «їх бояться» - такі оцінки й справді надихають деяких неповнолітніх на необдумані кроки, кроки, за які колись обов`язково доведеться відповідати…
Цього літа у Щорсі трапилася одна доволі показова історія. Сімнадцятирічний юнак, учень одного з навчальних закладів міста, вже протягом тривалого часу мав звичку допізна не повертатися додому. Батькам пояснював, що чи то справи його утримують на вулиці, чи розваги. Словом, рідним варто б було насторожитися й предметно з`ясувати, що то за «розваги», але, як не дивно, до цього не дійшло. (Причому сім`я, в соціальному плані, вважалася нормальною). Дивовижна легковажність! А хлопчина займався тим, за що деяких відправляють до …в`язниці. У липні він повертався з річки й неподалік залізничного переїзду побачив залишені без догляду «Жигулі». Йому знадобилося не так вже й багато часу, щоб витягти з салону автомагнітолу і флешку. Щоправда, здобич особливої користі не принесла, бо продати її якось не вийшло, а своєї машини злодій ще не мав. Надалі юнак вирішив спробувати себе в дещо іншому «амплуа». У залізничній частині міста, там, де вулиці забудовано дво- і п`ятиповерхівками, є чимало гаражів. І ось він одного разу, коли темрява вкрила землю, підійшов до заздалегідь обраного «об`єкта», перепиляв дужку навісного замка й вивів звідти мотоцикл ІЖ. Спочатку покатався нічним містом, а потім сховав вкрадене «до кращих часів» або «до нагальної необхідності». Окрилений успіхом, злочинець вирішив повторити «операцію». (Підтвердилася стара істина, що безкарність породжує нові злочини.) Через кілька днів обрав ще один гараж на тому ж мікрорайоні, позбувся замка й заволодів мопедом «Мустанг», який належав місцевому пенсіонеру. Здобич, після попередньої «обкатки», теж була захована. Здавалося, таке відчайдушне, мало не пригодницьке, життя, триватиме й надалі, але … Не будемо детально змальовувати, яким чином, але правоохоронці невдовзі дізналися про ці витівки нашого неповнолітнього земляка. І вже тоді для «героя» цієї оповіді приємного було мало. Довелося повернути вкрадене, розповісти про свої подвиги чи то б пак – розваги. Була порушена кримінальна справа за ч.3 статті 185 ККУ, розпочалося слідство, на час якого неповнолітнього віддали під нагляд батьків. А далі – суд. За гратами хлопчина не сидітиме, але біографію собі він зіпсував точно. І репутацію батькам – теж. Бо виховання підростаючого покоління – справа серйозна й нею не можна легковажити. А найголовніший висновок з цієї історії зрозумілий: крива стежка веде в нікуди. Це потрібно врахувати тим юним шибайголовам, яким «хочеться романтики».
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Цього літа у Щорсі трапилася одна доволі показова історія. Сімнадцятирічний юнак, учень одного з навчальних закладів міста, вже протягом тривалого часу мав звичку допізна не повертатися додому. Батькам пояснював, що чи то справи його утримують на вулиці, чи розваги. Словом, рідним варто б було насторожитися й предметно з`ясувати, що то за «розваги», але, як не дивно, до цього не дійшло. (Причому сім`я, в соціальному плані, вважалася нормальною). Дивовижна легковажність! А хлопчина займався тим, за що деяких відправляють до …в`язниці. У липні він повертався з річки й неподалік залізничного переїзду побачив залишені без догляду «Жигулі». Йому знадобилося не так вже й багато часу, щоб витягти з салону автомагнітолу і флешку. Щоправда, здобич особливої користі не принесла, бо продати її якось не вийшло, а своєї машини злодій ще не мав. Надалі юнак вирішив спробувати себе в дещо іншому «амплуа». У залізничній частині міста, там, де вулиці забудовано дво- і п`ятиповерхівками, є чимало гаражів. І ось він одного разу, коли темрява вкрила землю, підійшов до заздалегідь обраного «об`єкта», перепиляв дужку навісного замка й вивів звідти мотоцикл ІЖ. Спочатку покатався нічним містом, а потім сховав вкрадене «до кращих часів» або «до нагальної необхідності». Окрилений успіхом, злочинець вирішив повторити «операцію». (Підтвердилася стара істина, що безкарність породжує нові злочини.) Через кілька днів обрав ще один гараж на тому ж мікрорайоні, позбувся замка й заволодів мопедом «Мустанг», який належав місцевому пенсіонеру. Здобич, після попередньої «обкатки», теж була захована. Здавалося, таке відчайдушне, мало не пригодницьке, життя, триватиме й надалі, але … Не будемо детально змальовувати, яким чином, але правоохоронці невдовзі дізналися про ці витівки нашого неповнолітнього земляка. І вже тоді для «героя» цієї оповіді приємного було мало. Довелося повернути вкрадене, розповісти про свої подвиги чи то б пак – розваги. Була порушена кримінальна справа за ч.3 статті 185 ККУ, розпочалося слідство, на час якого неповнолітнього віддали під нагляд батьків. А далі – суд. За гратами хлопчина не сидітиме, але біографію собі він зіпсував точно. І репутацію батькам – теж. Бо виховання підростаючого покоління – справа серйозна й нею не можна легковажити. А найголовніший висновок з цієї історії зрозумілий: крива стежка веде в нікуди. Це потрібно врахувати тим юним шибайголовам, яким «хочеться романтики».
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий