На самісінькому прикордонні Сновщини, у Тихоновичах, життя має особливий ритм. Тут, де подих війни відчувається чи не найгостріше, звичайний сільський будинок культури перетворився на справжню фортецю незламності та духовної сили. Керує цим осередком Вікторія Федосенко – жінка, чия енергія та відданість справі не дозволяють прикордонному селу занепасти духом.
Вікторія Олегівна пов’язала своє життя з рідним сільським клубом одразу після випускного вечора. Поки інші шукали кращої долі деінде, вона залишилася там, де народилася, аби дарувати радість землякам. Багато хто дивувався такому рішенню, але час довів: вона опинилася саме на своєму місці.
Коли навколо тривожно, а новини тримають у постійній напрузі, у Тихоновичах знають: двері місцевого клубу завжди відчинені. Попри всі виклики воєнного стану, Вікторії Федосенко вдалося не просто зберегти роботу закладу, а й зробити його центром тяжіння для всієї місцевої громади. Сьогодні при будинку культури активно діють молодіжні клуби, гуртки та відомий на всю округу любительський клуб «А життя триває».
– Ми збираємося, щоб підтримати одна одну, привітати з днями народження, поділитися фірмовими рецептами чи згадати стародавні поліські обряди, - розповідає Вікторія Федосенко.
Разом із місцевою бібліотекаркою Світланою Чечко вони зуміли об’єднати навколо себе жінок різного віку та залучити до культурного життя молодь, яка вечорами залюбки збирається у клубі за настільними іграми та більярдом.
Проте діяльність клубу під керівництвом пані Вікторії вже давно вийшла за межі звичайної самодіяльності. Багато земляків нині захищають Україну в лавах ЗСУ. Саме тому підтримка війська стала для директорки та її однодумців першочерговим завданням.
Жінки з клубу регулярно збирають кошти на тканину для маскувальних сіток і заготовляють продукти для захисників. Навіть за умов безпосередньої близькості до кордону, мешканці Тихонович знаходять сили для душевних акцій. Нещодавно, під час Всеукраїнського дня борщу, клубівці згуртувалися, наварили величезну каструлю традиційної української страви та пригощали односельців, створивши неймовірно теплу, домашню атмосферу.
– Останній раз ми збиралися на одній сцені аж 2023 року, - згадує пані Вікторія. – Тоді ми проводили благодійний концерт і навіть не здогадувалися про те, що він стане останнім. Через безпекову ситуацію подібних заходів ми навіть і не плануємо. А так хотілося б… Місцева молодь, діти хочуть танцювати, співати, приходити на репетиції та жити те щасливе, безтурботне життя, яке було у них раніше. Ми частенько згадуємо приємні моменти, репетиції, ті емоції, які переповнювали усіх перед концертом. Та духом ми не падаємо, віримо – все буде добре.
Завдяки пані Вікторії у Тихоновичах продовжує звучати українська мова, живуть свої традиції, а головне — люди відчувають, що вони не покинуті. І поки в сільському клубі горить світло, а з вікон лунає пісня, Тихоновичі живуть, борються і вірять у Перемогу.
Тетяна КОВТУН

Комментариев нет:
Отправить комментарий