Вперше поспілкуватися та побачити роботи майстрині Тетяни Товстої пощастило на одній із місцевих виставок, присвячених Дню міста. Вже тоді вона кардинально вирізнялася з-поміж інших чи то новим обличчям з цілковито незаангажованим поглядом на сучасне мистецтво, чи то своїми творіннями, які неможливо було оминути увагою, причому не лише дитячою. Її ляльки, сплетені власноруч, з виразним та глибоким поглядом, красивим волоссям та одягом, виглядали, немов живі, та приваблювали до себе все більше і більше люду.
А почалося таке своєрідне захоплення шиттям та в’язанням ще задовго до цього.
Тетяна Товстая родом із Тур’ї. Саме там вона закінчила середню школу, вирішивши у майбутньому обрати шлях вчительства. Дівчина вступила на хіміко-біологічний факультет, на той час ще Чернігівського педагогічного університету, і почала працювати вчителькою однієї сільської школи поблизу Чернігова, у якому і оселилася. Приносили задоволення Тетяні і сама шкільна атмосфера, і робота з дітьми, єдине – складність добиратися на роботу. Адже з Чернігова щодня потрібно було проїжджати чимало кілометрів. Та це на той час зовсім не турбувало молоду та амбітну вчительку, яка прагнула передати свої знання маленьким школярам. Школа була невеличкою, кадрів не вистачало, тому, окрім хімії, біології та екології, їй запропонували ще і трудове навчання. Тетяна погодилася, адже непогано вміла як вишивати та шити, так і ліпити щось із тіста чи пластиліну. Поступово творчій дівчині хотілося відкрити для себе та своїх учнів щось нове. Так, вона переглянула декілька відео у Ютубі, де показували, як потрібно в’язати. Спробувала, і у неї вийшло. Тоді на уроках вони зв’язали декілька шарфиків та серветок і на цьому Тетяна цю справу закинула.
Далі життя дівчини кардинально змінилося – вона стала мамою і пішла у декретну відпустку. А за цей період маленьку сільську школу, якій присвятила чотири роки життя, закрили.
Тетяна повернулася на свою маленьку Батьківщину і зараз виховує донечку Ярославу. Роботи у селі немає, тому дівчина стала на біржу, а доки чекає потрібної вакансії, вирішила даремно не гаїти свій час і зайнятися якоюсь справою. Нею виявилося в’язання.
– Минулого року моя близька подруга попросила зв’язати своїй маленькій дитині зайченя. Я й погодилася. Переглянула відеоролики в Інтернеті, почитала спеціальну літературу та сплела таки зайченя. Зараз, дивлячись на нього, я розумію, яким примітивним він був, та на той час мені дуже сподобався. Так само, як і обом дітлахам подруги. Бо її старший син захотів і собі подібну іграшку, хоч йому й було 9 років. Мене попросили ще одну сплести, а потім ще. Далі в сестри народилася дитинка – зв’язала їй гризунця на кілечку. І ця справа мене затягнула, хоч і в’язала я не постійно, - розказує Тетяна.
Та навесні цього року майстриня зрозуміла, що ця справа захоплювала її все більше і більше.
Тетяна розповідає, що на створення кожної іграшки витрачається різний час. Усе залежить від того, із яких ниток вона в’яжеться. Наприклад, із плюшевою ниткою легше працювати, бо вона об’ємна, і фігурка в’яжеться швидше. Із таких ниток вона робила єдинорогів зростом приблизно 40 сантиметрів всього за 5-6 годин. А от, щоб зробити ляльку, потрібно набагато більше часу. Приміром, кріплення волосся та оформлення обличчя займає до п’яти годин. Та і саме плетіння з напівбавовняної нитки займає більше доби. Нитки та фурнітуру (очі, волосся) вона замовляє через мережу Інтернет.
Наразі у колекції майстрині більше 110 різноманітних іграшок. Серед плюшевих найулюбленіша – єдиноріг. Саме він, вважає дівчина, має бути у кожній оселі, бо приносить до неї щастя. Найулюбленіша серед ляльок – Крижана дівчинка.
Вперше цього року, за порадою подруги, Тетяна взяла участь у виставках майстрів Сновщини, присвячених Дню незалежності та Дню міста.
– Якщо чесно, я навіть розхвилюватися не встигла, хоч це і була моя найперша виставка в житті, - згадує майстриня. – Я навіть не встигла викласти свої роботи, як люди вже почали підходити, цікавитися та говорити приємні слова. І хоч я і не продала всі свої іграшки, отримала неймовірний досвід та емоції.
Тетяна Товстая активно веде свої сторінки в фейсбуці та інстаграмі, де викладає фотографії та описи своїх творінь. І якщо спочатку, за її словами, вона викладала фото іграшки, щойно її сплівши, то зараз на оформлення посту витрачає чимало часу. Вона зареєструвалася та почала брати участь у різноманітних фотомарафонах. Там професійні фотографи викладали свої роботи, мали змогу коментувати фото інших, вказувати на недоліки та деталі. Цей досвід став для дівчини дуже важливим.
Тепер, перед тим, як викласти світлину, вона ретельно продумує локацію та кожну деталь на фото.
Зараз, напередодні новорічних та різдвяних свят, найпопулярнішими іграшками стали символи року – бички та корівки, які Тетяна із задоволенням створює. Зупинятися на цьому дівчина не збирається. Вона не сидить на місці, постійно розвивається та прагне розширити свою аудиторію. Тетяна мріє, що в майбутньому і сама зможе проводити майстер-класи та ділитися з людьми своїми знаннями та вміннями.
Тетяна ЛИТВИН
Фото з архіву Тетяни Товстої
Комментариев нет:
Отправить комментарий