Сьогодні Вікторію Загуменну знають у нашій громаді як чуйного, рішучого та безмежно відданого своїй справі соціального педагога. Проте мало хто знає, що колись її професійне життя мало звучати зовсім інакше.
Після закінчення 9 класу вона вирішила пов`язати життя з музикою та вступила до Чернігівського музичного училища. А коли закінчила його, пішла працювати вчителькою музики до Тур`янської школи. Вона завжди мріяла навчати дітей бачити красу світу через класичні мелодії, розвивати їх хист. Проте, працюючи з учнями, вона швидко зрозуміла: дитина не може повноцінно творити чи вчитися, якщо її серце чимось занепокоєне. За зошитами учнів та іноді сумними очима вона бачила значно глибші проблеми: підліткові кризи, непорозуміння з батьками, самотність. Величезна, щира любов до дітей та бажання не просто їх вчити, а по-справжньому рятувати й допомагати, підштовхнули її до сміливого кроку – кардинально змінити фах і стати соціальним педагогом.
Вона вступила на заочне відділення Ніжинського університету та, паралельно працюючи У Тур`ї, отримала вищу освіту практичного психолога та соціального педагога. 2011 року влаштувалася працювати у ліцей №3, жодного дня не пошкодувавши про свій вибір.
Зараз Вікторія Олександрівна вже досвідчений педагог із п`ятнадцятирічним стажем, а її кабінет давно став місцем сили та підтримки багатьох учнів. Коли у школі виникає складна ситуація, конфлікт чи криза, першою на допомогу поспішає саме вона.
– Вікторіє Олександрівно, розкажіть, з якими проблемами до Вас найчастіше звертаються учні?
– Насправді таких проблем дуже багато. Це і конфлікти в родині, домашнє насильство, непорозуміння в учнівському колективі, кризові стани, проблеми соціалізації, непорозуміння з педагогами тощо.
Варто розуміти, що наше головне завдання допомогти дитині взаємодіяти із соціумом та захистити її та її права.
Соціальний педагог не просто слухає дитину та дає їй певні поради. Ми можемо залучати для вирішення проблеми необхідні органи (якщо це необхідно). Зокрема, ювенальну поліцію, службу у справах захисту дітей. Особливо, якщо це стосується неблагополучних родин, де діти інколи мають пряму загрозу життю та здоров`ю.
– Нині надзвичайно актуальною є проблема булінгу у навчальних закладах. Які методики профілактики булінгу у ліцеї є найефективнішими?
– Найперше – це тематичні бесіди та години спілкування. Я пояснюю учням, що таке булінг, чим він відрізняється від звичайного конфлікту, які є види цькування та яка відповідальність за це передбачена. Ми часто переглядаємо та обговорюємо з дітьми тематичні соціальні ролики та відео для аналізу проблеми та формування емпатії у підлітків. Звісно ж розказуємо про булінг і на батьківських зборах, пояснюючи батькам до чого це може призвести.
Якщо булінг все-таки відбувся, ми разом із шкільним психологом працюємо і з кривдником для того, аби змінити його поведінку, і з жертвою аби відновити її психологічний стан, а також із свідками ситуації для оздоровлення атмосфери в групі.
– Як Ви вважаєте, чи вплинула війна та дистанційна освіта на соціалізацію дітей?
– Наслідки тривалого онлайну та стресу від війни зараз дуже відчутні. Адже соціалізація – не просто перебування в одному приміщенні, це вміння домовлятися, вирішувати конфлікти, співпереживати.
Школярі розучилися підтримувати усний діалог під час живої зустрічі, часто уникають зорового контакту. Їм важче висловлювати думку словами, бо набагато простіше просто написати в чат.
Дітям зараз дуже не вистачає спілкування. Якщо раніше більшість з них ходили до школи неохоче, то зараз навпаки – вони з нетерпінням чекають того дня, коли зможуть сісти за свої парти, поспілкуватися з однолітками.
– Де Ви берете сили та емоційний ресурс, щоб не вигоріти, адже робота пов`язана з стресом та чужими проблемами?
– Все дуже просто – я люблю свою роботу, своїх вихованців. Найвища нагорода для мене – коли дитина, яка ще вчора заходила до кабінету зі сльозами на очах або агресією, сьогодні щиро посміхається та дякує за допомогу. Тоді у тебе, немов виростають крила, і ти розумієш – ти тут дійсно на своєму місці.
– Дякую за розмову.
Спілкувалася Тетяна КОВТУН
Комментариев нет:
Отправить комментарий