понедельник, 17 августа 2026 г.

Тандем сім`я плюс робота для неї – святий

Початок серпня для Тетяни В`ячеславівни Куценко знаменний тим, що 37 років тому назад, цієї пори, вона вперше переступила поріг нашої ЦРЛ. Молоду лікарку відразу полюбили всі, з ким по роботі доводилося працювати, спілкуватися, бо не відзначати її порядність, відданість професії, фаховість могли лише сліпі.



Нині Тетяна В`ячеславівна – завідувачка терапевтичного відділення, одного з найбільших, найскладніших, де часто доводиться працювати поза графіком, без вихідних, витримуючи чергову ніч без сну й посміхатися пацієнтам, коли сама ледь тримається на ногах.

– Я люблю свою професію, - якось вимовила вона в коротенькій розмові, і додала, що не шкодує за тим, що колись вступила до вишу, обравши нелегкий шлях «білого халата». Щасливими моментами вважає ті, коли отримує в дарунок найдорожчі слова: «Дякую, що ви мені допомогли». Тоді, за словами Тетяни В`ячеславівни, вона відчуває себе потрібною, тоді приходить розуміння реальної поваги, значимості праці. І загалом в очолюваному нею відділенні (де де-юре 60 ліжкомісць і до 30 працівників) нема жодного працівника, хто б не думав, не трудився  з повною віддачею, вмінням, людяністю.

Нещодавню високу державну нагороду – Подяку Верховної Ради України – Тетяна В`ячеславівна також вважає заслугою всіх медиків, оцінкою їх копітких навантажень.

До речі, вона, коропчанка за місцем народження, давно стала повністю «нашою». Тут працюють її чоловік, відомий лікар-психіатр Микола Вікторович, й син Роман Миколайович, без котрого неврологія вже не неврологія, сюди хоче приїжджати доня (судовий експерт), любі онуки. Коли вони у повному складі щебечуть на потопаючому в квітах обійсті, Тетяна В`ячеславівна сяє, насолоджується, щасливиться. І дарма, що подібні моменти перебиваються викликами на роботу, бо комусь десь стало погано, все одно тандем сім`ї і роботи для неї – святий.

Тетяна В`ячеславівна взагалі людина віруюча, позитивна, світла і надіятися в перемогу добра над злом не перестає. Молиться за мир, за розвиток місцевої медицини, альтернативи якій просто не бачить.

Олена КОМПАНЕЦЬ

Фото автора 


Комментариев нет:

Отправить комментарий