Молодіжна рада «САМ» - це сновська активна молодь, яка була утворена два роки тому. Відтоді її очільницею стала заступниця директора Сновської ЗОШ №1 Ольга Гаврилець. Саме вона згуртувала довкола себе активних, небайдужих людей віком від 14 до 35 років, які дуже люблять свою маленьку батьківщину та мріють про її розвиток та вдосконалення. І з вибором команди молодіжна рада не прогадала. За ці два роки вони організовували концерти, різноманітні тренінги, квести, конкурси та розваги для дітей, перегляди фільмів під відкритим небом та ще багато іншого.
Велику роль для розвитку молодіжної ради, відіграла підтримка програми міжнародної допомоги Добре та, власне, міської ради завдяки якій молодіжний простір і відкрився. Молодь погодилася працювати тут лише на волонтерських засадах. Перший захід для нього було заплановано на двадцять четверте лютого...
Окрім розваг та організацій заходів, самівці долучалися і до вирішення важливих питань щодо вдосконалення громади. Зокрема, ними було розроблено проєкт «Шкільний бюджет участі». Його сенс полягав у фінансуванні міською радою тієї ідеї, яка набрала б найбільшу кількість голосів під час онлайн-голосування. Свої ідеї могли представити всі учні 8-11 класів. Напрямки для роздумів були широкими, починаючи від впорядкування шкільної території, закінчуючи освітніми інноваціями. Проте завершити даний проєкт не судилося… Почалася війна.
За словами Ольги Гаврилець, кожен переживав її по-своєму. Особливо тяжко було, коли область знаходилася в окупації, проте тільки-но наші Збройні Сили її звільнили, люди почали оговтуватися та діяти. Для самівців все почалося з дзвінка сновської активістки Наталії Григорової, яка запропонувала Ользі зайнятися волонтерством. І відтоді молодіжний простір перетворився на волонтерський штаб.
– На початку дітей до волонтерства ми не залучали, - каже Ольга. – Та згодом вони самі почали телефонувати і пропонувати допомогу, давати свої ідеї. Шукав шляхи для якнайшвидшої доставки гуманітарних вантажів Олександр Гончаренко, який власним транспортом доставляв необхідний багаж нужденним. Я була вражена сміливістю, силою волі та здатністю до самопожертви нашої молоді. Всі діти стали дорослими за один день…
Починали ми зі збору допомоги військовим – ліки, продукти харчування, одяг. Найбільшу допомогу надавав та й надає депутат Олександр Якубін (на знімку другий справа), який почав нас підтримувати ще з першого дня.
Коли самівці дізналися про велику кількість людей, які, втративши своє житло, роботу, а дехто й сім’ю, приїхали ховатися від війни до нашого містечка, зрозуміли – мають допомогти. Списки переселенців взяли у міській раді, тоді таких людей було 250. Зараз їх ще більше. Ми почали їм телефонувати та пропонувати допомогу. Згодом до нашого центру почали приходити і малозабезпечені особи, а також молоді матері, які потребували дитячого харчування, підгузків, засобів особистої гігієни, речей. Передали пакети з допомогою і для породіль в пологове відділення. Вдалося підтримати та допомогти з продуктами харчування та речами і літніх людей з Новоборовицького будинку, а також діток зі Сновської гімназії (як кажуть у народі, школі-інтернату).
Всі ліки, які надходили до нас, передавали лікарні, фельдшерським пунктам, населенню, пораненим захисникам. Також формували пакети підтримки сім’ям, в яких чоловіки захищають нашу країну. Загалом робили все для того, аби не сидіти на місці та підтримувати людей, які цього потребують.
Члени молодіжного центру долучилися і до плетіння маскувальних сіток для наших військових і до організації благодійних концертів, кошти з яких також пішли на допомогу ЗСУ. Про ці заходи детальніше згадувалося у попередніх номерах газети. Варто зазначити, що не про всю підтримку та допомогу самівців можна говорити на шпальтах «Променя» та висновок напрошується сам за себе: люди стараються та роблять добрі справи замість того, аби сидіти на дивані та розповідати про те, як все погано. Вони не приймають проблеми та випробування долі, а борються з ними та змінюють на свою користь. Саме така молодь – наше майбутнє. У них ще море планів та величезна кількість задумів та проєктів для реалізації. І вони впевнені – після війни у них все вийде і наша громада ще заграє новими барвами та вразить своєю креативністю та розвитком.
Тетяна ЛИТВИН
Комментариев нет:
Отправить комментарий