Жах ночі третього червня досі переживають жителі Сновська. Найбільше дісталося тим, хто в мікрорайоні магазину «Веселка», що по вулиці Чернігівській. Приліт рештків шахеда напряму зачепив мешканців кількох двоповерхівок, інших (прилеглих до них) осель. Серед ночі люди, хто в чому був, поспіхом полишали свої квартири, рятуючи дітей, документи. Після вибуху до ранку сиділи у дворах, закутавшись пледами, тривожно чекаючи тиші, приїзду відповідних служб. Вони прибули під ранок. Свою підтримку потерпілим також засвідчили міський голова Олександр Медведьов, заступник Сергій Силенок. Серед тих, хто відчув на собі це жахіття працівниця редакції Наталія Щербина, у якої троє діточок. А пані Галину (на фото), у якої великі проблеми із слухом, у буквальному розумінні слів, рятували й виводили надвір сусіди, заспокоювали, теплили.
У багатьох в цьому місці і загалом в мікрорайоні вибуху вибиті вікна, повилітали підвіконні рами, пошкоджені фасади, дах. Вщент пощерблена, зігнута до невпізнанності лицювальна сторона гаража ще у однієї сім`ї подружжя Романа і Лесі. Їхній автівці, вікнам квартири завдано значних пошкоджень. Про моральну ж шкоду, стрес, яких зазнали серед ночі третього червня наші земляки, говорити зайве. Всі були налякані, переповнені тривогою, страхом. Дехто вже напряму почав говорити про виїзд, але більшість містян поки залишаються в обжитих, дорогих серцю місцях. Дана ситуація перебуває на контролі у влади. До речі, не краща ситуація й у селах близького прикордоння, по яких російські військові гатять щодня й щоночі. Про це – далі у нашому сюжеті з коментарем старости Тихонович Анатолія Бондаренка.
Між тим, нам
би дуже хотілося перемкнутися на позитив, матеріали з відблиском радості,
успіхів, хороших змін. Віриться: «Промінь» приводів дочекається. І буде в нас
ще «хліб і пісня, і защебече дітвора. Настане мирна, світла дійсність, війна
закінчиться страшна».
А напередодні вночі, вранці і вдень
обстрілам
піддалися Тихоновичі
Неспокійними
видалися минулі вихідні для жителів Тихонович: ворог кілька разів обстріляв
центр села. Влучань зазнали одна з будівель школи і приміщення старостату. У
першому випадку все згоріло, а от споруда, у якій працювали очільник
тамтешнього органу місцевого самоврядування, діловод, куди повсякчас ходили
люди зазнала менших руйнувань. У ній пошкоджені вікна, двері, дах, а внутрішнє
начиння з Божої милості вціліло. А це і погосподарські книги, інша паперова й
електронна документація, меблі, предмети інтер`єру, оргтехніка.
Вибухи були
гучні, страшні і добряче розхвилювали місцеве населення. Дехто з людей
середнього віку, у яких діти, збирає валізи, але більшість громадян схильні
вірити в те, що військові дії їх напряму не зачеплять, не заподіють збитків майну
й будинкам.
Досі в ГутіСтуденецькій продовжує
господарювати сім`я Дегтярів, які хоч і придбали собі помешкання в Тихоновичах,
та переїжджати не поспішають. Кажуть: «Стріляють і по Гуті, і по Тихоновичах
майже однаково, і що від долі нікуди не втечеш, не сховаєшся».
Комментариев нет:
Отправить комментарий