Терехович Леонід Никифорович (26.03.1941 – 22.08.1992 рр.) – національно свідомий поет, який виступав проти тоталітарної системи. Друкувався в районній газеті та незалежній газеті Чернігівщини «Громада». За підтримки редактора останньої Віталія Москаленка вийшла перша збірочка Леоніда Никифоровича «Свідомо став на муку», яка включала 32 вірша. На жаль, він її уже не побачив.
У 2018 році з`явилася збірка «До правди незалежного життя», яка увібрала всі винайдені на той час поезії Л.Тереховича. Більшість його творів втрачена:при кожному арешті вірші конфісковувалися і не поверталися автору.
Народився Леонід Терехович у с. Кучинівка. Тут помер і похований на сільському кладовищі. На пам`ятній дошці, установленій на його хаті, слова: «У цій хаті жив поет і правдоборець Леонід Терехович, який за свої чесні вірші і те, що не мирився з неправдою та несправедливістю, багато років провів у радянських тюрмах».
ПРО МАТІР
Як уміла ніжним серцем мати
припадати до свого дитяти,
щоб здоров’я, і краса, і сила
не минали поза боком сина,
щоб малий на білім світі ріс,
не пізнавши розпачу та сліз.
А коли пісні співала мати,
то й собі хотілось заспівати,
і летіло по широкім полю
про журбу та про жіночу долю,
дні ясні та бурі навісні,
плакали й сміялися пісні.
Як вона старалась працювати,
готувати, шити та латати,
на роботу йшла, неначе в гості,
пропадала цілі дні в колгоспі,
навіть не гадала ні на мить,
що всього повiк не поробить!..
А коли померла моя мати,
то не зміг я навiть поховати,
був далеко, за сьома замками,
і востаннє не проводив мами;
лиш тепер згорьовану сльозу
на могилу дорогу несу...
08. 01. 91 р.
Комментариев нет:
Отправить комментарий