Наскільки спрагла місцева публіка до свята – можна було побачити минулої неділі. Безліч людей прийшло до Сновського будинку культури на анонсований заздалегідь концерт танцювального ансамблю «Ягідки» і колективу «Фієста» з Мени. Майстри сцени мали неабияке бажання продемонструвати: багатомісячна вимушена перерва у виступах аж ніяк не змусила їх втратити свою форму.
Карантинні обмеження ніби лишилися позаду, тож що ще могло підняти настрій нашим землякам, як не концерт? Тим більш – концерт весняний. Його програма складалася з 21 номера. Вокальних виступів було три, а решту часу глядачі насолоджувалися різноманітною хореографією. Відразу варто згадати про гостей – «Фієсту». Вихованці заслуженого працівника освіти Анжели Цигіпи викликали у всіх присутніх хвилю емоцій – барвистих, приємних і яскравих. Усі п’ять їхніх номерів належали до естрадно-циркового жанру. На гнучкі й подекуди навіть карколомні акробатичні елементи публіка реагувала рясними оплесками, не втримуючись від вигуків захвату.
Як завжди, щире замилування викликали дитячі хореографічні композиції у виконанні «Ягідок». Номери народного танцю відзначилися вивіреним стилем, інколи перетворюючись на веселу круговерть. Кожна вікова група колективу показала, що здатна будь-який свій виступ перетворювати на цікаве видовище.
Фінал концерту видався справді феєричним, адже ведуча оголосила про вже відомий нашій публіці номер під назвою «Кавказький колорит». Масовий танець (майже тридцять учасників) тривав довго, але минув неначе на одному подиху. Склалося враження, що танцюристи своїм виступом змусили час зупинитися. Синхронність їхніх рухів віддавала луною у підлогу сцени, напевно, в цей момент серця хлопців і дівчат билися в однаковому ритмі. А коли музика стихла – виступаючих накрив шквал аплодисментів…
За словами художнього керівника зразкового ансамблю «Ягідки» Світлани Горбатович, постановка «Кавказького колориту» розпочалася понад рік тому й триває до сьогоднішнього дня. І пояснення цьому дуже просте: меж для вдосконалення не існує. – Перед кожним новим виходом на сцену наш колектив ставить перед собою одне-єдине завдання – танцювати краще, ніж учора, - зазначила Світлана Миколаївна. – Взагалі, грузинська хореографія по-своєму особлива і унікальна. Це – суто національний характер грузинів і манера, притаманна лише їм. (Ми навряд чи зможемо все виконати так, як вони. І навпаки – грузини ніколи не станцюють «Гопак» так, як українці).На самому початку репетицій ми розпочали з теоретичної частини. Вивчали географію Грузії, її історію, літературу. Знаходили відповіді на різні запитання: які почуття передають у танці рухи рук або голови? Для чого призначені ті чи інші елементи традиційного грузинського вбрання? У колективі ми ретельно все обговорювали, щоб танцюристи усвідомлено підійшли до свого виходу на сцену. Якщо так можна сказати – на якихось п’ять хвилин мов перенеслися до гір Кавказу, відчули тамтешню атмосферу.
Правду кажучи, ще за день до концерту, на генеральній репетиції, ми не були упевнені у вдалому виступі. Все ще помічалися якісь вади і недоліки виконання. Але перед глядацьким залом будинку культури наші хлопці та дівчата змогли зібратися, мобілізуватися і показати все, на що здатні – експресію, емоції, стиль. Найголовніше ж – у колективі в потрібну мить запанувало відчуття єдності та прагнення до успіху. Саме такі якості й гартують сценічну майстерність. А моє серце зараз переповнює гордість за дітей з ансамблю «Ягідки». Вони чудові й талановиті, спроможні досягти поставленої мети і здивувати найвибагливішу публіку.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий