Принаймні, так вважають дві милі переселенки зі сходу Ольга Камериста й Ірина Рєзніченко, котрих доля закинула у наш край. Закинула з іншого куточка України, з-під донецького летовища, де й донині тривають обстріли, гинуть люди. Закинула несподівано, немилосердно, вмить забравши радість і спокій життя.
Вони – дві подруги, куми. У Ольги на руках – маленький синок, у Ірини – троє дівчаток. Щоправда, поруч з нею чоловік. Усіх прихистила одна з наших милосердних землячок, усіх – як можуть! – підтримують у різних місцевих інстанціях.
Заступник голови райдержадміністрації Володимир Карпенко віддав Ірининій 4-місячній малютці навіть ліжечко свого хлопчика, купу одягу. Матеріальну допомогу організовував і голова райдержадміністрації Павло Мірошниченко, і з управління соцзахисту, інших структур її також надавали. Чого тільки варта (постійна) увага і зичення тепла зі сторони очільників Червоного Хреста й ветеранської організації – подружжя Віктора й Людмили Кравців. Спілкування з ними – то завжди високий світ милосердя.
Вразила переселенок доброта й інтелігентність благочинного церков району, настоятеля Свято-Миколаївського храму отця Павла, котрий, за словами Ірини й Ольги, не вперше продемонстрував їм високу духовність, уміння бути поруч у складних життєвих обставинах.
Власне, це маємо робити і всі ми. А Ользі й Ірині та їхнім дітям на зиму потрібні одяг та взуття, продукти харчування. Відгукнемося!
Олена КОМПАНЕЦЬ
Вони – дві подруги, куми. У Ольги на руках – маленький синок, у Ірини – троє дівчаток. Щоправда, поруч з нею чоловік. Усіх прихистила одна з наших милосердних землячок, усіх – як можуть! – підтримують у різних місцевих інстанціях.
Заступник голови райдержадміністрації Володимир Карпенко віддав Ірининій 4-місячній малютці навіть ліжечко свого хлопчика, купу одягу. Матеріальну допомогу організовував і голова райдержадміністрації Павло Мірошниченко, і з управління соцзахисту, інших структур її також надавали. Чого тільки варта (постійна) увага і зичення тепла зі сторони очільників Червоного Хреста й ветеранської організації – подружжя Віктора й Людмили Кравців. Спілкування з ними – то завжди високий світ милосердя.
Вразила переселенок доброта й інтелігентність благочинного церков району, настоятеля Свято-Миколаївського храму отця Павла, котрий, за словами Ірини й Ольги, не вперше продемонстрував їм високу духовність, уміння бути поруч у складних життєвих обставинах.
Власне, це маємо робити і всі ми. А Ользі й Ірині та їхнім дітям на зиму потрібні одяг та взуття, продукти харчування. Відгукнемося!
Олена КОМПАНЕЦЬ
Комментариев нет:
Отправить комментарий