Донори завжди користувалися особливою повагою в суспільстві. Їхнє шляхетство допомогло врятувати не одне життя. Це не професія, не ремесло, але такими людьми потрібно пишатись, тому що вони дарують найцінніше – свою кров, а її не заміниш нічим іншим. Вони дають руку у прямому й переносному сенсах… Вони подають руку для забору крові, вони подають руку тим, хто не може без неї обійтись…
Олександр Васько, який зараз трудиться водієм в КНП «Сновська ЦРЛ» - доводить вищезазначене особисто власним прикладом.
А почалося все з далекого 79-го, коли під час військової служби у ракетних військах одному із солдат знадобилось термінове переливання. Й Олександр Володимирович, маючи І групу крові (яка підходить усім, враховуючи резус), одним із перших згодився допомогти. А фразою: «Якщо ніхто не думає, то потрібно робити щось самому», - пояснює, чому продовжує залишатись донором й надалі. Зізнається, що організм вже звичний до забору крові (розпочиналось все із 210 мл, потім 310, зараз здає 450 мл), тому навіть самопочуття залишається в нормі, відчувається легкість. Раніше здавав кров у Сновську, зараз доводиться їздити до Корюківки, що не зовсім зручно, тим паче в умовах карантину (останній раз Олександр Володимирович був донором у січні). Добру справу підтримує й його сім’я, й не просто на словах, а ділом. Дружина Валентина Василівна теж декілька разів була донором. Наш сьогоднішній герой також нагороджений відзнакою «Почесний донор України» (є й відповідне посвідчення, вручений нагрудний знак «Почесний донор України»). Але найголовнішим для чоловіка є те, що він приносить користь іншим, не залишається осторонь чужої біди.
Відповідальний та уважний, він й на роботі заслужив гарну репутацію серед колег. Тому зовсім не дивно, що такі люди щирі, доброзичливі, милосердні навіть у повсякденних справах. А у 60-літній ювілей, який Олександр Володимирович святкуватиме незабаром, хочеться побажати найголовнішого – здоров’я та впевненості у завтрашньому світлому дні.
Катерина ЗАПОРОЖЕЦЬ
Фото з архіву героя
Олександр Васько, який зараз трудиться водієм в КНП «Сновська ЦРЛ» - доводить вищезазначене особисто власним прикладом.
А почалося все з далекого 79-го, коли під час військової служби у ракетних військах одному із солдат знадобилось термінове переливання. Й Олександр Володимирович, маючи І групу крові (яка підходить усім, враховуючи резус), одним із перших згодився допомогти. А фразою: «Якщо ніхто не думає, то потрібно робити щось самому», - пояснює, чому продовжує залишатись донором й надалі. Зізнається, що організм вже звичний до забору крові (розпочиналось все із 210 мл, потім 310, зараз здає 450 мл), тому навіть самопочуття залишається в нормі, відчувається легкість. Раніше здавав кров у Сновську, зараз доводиться їздити до Корюківки, що не зовсім зручно, тим паче в умовах карантину (останній раз Олександр Володимирович був донором у січні). Добру справу підтримує й його сім’я, й не просто на словах, а ділом. Дружина Валентина Василівна теж декілька разів була донором. Наш сьогоднішній герой також нагороджений відзнакою «Почесний донор України» (є й відповідне посвідчення, вручений нагрудний знак «Почесний донор України»). Але найголовнішим для чоловіка є те, що він приносить користь іншим, не залишається осторонь чужої біди.
Відповідальний та уважний, він й на роботі заслужив гарну репутацію серед колег. Тому зовсім не дивно, що такі люди щирі, доброзичливі, милосердні навіть у повсякденних справах. А у 60-літній ювілей, який Олександр Володимирович святкуватиме незабаром, хочеться побажати найголовнішого – здоров’я та впевненості у завтрашньому світлому дні.
Катерина ЗАПОРОЖЕЦЬ
Фото з архіву героя
Бути донором крові – корисно? Наукові факти
У донорів суттєво менший ризик серцево-судинних хвороб. Американська медична асоціація стверджує, що люди, які здавали кров щопівроку, мали менше інфарктів та інсультів. Масштабне дослідження фінських донорів показало, що здача крові хоча б раз на рік знизила ризик хвороб серця на 88%. У них також кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень. Отже, менші ризики серцево-судинних хвороб.
Менші ризики захворіти на рак легенів, прямої кишки, шлунка та гортані. Причина нижчих шансів онкологічних хвороб не лише в тому, що донори - це, зазвичай, здорові люди, які стежать за здоров`ям, і тому мають менші ризики. Можлива причина – зниження рівня неорганічного заліза, шкідливого для здоров`я.
Й це далеко не повний перелік причин, чому бути донором – корисно.
Комментариев нет:
Отправить комментарий