Селу пощастило більше. Там їдять найдорожчі продукти - органічні

Український кризовий медіа центр у рамках спільного проекту з Естонським центром східного партнерства, організував зустріч для групи журналістів з різних куточків України з очільницею Міністерства  аграрної політики та продовольства України Ольгою ТРОФІМЦЕВОЮ.  Уряд призначив її виконуючою обов’язки у лютому 2019 року. До цього вона займала посаду заступника міністра з питань євроінтеграції, працювала в Німеччині. Має науковий ступінь у галузі аграрної політики. 
Розмова за «круглим столом» була дуже цікавою і невимушеною. Відбувалася вона одразу після позачергових виборів до Верховної Ради, коли беззаперечну більшість голосів отримала партія президента України «Слуга народу». Щоправда, коли планувалося зустрітися у Міністерстві, ніхто не передбачав, що буде розпущений Парламент і відбудуться нові вибори. Але головна тема розмови були не про те, чи залишиться Ольга Трофімцева на посаді. Журналістів з регіонів цікавили інші, прагматичні питання, зокрема, про ринок землі, експорт сільгосппродукції,  розвиток сучасного села. Вона професійно і чітко відповіла на всі запитання, які прозвучали.

Фото на згадку про зустріч у Міністерстві  аграної політики та продовольства України. В центрі – Ольга Трофімцева.

Про продаж землі.  Ольга Трофімцева  «за» відкритий ринок землі. Вважає, що розпочату реформу треба закінчувати.

-         Ще три роки тому малі та середні господарства не хотіли говорити про продаж землі. А зараз ми сідаємо за стіл переговорів, разом напрацьовуємо концепції майбутнього продажу землі, міркуємо – чи продавати землю іноземцям. Прогляньте сайт ОLХ, там уже продають земельні ділянки. Отже ринок землі вже існує, тільки він «сірий». Землю можна і треба продавати, але з певною обережністю і головне – законно.

Про експорт сільгосппродукції. Нині вже 308 компаній продають до країн Європи тваринницьку продукцію, а 128 – мед, рибу, яйця, молочні продукти тощо. А ще 5 років тому не було жодної такої компанії. Це доводить, що Угода між Україною та ЄС працює. Конкурентною перевагою України є те, що у нас є і великі холдинги, і фермерські підприємства, і особисті селянські господарства. В.о.міністра Ольга Трофімцева вважає, що більш ефективної їх роботи треба білішість підприємства АПК приватизувати.

Вона наголосила, що сильна сторона АПК України – це зернові та олійні культури, які ми давно експортуємо. Україна продає свою продукцію у 192 країни світу. Якщо за 2018 рік було експортовано продукції на 16 млрд у.о., то вже від початку цього року її продано на суму понад 20 млрд у.о. Головне питання держави - наближення українського законодавства до законодавства ЄС, щоб допомогти нашим сільгоспвиробникам легко інтегруватися в ринок Європейського Союзу. Якщо ми просто сидітимемо і чекатимемо, нічого не буде. Ринок – це конкуренція, і саме закордонний ринок змушує наших виробників «рости». Ми повинні відвикати від думки, що нас хтось чекає і кудись покличе, треба самим шукати ринки збуту, виробляти конкурентоспроможну продукцію.

Про вплив зміни клімату.  В Україні клімат стає більш посушливим та спекотним. Ще 20 років тому не було й мови, щоб у північних областях вирощували абрикоси, персики, грецькі горіхи, виноград. Зі змінами в природі, відповідно, з’являються і активно розвиваються на ринку інші види сільськогосподарської діяльності: садівництво і ягідництво, вирощування рослин, з яких виготовляють спеції (наприклад дуже дорогий шафран), розводять равликів, про яких неодноразово мінстр під час розмови згадувала. Причому для цього не потрібно багато землі, таким видом діяльності може займатися і фермерське господарство і ОСГ.  Отже треба вчитися ефективному управлінню природними ресурсами, зважаючи на зміну клімату. А держава і місцева влада має розробляти страхові програми, які захистять фермерів від природних катаклізмів.

Равликів у нашій місцевості вирощують не лише для ресторанів, а й використовують у косметології  для пілінгу. А ще равлики починають заміняти дітям  і дорослим домашніх улюбленців - котів, папуг, собак.

Про застосування хімії та освіченість. Ольга Трофімцева запевнила, що вона особисто за здорову їжу і за здорову націю. З боку держави має бути постійний нагляд, за тим, щоб не вносили безконтрольно пестициди, не було виснажування грунтів та висаджування монокультур. Свідомі й освічені аграрії - справжні господарі землі, давно від цього відійшли. У першу чергу вона за роз’яснювальну роботу, а не за каральний орган держави. У наш стрімкий час треба якнайбільше інформувати і навчати сільгоспвиробників всьому новому. Для цього варто створювати інформаційні центри, де розкажуть бізнесу про новітні технології у сільському господарстві та зміни в законодавстві, де вони зможуть поділитися досвідом між собою, де їм надаватимуть юридичну консультацію, розповідатимуть про державні програми підтримки АПК. Адже наприклад, зараз вже діють програми компенсації за посадковий матеріал, передача нетелей багатодітним сім’ям, програма часткової компенсації за кредитами для сільського господарства, програма відшкодування за купівлю нової сільгосптехніки, програми підтримки садівництва тощо. Але не всі знають, як ними скористатися.

Про професійні кадри. Ще один пріоритет міністерства – аграрна освіта і наука. Нині в Україні бракує професійних кадрів – агрономів, ветеринарів, зоотехніків, бджолярів. Ольга Трофімцева проти того, щоб за навчання майбутніх спеціалістів платило підприємство чи холдинг. Держава має дати освіту, а бізнес нехай забезпечить роботою цих людей і платить їм зарплату та податки в бюджет. Тільки таким шляхом треба іти. Як приклад, навела налагоджену співпрацю Сумського аграрного університету з сільськогосподарським бізнесом.

Про село майбутнього. Через урбанізацію села зникають з карти України. Відбувається цей процес і в інших країнах. Нині село не може бути таким, як описував Тарас Шевченко, яким воно було в 17-19 столітті. Очільниця міністерства бачить сучасне українське село як охайне і естетичне поселення з розвинутою інфраструктурою (гарні дороги, Інтернет, зручне транспортне сполучення,  сучасне житло) . В такому селі має працювати не лише ферма, де все механізовано і автоматизовано, але поряд мають бути переробні та пакувальні цехи для сільгосппродукції, щоб у людей була робота. У селі житимуть молоді люди - айтішники, які забезпечать  логістику через Інтернет. Над полями літатимуть безпілотники, які контролюватимуть ситуацію і передаватимуть відео в єдиний центр.

Також село – це центр розвитку зеленого туризму. Як приклад, Ольга Трофімцева навела село Бреч на Корюківщині: «Там є все -  і туризм, і тваринництво, і розваги, і здорове харчування. Для місцевих жителів створено багато робочих місць, а люди з мегаполісів залюбки їдуть у такі села на відпочинок. Тільки так оживе і буде розвиватися село».

Про імпорт. Україна завозить переважно ті продукти, яких у нас нема або їх зовсім мало – риба, екзотичні фрукти, а також елітне насіння для селекції, сільгосптехніку, корм для тварин. Хоча останній ми почали його вже і самі виробляти та експортувати.

Про пальмову олію. Завозимо в Україну і пальмову олію, яку застосовують у кондитерському виробництві, щоб здешевити продукцію. Очільниця міністерства не вбачає нічого поганого у її використанні. Але вона проти того, коли пальмову олію додають, наприклад,  у молочні продукти, а позиціонують таке молоко чи кефір як чистий молочний продукт. Це вже фальсифікат і такого не можна допускати. Вона наголосила що з 6 серпня 2019 року, набуває чинності Закон України «Про інформацію для споживачів харчових продуктів», який встановлює загальні принципи та вимоги щодо інформації про харчові продукти, зокрема, стосовно їх маркування. Виробник має на упаковці достовірно та зрозуміло для споживача зазначати з чого вироблено товар, чи містить він речовини, що викликають алергічні реакції, замінники натуральних продуктів тощо. А споживач, ознайомившись з інформацією, має зробити  свідомий вибір. До речі, як зазначила Ольга Василівна, Держспоживслужбі повернули права перевірки продукції.

Шлях до зменшення використання пальмової олії лише один – нарощування поголів’я ВРХ в країні і, відповідно, збільшувати виробництво молока.

Про органічні продукти і здорове харчування.  Вже після зустрічі журналістів у міністерстві набув чинності ще один Закон України "Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції". Він встановлює вимоги до виробництва органічної продукції, обігу, маркування та реалізації, а також механізму сертифікації органічного виробництва. За круглим столом жваво обговорювалася ця тема. Як повідомила Ольга Трофімцева, в Україні вже є сертифіковані землі, де вирощують органічну продукцію (без використання хімічних препаратів для обробки та живлення рослин, стимуляторів росту). Тож у нашої держави є можливість посісти провідне місце в Європі та світі серед виробників і постачальників органічної продукції. Ця продукція дуже дорога, але користується значним попитом як серед українців, так і зарубіжних споживачів.

-                     Дуже хотілося, щоб наші діти в дитсадках перейшли на харчування органічною продукцією, - заначила очільниця Міністерства аграрної політики та продовольства України

Почувши таку  заяву, я зраділа, що нам, жителям сільської місцевості, на відміну від городян, харчуватися чистими продуктами доступно,  просто і зовсім не дорого. У кожного з вас на присадибній ділянці ростуть овочі, зелень, фрукти та ягоди, вирощені без хімії, на органічному добриві.  А у хліві  - корова, яка дає справжнє натуральне молоко, кури, свині...

Здорове і безпечне для людини харчування, модне зараз у всьому світі. А у нашому  українському селі воно було і є завжди. Головне - розвивати село, яке забезпечить всіх нас продуктами і збагатить Україну.

Лариса МАРТИНЕНКО

P.S.29 серпня 2019 року новостворений уряд вирішив ліквідувати  Міністерство аграрної політики та продовольства України і передати його функції до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України під керівництвом новообраного міністра Тимофія Милованова.