Поховали вбитого Сергія Бобровника другого вересня у Камці, рідному селі, поблизу могили сестриного чоловіка.Трохи далі,у кущах цього зарослого бадиллям цвинтаря покояться і батьки, яким, як шепотіли люди, «пощастило» не бачити того жаху, в який потрапив їхній син. Спочатку розстріляний начебто дружиною з обрізу (основна – попередня версія), а потім замурований в цемент у власному гаражі.
Говорили, плачучи, на похороні і про те, як тіло діставали з ями і відбивали майже по крупинці відбійними пристроями, про попередні пошуки зниклого безвісти Сергія Григоровича.
Лісосмуги, територію поблизу колишнього цегельного заводу, покинуті хати – все обдивилися, все обійшли. – А він, – розповідала і ледь стримувала сльози сусідка Світлана Вовчок,- на той час вже був замурований... Замурованим у день похорону виглядав і сам ошатний будинок вбитого власника з усією внутрішньою і зовнішньою красою, свіжими ремонтами, викладеними доріжками і квітниками, усім блиском статків і порядку. І труна була замурованою, холодною, хоч вся у трояндах і болі. Не стримували своїх страждань сестри, здавалося, ледь тримався на ногах син Олег… Провести в останню путь односельця, друга, колегу по роботі приїхали донедавна очільники сільськогосподарської галузі району, нинішні керівники, члени трудового колективу ФОП і багато тих, хто просто подумки, вголос дякував йому за підтримку і роки спільної праці. Траурний мітинг відкривав в.о старости Хотунич, виступали на ньому інші люди. З болем, гіркотою, комом у горлі... А розсудити має сам Господь. Підкреслюємо, що вищенаведена інформація має поередній характер, слідство триває, покази можуть змінюватися, з`являтися нові факти. А крапку поставить суд. Ми про це напишемо.
Олена КОМПАНЕЦЬ
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий