Перші згадки про метеостанцію у Сновську датуються 1896 роком. Тоді проводились спостереження за Програмою II розряду посту при залізниці. Потім перерва, але вже з 1945 спостереження відновлюються і безперервно тривають досі. Приміщення метеостанції раніше знаходилось біля дистанції колії, але в 60-х р. його переносять через забудову території. Відомо, що метеорологам для спостережень потрібен спеціально обладнаний майданчик, тому з тих часів станція працює на вул. 30 років Перемоги (все це дбайливо записане у журналі історії станції), де трудяться невтомні, відповідальні та дуже уважні жінки. Адже похибка у даних може спричинити серйозні наслідки. Вони стоять у «витоків» прогнозу, який ми так легко можемо знайти в мережі Інтернет, прочитати в газеті, або ж почути по телевізору.
На метеорологічній станції Сновська нас привітно зустрічає начальниця Марина Володимирівна Зіненко, яка розповідає про специфіку роботи та свій колектив. Працює тут з 1994 року, закінчила Херсонський гідрометтехнікум. А стати метеорологом - втілення дитячої мрії. Її мама також технік-метеоролог за професією, майже все життя пропрацювала на цій станції. Тому й маленька тоді Марина була тут частою гостею. Світлана Тарасівна Плишевська закінчила Харківський гідрометтехнікум, й з 1973 р. трудиться на Сновській метеостанції. Загальний стаж роботи більше 50 років (3 з яких в Якутії, куди вона поїхала за розподілом). Має відзнаку «Почесний працівник гідрометслужби». Звісно, люди мають любити професію всією душею, аби отримувати визнання. Ця історія про Світлану Тарасівну. Ще маленькою вона спостерігала за роботою посту метеостанції у Софіївці, звідки й родом. Й відтоді не уявляє свого життя без улюбленої професії.
Віддані цій справі й інші жінки в колективі. Агротехнік Тетяна Олегівна Ларченко, яка спостерігає за фазами росту та розвитку с/г культур, визначає вологість грунту. В зимовий період займається відрощуванням рослин, визначає промерзання ґрунту на глибині 3 см (вузол кущіння озимих). Також плідно трудяться техніки-метеорологи Наталія Анатоліївна Ященко, Інга Миколаївна Кожем`яко, Алеся Михайлівна Щибрик та Наталія Олексіївна Кухаренко. Серед ветеранів праці також зустрічаємо лише жіночі імена (хоча працювати доводиться і в несприятливих умовах, але чомусь спеціальність обирають переважно жінки). Це Олександра Андріївна Комісаренко, Вікторія Вікторівна Корчевська, Лідія Василівна Савинська, Ольга Тимофіївна Масло та Ольга Михайлівна Іваненко.
– Робочий день у нас цілодобовий. Працюємо постійно – без вихідних і без святкових днів, незалежно від погоди, — говорить пані Марина. Нині метеорологічна станція проводить спостереження за програмою станції II розряду: визначення висоти нижньої межі хмар, параметрів вітру, спостереження за ожеледно-паморозевими відкладаннями, температурою та вологістю повітря, температурою грунту, температурою повітря на висоті 2 см, визначення атмосферного тиску. Виконуємо маршрутні обстеження посівів сільгоспкультур у різні періоди їх розвитку, гідрологічні спостереження на р.Снов (у Носівці на посту трудиться Валентина Григорівна Бойко). Також метеостанція здійснює гідрометеорологічне забезпечення усіх зацікавлених організацій міста та району.
Розповіла Марина Володимирівна і про те, що хвилює багатьох жителів не лише нашої ОТГ, а й усієї області. Про аномально теплу зиму. Максимальна температура зі знаком + сягнула 11,50С (23 грудня). Найхолодніше у нас було 8 лютого, температура опустилася до - 11,90 ºС. Примітно, що 2019 – найтепліший рік за весь час спостережень метеостанції. Середньорічна температура виросла до позначки 9,40С! Як і в минулому році спостерігається недобір опадів. Якщо норма 630 мм, то випало 416. Запаси вологи дуже низькі, вони не встигають відновитись навіть за зимовий період. Грунтові води залягають глибше від середньорічної норми на 89 см. Пов’язано це в першу чергу з глобальним потеплінням клімату, що є гострою екологічною проблемою. Працюють жінки також і над визначенням радіоактивності опадів та аерозолів. Тут усе в нормі. Показники знаходяться в межах 7-15 мкР (нормою вважається до 25). Також 10 лютого було зафіксовано небезпечне явище, коли швидкість вітру сягнула 16 м/хв (стихійним вважається 25 м/хв).
Дані спостережень передають в Чернігівський обласний центр з гідрометеорології, в Український Гідрометцентр (директор Микола Кульбіда), Центральну геофізичну обсерваторію імені Бориса Срезневського, ДП „УАМЦ” – Державне підприємство „Український авіаційний метеорологічний центр” та безлічі інших установ, які цього потребують.
На Сновщині прогноз погоди майже на 90% достовірний. Й хоча жінки працюють на обладнанні, яке майже все закуповувалося ще при Радянському Союзі, але до роботи ставляться відповідально. У 2008 році Чернігівський облгідрометцентр (якому і підпорядковуються) закупив метеостанції комп’ютер та підключив його до мережі Інтернет, встановив спеціальну автоматизовану програму. Свою професію жінки обирали точно не за високу заробітну плату (трудяться майже усі на мінімальні зарплати), а за те, що вона важлива і потрібна усім. А найкраще визнання - коли ти корисний людям.
І хоча своє професійне свято працівники метеостанції відзначають не взимку, все одно хочеться їм подякувати за небхідну та важливу спеціальність, яку обрали.
Катерина ЗАПОРОЖЕЦЬ
Фото автора
На метеорологічній станції Сновська нас привітно зустрічає начальниця Марина Володимирівна Зіненко, яка розповідає про специфіку роботи та свій колектив. Працює тут з 1994 року, закінчила Херсонський гідрометтехнікум. А стати метеорологом - втілення дитячої мрії. Її мама також технік-метеоролог за професією, майже все життя пропрацювала на цій станції. Тому й маленька тоді Марина була тут частою гостею. Світлана Тарасівна Плишевська закінчила Харківський гідрометтехнікум, й з 1973 р. трудиться на Сновській метеостанції. Загальний стаж роботи більше 50 років (3 з яких в Якутії, куди вона поїхала за розподілом). Має відзнаку «Почесний працівник гідрометслужби». Звісно, люди мають любити професію всією душею, аби отримувати визнання. Ця історія про Світлану Тарасівну. Ще маленькою вона спостерігала за роботою посту метеостанції у Софіївці, звідки й родом. Й відтоді не уявляє свого життя без улюбленої професії.
Віддані цій справі й інші жінки в колективі. Агротехнік Тетяна Олегівна Ларченко, яка спостерігає за фазами росту та розвитку с/г культур, визначає вологість грунту. В зимовий період займається відрощуванням рослин, визначає промерзання ґрунту на глибині 3 см (вузол кущіння озимих). Також плідно трудяться техніки-метеорологи Наталія Анатоліївна Ященко, Інга Миколаївна Кожем`яко, Алеся Михайлівна Щибрик та Наталія Олексіївна Кухаренко. Серед ветеранів праці також зустрічаємо лише жіночі імена (хоча працювати доводиться і в несприятливих умовах, але чомусь спеціальність обирають переважно жінки). Це Олександра Андріївна Комісаренко, Вікторія Вікторівна Корчевська, Лідія Василівна Савинська, Ольга Тимофіївна Масло та Ольга Михайлівна Іваненко.
– Робочий день у нас цілодобовий. Працюємо постійно – без вихідних і без святкових днів, незалежно від погоди, — говорить пані Марина. Нині метеорологічна станція проводить спостереження за програмою станції II розряду: визначення висоти нижньої межі хмар, параметрів вітру, спостереження за ожеледно-паморозевими відкладаннями, температурою та вологістю повітря, температурою грунту, температурою повітря на висоті 2 см, визначення атмосферного тиску. Виконуємо маршрутні обстеження посівів сільгоспкультур у різні періоди їх розвитку, гідрологічні спостереження на р.Снов (у Носівці на посту трудиться Валентина Григорівна Бойко). Також метеостанція здійснює гідрометеорологічне забезпечення усіх зацікавлених організацій міста та району.
Розповіла Марина Володимирівна і про те, що хвилює багатьох жителів не лише нашої ОТГ, а й усієї області. Про аномально теплу зиму. Максимальна температура зі знаком + сягнула 11,50С (23 грудня). Найхолодніше у нас було 8 лютого, температура опустилася до - 11,90 ºС. Примітно, що 2019 – найтепліший рік за весь час спостережень метеостанції. Середньорічна температура виросла до позначки 9,40С! Як і в минулому році спостерігається недобір опадів. Якщо норма 630 мм, то випало 416. Запаси вологи дуже низькі, вони не встигають відновитись навіть за зимовий період. Грунтові води залягають глибше від середньорічної норми на 89 см. Пов’язано це в першу чергу з глобальним потеплінням клімату, що є гострою екологічною проблемою. Працюють жінки також і над визначенням радіоактивності опадів та аерозолів. Тут усе в нормі. Показники знаходяться в межах 7-15 мкР (нормою вважається до 25). Також 10 лютого було зафіксовано небезпечне явище, коли швидкість вітру сягнула 16 м/хв (стихійним вважається 25 м/хв).
Дані спостережень передають в Чернігівський обласний центр з гідрометеорології, в Український Гідрометцентр (директор Микола Кульбіда), Центральну геофізичну обсерваторію імені Бориса Срезневського, ДП „УАМЦ” – Державне підприємство „Український авіаційний метеорологічний центр” та безлічі інших установ, які цього потребують.
На Сновщині прогноз погоди майже на 90% достовірний. Й хоча жінки працюють на обладнанні, яке майже все закуповувалося ще при Радянському Союзі, але до роботи ставляться відповідально. У 2008 році Чернігівський облгідрометцентр (якому і підпорядковуються) закупив метеостанції комп’ютер та підключив його до мережі Інтернет, встановив спеціальну автоматизовану програму. Свою професію жінки обирали точно не за високу заробітну плату (трудяться майже усі на мінімальні зарплати), а за те, що вона важлива і потрібна усім. А найкраще визнання - коли ти корисний людям.
І хоча своє професійне свято працівники метеостанції відзначають не взимку, все одно хочеться їм подякувати за небхідну та важливу спеціальність, яку обрали.
Катерина ЗАПОРОЖЕЦЬ
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий