Ще у дитинстві, коли до рук Євгенії Коваленко потрапив історичний атлас старшої сестри, вона без вагань зізналася сама собі: цей предмет шкільного курсу для неї є найцікавішим.
А коли прочитала знайдену у бабусі вдома книгу «Історія України» Михайла Грушевського, то лише зміцніла в своїх переконаннях. І ось нещодавно, вже будучи ученицею 11 класу, вона зробила вагомий крок в опануванні майбутньої професії – стала володаркою диплома ІІІ ступеня всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук.
Розповідаючи про Євгенію, вчитель міської школи №1 Алла Єрмоленко зауважила, що ще з 9 класу розгледіла у неї схильність до історії, до гуманітарних предметів загалом. І додала: «Вона дивує своєю добросовісністю. Якщо вести мову про оволодівання шкільним курсом історії, то не просто має власну думку стосовно різних подій та явищ, а й може обґрунтувати її, підібрати правильні аргументи під час розмови».
Євгенія Коваленко визнає, що їй більше подобається досліджувати суспільні процеси в минулому, знаходити відповіді – якими були цінності людей на різних етапах історії. До певної міри історична наука тут межує з соціологією, але саме це і робить її захопливішою. Взагалі, звичайний підручник ніколи не зможе передати атмосферу тієї чи іншої епохи, або дати зрозуміти деталі спонукальних мотивів людей, що тоді жили. Скажімо, почути на уроці оповідь про партизанський рух під час війни – це одне, а ось побувати з екскурсією в Єлінському лісі, побачити реконструйовані землянки – зовсім інше.
У контексті своєї педагогічної роботи Алла Єрмоленко ще кілька років тому започаткувала урок, в ході якого вивчалися цінності підростаючого покоління. Згодом вона запропонувала Євгенії Коваленко використати й доповнити ці напрацювання для підготовки ґрунтовного (до 30 сторінок) матеріалу, який можна було б представити на розгляд комісії в Малій академії наук.
Дівчина погодилася й протягом року витратила чимало часу для проведення дослідження й соціологічних опитувань (за кількома методиками). Темою роботи стала сучасність – «Ціннісні орієнтації в системі особистісних якостей старшокласників міста Щорс». Загалом було опитано більше сотні юнаків та дівчат з обох шкіл, гімназії та училища. (До речі, з’ясувалося, що наша молодь у переважній більшості віддає перевагу таким дещо абстрактним, але водночас і дуже хорошим, цінностям як життя, здоров’я, освіта, сім’я, натомість гроші є пріоритетом лише для невеличкої групи. Словом, духовне явно домінує над матеріальним). Нещодавно у Києві Євгенія Коваленко успішно захистила свою роботу. Згадує, що все минуло без якихось проблем, хоча і без каверзного запитання від комісії (у філософському дусі) не обійшлося. Стосовно конкурентів, то вони були дійсно гідними. Один хлопчина з Сум виборює І місце вже втретє поспіль, а володарями дипломів ІІ ступеня стали представники Львова, Запоріжжя та Черкас. «А яка ж була нагорода за успіх?» - запитуємо наостанок. «Коли подаватиму до приймальної комісії вищого учбового закладу документи з результатом свого тестування, мені додасться ще 30 балів. Це підвищить мої шанси подовжити навчання там, де я мрію – в Києво-Могилянській академії». Що ж, гідна мотивація.
Під завісу нашої бесіди захотілося дізнатися - яким бачить своє майбутнє Євгенія Коваленко. Вона ж без роздумів відповіла: «Хочу стати соціологом, вивчати новітню історію. А ще – поспілкуватися з видатними людьми, тими, які, висловлюючись образно, зробили себе самі, власними силами досягли життєвого успіху. (Приклад – Біл Гейтс)».
Слід сподіватися, їй вдасться реалізувати намічене. Зрештою, на її боці – юність, а перед нею – цілий світ з безмежними можливостями. Хай щастить!
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Розповідаючи про Євгенію, вчитель міської школи №1 Алла Єрмоленко зауважила, що ще з 9 класу розгледіла у неї схильність до історії, до гуманітарних предметів загалом. І додала: «Вона дивує своєю добросовісністю. Якщо вести мову про оволодівання шкільним курсом історії, то не просто має власну думку стосовно різних подій та явищ, а й може обґрунтувати її, підібрати правильні аргументи під час розмови».
Євгенія Коваленко визнає, що їй більше подобається досліджувати суспільні процеси в минулому, знаходити відповіді – якими були цінності людей на різних етапах історії. До певної міри історична наука тут межує з соціологією, але саме це і робить її захопливішою. Взагалі, звичайний підручник ніколи не зможе передати атмосферу тієї чи іншої епохи, або дати зрозуміти деталі спонукальних мотивів людей, що тоді жили. Скажімо, почути на уроці оповідь про партизанський рух під час війни – це одне, а ось побувати з екскурсією в Єлінському лісі, побачити реконструйовані землянки – зовсім інше.
У контексті своєї педагогічної роботи Алла Єрмоленко ще кілька років тому започаткувала урок, в ході якого вивчалися цінності підростаючого покоління. Згодом вона запропонувала Євгенії Коваленко використати й доповнити ці напрацювання для підготовки ґрунтовного (до 30 сторінок) матеріалу, який можна було б представити на розгляд комісії в Малій академії наук.
Дівчина погодилася й протягом року витратила чимало часу для проведення дослідження й соціологічних опитувань (за кількома методиками). Темою роботи стала сучасність – «Ціннісні орієнтації в системі особистісних якостей старшокласників міста Щорс». Загалом було опитано більше сотні юнаків та дівчат з обох шкіл, гімназії та училища. (До речі, з’ясувалося, що наша молодь у переважній більшості віддає перевагу таким дещо абстрактним, але водночас і дуже хорошим, цінностям як життя, здоров’я, освіта, сім’я, натомість гроші є пріоритетом лише для невеличкої групи. Словом, духовне явно домінує над матеріальним). Нещодавно у Києві Євгенія Коваленко успішно захистила свою роботу. Згадує, що все минуло без якихось проблем, хоча і без каверзного запитання від комісії (у філософському дусі) не обійшлося. Стосовно конкурентів, то вони були дійсно гідними. Один хлопчина з Сум виборює І місце вже втретє поспіль, а володарями дипломів ІІ ступеня стали представники Львова, Запоріжжя та Черкас. «А яка ж була нагорода за успіх?» - запитуємо наостанок. «Коли подаватиму до приймальної комісії вищого учбового закладу документи з результатом свого тестування, мені додасться ще 30 балів. Це підвищить мої шанси подовжити навчання там, де я мрію – в Києво-Могилянській академії». Що ж, гідна мотивація.
Під завісу нашої бесіди захотілося дізнатися - яким бачить своє майбутнє Євгенія Коваленко. Вона ж без роздумів відповіла: «Хочу стати соціологом, вивчати новітню історію. А ще – поспілкуватися з видатними людьми, тими, які, висловлюючись образно, зробили себе самі, власними силами досягли життєвого успіху. (Приклад – Біл Гейтс)».
Слід сподіватися, їй вдасться реалізувати намічене. Зрештою, на її боці – юність, а перед нею – цілий світ з безмежними можливостями. Хай щастить!
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий