Громадської череди в селах Сновщини меншає й меншає

 

Сумна статистика обліку корів в приватному секторі Сновщини продовжує набувати темпів. Є села, де Білок, Стрілок, Рябок всього по 5, є, як у Гірську – до 10, у Суничному – 15.

Набагато зменшилося поголів’я ВРХ і у найбільшому селі громади Кучинівці, де нині зареєстровано дві череди, і є трохи незареєстрованих, власники яких використовують невикористані сіножаті. Є на хуторі «Ложок» такі господарі, які склалися і встановили «електропастухи». «Золоті» сьогодні корівки, якщо порахувати ті корми, що треба для них на зиму наготувати,  грошові витрати за літнє випасання на пасовищах. У більшості сільчан змоги довгий світловий день вибігати за чередою в спеку, роями оводнів нема, тож вимушені наймати пастухів. Зробити це не дуже просто, оскільки штатний пастух – стає дефіцитом. Кучинівцям повезло з паличкою виручалочкою Віталієм Тихоновичем Довбишем, обов’язковим, відповідальним, добропорядним. Ціну тримає помірну, хоч є приклади, коли інші пастухи беруть по 800, 1000 грн за день. До грошей ще треба додавати «тормозок», насичений смачними наїдками, а бува ще й «енергетиком».

Ніхто не скупиться, не жаліється, навпаки, всі люди дякують місцевим пастухам за допомогу. Без них – ніяк, без них – проблеми!

Проблемою для сільчан є постійне падіння цін за молоко, яке дають різні закупівельники. Дійшло до того, що 1л купують за 9­10 грн. Позитивом даної теми є лише те, що минулоріч урядом Німеччини та представництвом ФАО було виділено ветпрепарати для лікування свійських тварин, а в цьому році – трохи коштів на придбання кормів для худоби.

Ніхто не заперечить, що як би там не було, а домашня молочна продукція є найякіснішою, найпоживнішою. І це також позитив!