Керівництво району в особі голів – Олександра Грабовського й Івана Орди, їхніх заступників, керівників відділів, очільників підприємств і організацій, лідерів територіальних громад з турботою і увагою ставляться до ветеранських проблем і, власне, ніколи не забувають дорогу до будинків, де живуть наші захисники Вітчизни.
Дійти до кожного і допомогти словом, і ділом, і відчутним результатом – пріоритетне завдання нашої влади.
Дійти до кожного і допомогти словом, і ділом, і відчутним результатом – пріоритетне завдання нашої влади.
8 травня з головою райдержадміністрації О.В. Грабовським, начальником відділу внутрішньої політики Н.О. Смоляк ми побували вдома у Пелагеї Юхимівни Пилипець. Нині їй 97 років, але жіночка зберегла яскраві спогади про буремний воєнний час, перебування у партизанському загоні Балабая, бої з фашистами.
Вона примудряється ще й досі самостійно господарювати у оселі, варити собі суп, спілкуватися по телефону з невісткою із Мінська.
А як зраділа гостям, пригадавши і прізвища, і усі попередні допомоги.
Ще однією адресою, куди завітав з поздоровленнями, дарунками і квітами Олександр Грабовський, був дім Олександри Трохимівни Шатило. Не залишена поза увагою, колишня полонянка блокадного Ленінграду не могла стримати емоцій. Плакала і розповідала, скільки горя зазнала 9-річною дівчинкою, коли з мамою опинилася під ворожими бомбами і кулями, коли на її очах сотнями помирали дітки і старенькі, коли сама пухла від голоду і холоду.
Просила через газету подякувати адвокату М.М. Бурдюгу за пошуки архівних документів, а владі – за увагу до себе.
Вітання від депутата Юрія Мірошниченка вручав голова райради Іван Орда
Уже 68-й рік поспіль урочисті заходи, присвячені Дню Перемоги, не перестають хвилювати наші серця. Знову і знову ми згадуємо героїчні- подвиги синів, дідів, прадідів. Таких, як Петро Лаврентійович Тимошенко, Марія Григорівна Цап, Іван Дмитрович Слизький. Це вони, тодішні Петрики, Марійки, Іванки зі зброєю в руках відстоювали свободу нашої Вітчизни, а в ці святкові дні відчувають подих бойової юності, згадують своїх побратимів – живих і полеглих на фронтах Великої Вітчизняної війни. А ми, виявляючи свою шану до ветеранів, схиляючись перед їх відвагою, з новою силою усвідомлюємо відповідальність за їхню долю. Власне, так вважає голова районної ради Іван Орда, котрий 8 травня побував вдома у цих героїчних людей і вручив їм вітальні адреси від народного депутата України Юрія Мірошниченка.
* * *
З нагоди святкування 9 Травня, голова ОДА Володимир Хоменко передав подяки і красиві подарунки рогізківцю Василю Павловичу Орді і мешканцю Великого Щимеля Петру Павловичу Кравченку. Активно вітали ветеранів і керівники районної та міської влади – голова РДА Олександр Грабовський, голова райради Іван Орда, міський голова Роман Зуб, усі сільські голови, керівники і представники організацій, підприємств та установ Щорсівщини, громадські лідери. Серед них – Михайло Яковець, Володимир Грабовський, Дмитро Орда, подружжя Кравців (Товариство Червоного Хреста), Володимир Смоляк, Микола Іваницький, Всеволод Тарасюк, Олександр Щербина, Анатолій Остапенко, Марія Шидловська, Ігор Батюк, Наталія Бондар, Володимир Білашко, Ольга Запорожець, Рубен Гзирбалян, колективи райсуду, меблевої фабрики, РВ УМВС України, заводу продтоварів, обласна та районна рада ветеранів та інші. Усіх назвати просто неможливо!
Як і колись, білопінно цвітуть сади…
68 років минуло відтоді, як закінчилася страшна війна, яку ми зазвичай називаємо Великою Вітчизняною. Як і колись, білопінно цвітуть яблуні і вишні. Одне інакше: Петро Степанович Грузький тоді був молодим фронтовиком, а сьогодні став сивочолим ветераном. Залишився один з трьох братів, які теж воювали, проливаючи свою кров за нас, живих, за ці білопінні сади, це мирне небо. Із журавлиним клином пішли брати Петра Степановича у вічність, а з ними - тисячі й тисячі наших захисників. А він і досі намагається бути хазяїном, пораючись в хаті і на городі, підтримкою доньці Ніні (мешкає разом з батьком), онукам. Щоправда, вночі діду Грузькому й досі сниться війна, спомини про яку просто розривають серце, пробивають на скупу чоловічу сльозу…
Фото Олени КОМПАНЕЦЬ
Комментариев нет:
Отправить комментарий