Днями
катастрофічну ніч пережили жителі прикордонного Гірська, звідки до ворожої
території 12 км по дорозі, 5 – навпростець.
Село інтенсивно обстрілювали «градами». Вони сипалися з неба потоками, наводячи жах на усе живе.
Одна з очевидиць обстрілу розповіла «Променю», що вибігати з будинку о
12 годині ночі не наважилася, тому прихистку шукала в кімнатах. Обрала місце
під столом над іконостасом. Безперестанку молилася, читаючи «Отче наш»,
«Богородицю», «Псалом90». І плакала, і
хрестилася, і думала лише про одне: як вціліти, вижити. І вона, і інші горяни,
на милість Божу, вижили, але багато помешкань зазнали пошкоджень різного
ступеня. У людей вибиті вікна, потрощені дахи, огорожа, сараї. Досі, як сказав
староста Андрій Апришко, стирчать у землі рештки снарядів, уламки смертоносної
зброї.
Після цього
«свіжого» обстрілу відразу з села хто куди виїхало близько двадцяти осіб.
Однак, досі у Гірську лишається до 60 громадян різного віку, яким або нема куди
переселятися, або ж у них нема бажання це робити. Кажуть, що від долі не
втечеш. Роз’яснювальна робота проводиться у усіма. Переконливо, приміром,
говорили про безпеку життя міський голова О.О.Медведьов, його заступник С.В.Силенок, які відразу побували на місці
обстрілів. Посадовців народ слухав і повертався в обжиті домівки, де у багатьох
хазяйство: качки, кури, поросята, котики і собачки. І картопля зацвіла, і вишні
з яблуками зав’язалися…
Поки в селі є
куди ходити за хлібом, товарами продовольчої й непродовольчої груп, працює фельдшер,
старостат.
Інтернет
доступний у певних місцях, електрику поновлюють силами місцевих умільців, бо
екстрені служби, ремівці в Гірськ вже не їздять. Не можна. Велика небезпека.
Передають в
село із сусіднього населеного пункту й друковану періодику, в т.ч. й наш
«Промінь», де завжди об’єктивна інформація про життя громади, її чудових,
працелюбних, стійких жителів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий