Люди у Тихоновичах – незламні!

Незважаючи на близькість до кордону (лише 11 кілометрів), життя у Тихоновичах кипить. Люди продовжують обробляти городи, ганяти на пасовище корів, щодня виходити на роботу. Раз на два тижні до села приїздить торговельна палатка з міста, де бажаючі можуть придбати товари для дому, та й навіть одяг і взуття.  

Анатолій  Бондаренко  та працівники  культури на зустрічі з ліквідатором аварії  на Чорнобильській  АЕС  Миколою  Ступаком.

Під  час  святкування  Дня  вишиванки. 

Село майже щодня потерпає від обстрілів

За словами старости села Анатолія Бондаренка, перші прильоти по селу почалися в травні 2024 року. Через територіальну близькість до кордону сюди долітають і FPV-дрони, і безпілотники різних типів, зокрема, «Молнія». 

Загалом по селу внаслідок скидів із БПЛА, зазнали пошкоджень шість будинків, з яких чотири вщент згоріли. Згоріла також і місцева продуктова крамничка. Ще один будинок згорів і у сусідній Іванівці. Люди, на щастя, не постраждали. 

Два скиди були і в самісінькому центрі села, біля сільської ради. Внаслідок цього там пошкодилися вікна, стеля, дах і навіть фундамент. Ще й досі там лишилися дві вирви. 

Анатолій Бондаренко розповідає, що люди вже навчилися знешкоджувати FPV-дрони на оптоволокні. Але робити це потрібно дуже акуратно, аби не порізати руки. Найпростіше, крутити волокно у коло і тоді перерізати його нігтем. Такий спосіб найкращий. Проте робити це потрібно лише коли дрон не висить над будинками, найкраще у садах, на полі чи городі.  

– Люди до всього звикають, - каже староста. – Не дивлячись на складну безпекову ситуацію, покидати рідний дім не поспішають. За весь період війни виїхало лише десять людей. Решта живуть далі і сподіваються, що скоро все скінчиться.

Мобільні бригади лікарів більше не приїздять

Медичний пункт тимчасового базування, де на пів ставки трудиться шанований у селі Юрій Будлянський (у колишньому – завамбулаторією) – єдине місце, де сільчани можуть отримати медичну допомогу. Раніше до села приїздили мобільні бригади лікарів, наразі через безпекову ситуацію це їм заборонили. Кінцева точка їх маршруту поки що лишається в сусідній Іванівці. 

Війна забрала у дітей 

випускний

За словами директорки Тихоновицько ліцею Галини Бебех, цього року останній дзвоник у стінах рідного закладу прозвучить востаннє. Дистанційно. Наступного року двері школи вже не відкриються – ліцей ліквідовують. Без роботи лишиться 14 педагогічних працівників та 11 технічних. 

Наразі там навчається 46 учнів, з них лише один першокласник, 9 одинадцятикласників та шість дев`ятикласників. 

Дітки навчаються лише дистанційно. Через складну безпекову ситуацію випускного у одинадцятикласників не буде – надто ризиковано та небезпечно. Отож, атестати вручать школярам без урочистої лінійки, без випускних суконь та останнього шкільного вальсу…

Сільський клуб – єдина

 віддушина молоді

Культура у прифронтовому селі  і досі живе та розвивається. І клуб, і бібліотека продовжують працювати, дарувати своїм односельцям настрій та гарні емоції, наскільки це зараз можливо. 

За словами Вікторії Федосенко, директорки сБк, вони стараються і далі організовувати різноманітні заходи, концерти. Молодь щовечора збирається разом аби відпочити та просто поспілкуватися, бо клуб став єдиним місцем, де лишилася така можливість. Звісно, людей ходить менше, але вони є. Є для кого творити, працювати, і головне – є з ким, адже діти завжди беруть участь у всіх заходах з неабияким задоволенням. 

Тетяна Ковтун