Бустерна доза

 За інформацією генерального директора Сновського центру первинної медичної допомоги Олени Шарпан, з минулого тижня розпочався черговий етап вакцинації населення від коронавірусу. 

Тепер наші земляки у віці понад 18 років, які вже пройшли повний курс щеплень (двома дозами) 6-9 місяців тому, можуть звернутися за третьою, бустерною дозою. Це допоможе підтримати імунітет і посилити імунну відповідь. Ін’єкції робитимуть препаратами Пфайзер і Модерна. Усі бажаючі можуть попередньо записатися на прийом у пункті щеплень або в центрі масової вакцинації. Також існує можливість зробити додаткову (третю) ін’єкцію тим особам, які недужають на онкологічні та деякі інші хронічні хвороби, СНІД або нещодавно проходили курс хіміотерапії та опромінення. Медична практика свідчить, що вакциновані люди мають дуже мало шансів захворіти на Ковід-19, а якщо це і станеться, то перебіг хвороби буде легким. 

Рецепт на антибіотики 

Урядовці вирішили, що з 1 квітня нинішнього року людина зможе купити в аптеці антибіотики лише на підставі рецепта, виписаного лікарем.  Як виглядатиме нова система забезпечення населення  медикаментами – «Промінь» поцікавився у керівника Тур’янської лікарської амбулаторії Володимира Цуприка. 

– Нововведенням передбачене використання електронних рецептів і функціонування спеціальної електронної бази даних, - пояснив Володимир Цуприк. – Припустимо, приходить до мене хворий на прийом. Я ставлю йому діагноз і в разі необхідності прописую для лікування препарат, який у просторіччі називається антибіотиком. Пацієнту на мобільний телефон надходить SMS-повідомлення  з кодом, який треба буде назвати в аптеці перед  придбанням ліків. У принципі все доволі просто. 

Застосування антибіотиків у лікуванні є окремою темою. У минулому лікарі доволі часто прописували хворим такі препарати для ефективного і надійного  результату. Хоча добре знали про побічну дію такої практики. У деяких людей спостерігалися алергічні реакції, у разі прийому антибіотика широкого спектру дії понад 5 днів могла постраждати флора кишківника, в окремих випадках потерпала печінка. І що найголовніше – з часом в організмі людини формувалася стійкість до подібних препаратів. Тобто вони вже не могли належним чином боротися з хворобою. На жаль, в нашому суспільстві дуже поширене таке явище як самолікування. Люди дивляться рекламу ліків,  або приходять в аптеку до провізора й кажуть: щось я кашляю, порадьте якийсь антибіотик. І йому, звісна річ, радо щось запропонують, бо чим більше аптечна система продає медикаментів, тим більший прибуток отримує. А неконтрольований прийом антибіотиків призводить до значних проблем. Скажімо, у наш час вже практично не прописується старий і добре всім відомий пеніцилін. Причина – він уже  майже не здатний подолати загрозу здоров’ю людини. Наука і фармацевтична галузь винаходять нові  препарати з вмістом антибіотиків, однак і вони через деякий час можуть втратити свою актуальність. Тому єдиний шлях до виправлення ситуації  - обмежити застосування антибіотиків. Новими протоколами лікування це передбачено лише у разі наявності явних показань. (Один з прикладів – лікування гнійної, бактеріальної інфекцій без антибіотиків практично неможливе). Словом, медикаментозний метод має бути своєчасним і правильним. А особливо – коли мова йде про антибіотики.

 До вищенаведеного треба додати, що винятково рецептурний продаж антибіотиків спричинить серйозну проблему. Рецепт уповноважений виписати лише сімейний лікар. А таких спеціалістів медичної галузі на Сновщині мало. Кілька тисяч осіб місцевого населення не мають декларацій на надання послуг у сфері  охорони здоров’я. Тобто не зможуть скористатися не лише державними гарантіями безкоштовного  медобслуговування, а й будуть не в змозі самостійно придбати собі ліки. Як ви думаєте, шановні читачі, невже столичні владоможці не знають про таку ситуацію? Тоді навіщо вони запровадили з 1 квітня  жорсткий рецептурний відпуск антибіотиків?

До речі, нещодавно у системі сімейної медицини нашої громади з’явився ще один спеціаліст. Терапевт райлікарні Володимир Станішевський погодився працювати там за сумісництвом, на чверть ставки. Декларації з ним могли б підписати до 500 жителів Сновщини.  Проте виникла одна організаційно-правова колізія, через яку така перспектива загальмувалася. Попри все слід сподіватися, що зацікавлені сторони – центр первинної медичної допомоги і лікарня – незабаром дійдуть згоди і ухвалять належне рішення заради кращої роботи місцевої сфери охорони здоров’я.

Довідково

Наприкінці минулого року обласне управління охорони здоров’я населення повідомило: медична галузь Чернігівщини працює в умовах кадрового дефіциту. Укомплектованість штатних посад лікарями в закладах районного рівня в середньому складає 68%, в сільських лікарських амбулаторіях – 73%. Нестача лікарів в області – 1229 осіб.

Олег МІРОШНИЧЕНКО