А медпрацівники фактично працюють у червоній
З 14 вересня Сновський район віднесено вже до жовтої зони епідемічної небезпеки. Коронавірус упевнено захоплює все більші території. Схожа ситуація у наших сусідів на Городнянщині, натомість у корюківців та менян справи виглядають дещо краще. А ось до червоної зони потрапили місто Ніжин, Бобровицький та Носівський райони, до оранжевої – Борзнянський, Куликівський та Ніжинський. Так зване зонування запроваджене на 14 днів й буде змінюватися залежно від поширення захворюваності на COVID-19.
… Ранок середи 16 вересня, інфекційне відділення районної лікарні. Відомий багатьом нашим землякам лікар Сергій Станішевський вдягає захисний костюм і розпочинає обхід пацієнтів. Практично всі ліжко-місця зайняті. Як тут, так і в пристосованому приміщенні неврологічного відділення. Людей з підозрою на інфікування коронавірусом багато. Вони чекають результати лабораторних досліджень, які мають прийти з Чернігова. А медпрацівники в цей час допомагають їм долати небезпечну хворобу.
– Наш колектив складається з одного лікаря і десяти медсестер та санітарок, - розповіла «Променю» медична сестра стаціонару інфекційного відділення райлікарні Світлана Мартюхіна (на фото).
– Після того, як проблема поширення коронавірусу набула очевидної гостроти, деякі наші колеги звільнилися. До певної міри їх можна зрозуміти – не кожен погодиться ризикувати на роботі своїм здоров’ям. Чесно кажучи, коли в Україні епідемія COVID-19 лише почалася, мені теж було якось не по собі. І лякала не стільки перспектива захворіти, скільки невизначеність: чи зможе наша лікарня належним чином протистояти новій хворобі? Але згодом з’явилася упевненість у спроможності нашого колективу виконати поставлені завдання. Ми пройшли спеціалізовані курси підготовки, отримали засоби захисту. Тепер, коли інфекційне відділення заповнене пацієнтами, роботи справді багато. Після ранкового обходу лікар виписує хворим призначення, які ми виконуємо протягом дня. А ввечері та вночі приділяємо час заповненню документів. Велике значення має дезінфекція приміщень – спочатку все миється мильним розчином (вірус до нього дуже чутливий), а потім обробляється антисептиком. Станом на 16 вересня один пацієнт перебуває у нас вже шостий день, а результату з чернігівської лабораторії по ньому досі нема. Непоодинокими є випадки, коли для деяких хворих доводилося робити лабораторні дослідження в Чернігові двічі, а то й тричі.
Приймально-діагностичне відділення районної лікарні теж перебуває на передовій боротьби з коронавірусом. І це не пафосні слова. Адже саме сюди швидка допомога привозить найтяжчих хворих. За словами медичної сестри Наталії Деркач, якщо людина має симптоми COVID-19, то за направленням лікаря їй спочатку роблять так званий швидкий тест – беруть 5 «кубиків» крові з вени й передають до місцевої лабораторії. Через 15-20 хвилин вже є попередній результат. Потім пацієнта шпиталізують до «інфекції», де розпочинається лікування. – Раніше, коли брали кров на аналіз, трохи боялися, – розповіла «Променю» акушерка приймально-діагностичного відділення Альона Безбородько. – Але тепер усе сприймається як звичайна робота. Головне – треба дотримуватися стандартів медичної професії.
– З початку епідемії на стаціонарі райлікарні меддопомогу отримали 24 мешканці Сновщини з діагнозом CОVID-19, ще 12 наразі чекають лабораторного підтвердження про захворювання, - такі дані станом на 16 вересня навела заступник генерального директора центральної районної лікарні Ірина Якубовська.
Також певна кількість громадян лікувалася амбулаторно в закладах мережі первинної медико-санітарної допомоги. На жаль, цього тижня помер ще один хворий – 75-річний мешканець Клюсів. Його здоров’я було сильно послаблене супутніми хворобами, зокрема – інсультом. На початковому етапі два лабораторні дослідження в Чернігові чомусь показали відсутність у нього COVID-19 і лише третє дало позитивний результат. Лікування до підтвердження проводилося в Сновську, згодом у Корюківці, але хвороба все ж таки виявилася сильнішою… Принагідно треба згадати про так звані швидкі тести. Перша партія в 100 штук, які отримала наша лікарня, викликала сумніви в їхній ефективності. За увесь час використання вони лише раз показали позитивний результат. Хоча потім у чернігівській лабораторії «позитивних» висновків було значно більше. Але друга партія тестів (25 штук) зарекомендувала себе доволі добре. Щоправда, коштують вони майже по двісті гривень…
Ще хотілося б звернути увагу на питання оплати праці наших медпрацівників. Сновська районна лікарня не потрапила до переліку медзакладів, які офіційно лікують хворих на COVID-19. Одна з причин – треба мати у штаті чотирьох анестезіологів, а у нас є лише один. Натомість Корюківська лікарня відповідає визначеним вимогам і її персонал за роботу з COVID-хворими отримує грошову надбавку до 300% від посадового окладу. І це добре. Але ж у Сновській лікарні працівники приймального, інфекційного і неврологічного відділень фактично теж надають допомогу тим землякам, які занедужали на COVID-19. І так само наражаються на ризик для свого здоров’я і навіть життя. Проте обіцяні урядом доплати їм не призначаються. І багато в кого це викликає цілком логічне запитання: чому працюють в однакових умовах, а оплата різна? Окреме питання – кадрове. Штатного лікаря-інфекціоніста у Сновську вже давно немає. Зараз цю роботу виконує на пів ставки Сергій Станішевський, причому працює дуже багато і в складних умовах. (Хто сумнівається – хай вдягне захисний костюм і спробує кілька годин хоба б просто посидіти в ньому. Не кажучи вже про регулярний огляд інфікованих пацієнтів). Але через норми діючих документів ми не в змозі платити йому повну ставку.
Зрозуміло, що питання оплати праці медпрацівників вирішується на високому рівні, у Києві. Однак, схоже, що проблемою таких лікарень, як у Сновську, ані уряд, ані депутати Верховної Ради не переймаються. Можливо, міськрада могла б частково виправити ситуацію, ухваливши місцеву програму доплат тим медпрацівникам, які стоять на захисті здоров’я населення від коронавірусу. Зрештою, їх не так вже й багато – до тридцяти осіб. І виконують надзвичайно важливу роботу. Зрештою, вони постійно знаходяться в колі хворих на CОVID-19, у справжній «червоній зоні» .
Засоби для проведення ПРЛ-тесту.
Лікар Сергій Станішевський перед обходом пацієнтів.
На засіданні районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 8 вересня було ухвалено рішення: забезпечити виконання протиепідемічних заходів, визначених для «жовтого» рівня. Заборонено проведення масових заходів, якщо на них на одну людину є менше 5 квадратних метрів площі будівлі або території. Автобусні перевезення дозволені лише у випадку, коли кількість пасажирів у салоні не перевищує кількості місць для сидіння. Забороняється відвідування сторонніми особами будинку престарілих у Нових Боровичах. Не дозволяється працювати вночі (з 24.00 до 07.00) закладам громадського харчування, окрім випадків виконання замовлень на винос. Обмежене проведення масових заходів в ресторані, кафе, їдальнях тощо. Скажімо, кількість учасників святкування ювілею має бути не більше 20 осіб, а на кожних 10 квадратних метрах може перебувати щонайбільше одна людина. За словами виконуючого обов`язки голови райдержадміністрації Володимира Карпенка, реалізація цих заходів покладена на Сновську міську раду і суб`єктів господарювання. Також міськраді рекомендовано створити робочу групу для вибіркових перевірок закладів освіти – щодо створення там безпечних умов для дітей і працівників. Будь-які масові заходи з участю дітей скасовуються або переносяться до кращих часів.
На період дії карантину перебувати в громадських будівлях та громадському транспорті можна лише у засобах індивідуального захисту (масках), також треба мати при собі документи, які посвідчують особу.
«Промінь» звернувся до начальника районного управління Держпродспоживслужби Володимира Білашка з проханням прокоментувати виконання протиепідемічних заходів на Сновщині. За його словами, ситуація в цілому контрольована. Спеціалісти служби щодня проводять близько десяти моніторингових перевірок в установах і в різних суб`єктів господарювання. «Радимо власникам магазинів і кафе, як найефективніше дотримуватися карантинного режиму, у разі необхідності – пишемо рекомендаційні листи. До такого засобу впливу вдавалися з початку карантину вже кілька сотень разів. Ми можемо складати і протоколи про порушення протиепідемічних заходів, але на практиці робимо це вкрай рідко. Загалом же варто зауважити, що у сільських населених пунктах люди серйозніше ставляться до карантинних вимог, ніж у райцентрі. У Сновську намітилася негативна тенденція нехтування навіть елементарними нормами. Простіше кажучи – значна кількість наших земляків розслабилася, забувши про необхідність дезінфекції та носіння масок. А це значно збільшує ризик захворіти на COVID-19. Якщо вести мову про стан справ у навчальних закладах, то спеціальна спільна комісія побувала в чотирьох школах. В одній з них (у Сновську) зафіксовано недолік – не всі діти дотримуються маскового режиму. До того ж деякі батьки чомусь не вважають за потрібне виконувати карантинні вимоги й заходять до навчальних приміщень, коли їм заманеться. При цьому забуваючи, що основний принцип карантину – зменшити кількість контактів між людьми для протидії поширенню захворювання».
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий