Щорське професійно-технічне училище №7 за майже п’ятдесят років пройшло шлях від свого початкового статусу до права називатися вищим професійним училищем лісового господарства. По-справжньому особливим стало останнє десятиліття його історії. Навчальний заклад упевнено закріпив за собою репутацію сучасної та ефективної кузні робітничих кадрів. При цьому важливим аспектом досягнення успіху стало послідовне дотримання визначеної свого часу стратегії розвитку ВПУЛГ. Детальніше про сучасність і перспективи училища читачам «Променя» розповів його директор І.С. Вдовенко.
- Якщо вести мову про процес підготовки кваліфікованих робітників, то він здійснюється за такими спеціальностями: на базі 9 класів (3 роки навчання) – штукатур, лицювальник-плиточник, маляр; столяр, верстатник деревообробки; кухар, кондитер; озеленювач, лісник, єгер; муляр, монтажник, електрозварник; на базі 11 класів (навчання – 1 і 1,5 року) – лісник, єгер, вальник лісу; штукатур, лицювальник-плиточник; оператор комп’ютерного набору, секретар керівника; кухар, кондитер. Навчання безкоштовне, учні отримують стипендію, забезпечуються харчуванням і, за необхідності, гуртожитком. Наші випускники можуть продовжити освіту за результатами профільного тестування в Чугуєво-Бабчанському лісовому коледжі, Остерському коледжі будівництва та дизайну і Конотопському індустріально-педагогічному технікумі.
Запрошуючи юнаків та дівчат на навчання, ми беремо на себе відповідальність за їхнє виховання і подальше професійне зростання. У нашому колективі інженерно-педагогічних працівників є, зокрема, 6 викладачів вищої категорії, кандидат педагогічних наук, 2 майстри виробничого навчання першої категорії. Стосовно навчально-виробничої бази училища, то вона складається з 23 начальних кабінетів, 3 лабораторій, комп’ютерного класу і 7 майстерень, оснащених сучасним обладнанням і необхідними технічними засобами. До послуг учнів – спортивний та актовий зали, бібліотека, їдальня. При ВПУЛГ діє навчально-дослідне господарство, лісовий розсадник деревних декоративних та чагарникових порід, теплиця, є свої об’єкти дозвілля та відпочинку.
- А які нинішні тенденції в сфері профтехосвіти загалом?
- У мене зберігся позитивний погляд на її перспективи. Наразі вона цілком здатна забезпечувати фахівцями-робітниками всі галузі вітчизняної економіки. Однак існуючій системі профтехосвіти все ж таки бракує визначеності, тобто і досі не отримано чіткої відповіді на запитання: якою ми бачимо Україну в майбутньому? Реалії свідчать, що в нашій державі більше готують менеджерів, юристів і фінансистів, ніж спеціалістів робітничих професій. Але ж з часом тоді може виникнути парадоксальна ситуація, коли навіть навчений менеджер не матиме роботи, бо просто ніким буде керувати! Зрештою, в будь-якій добре облаштованій державі саме кваліфіковані робітники є фундаментом економічного зростання. Тож якщо у нас на загальнодержавному рівні йде мова, що шлях розвитку України промислово-аграрний (а не туристичний чи банківський), то й освітянська система повинна бути зорієнтована саме на такий пріоритет. З огляду на це можна зауважити: вітчизняна профтехосвіта, аби довести свою життєздатність і ефективність, у нових умовах має стати більш сучасною, якісною і динамічною.
- Що Ви маєте на увазі?
- Аксіомою є те, що треба не просто дати учню знання, а й навчити його застосовувати їх на практиці. До того ж згідно з відповідною політикою держави необхідно подбати й про оплачувану практику випускників училища. Усім добре відомо, що за теперішньої ситуації на ринку праці прилаштувати усіх наших кухарів чи будівельників навіть на тимчасову роботу – дуже складно. Тому ми вирішили розв’язати проблему в дещо інший спосіб. Першим кроком стало відкриття на базі училища повноцінного кондитерського цеху. (У рамках реалізації українсько-канадського проекту «Децентралізація управління профнавчанням» та за фінансової підтримки міжнародного фонду «Відродження»).Придбали обладнання (конвенційну піч, піч для піци, теплову, жарову, пекарську шафу, тістоміс, електром’ясорубку тощо – загалом майже на 120 тисяч гривень), провели капремонт відповідного приміщення й налагодили випуск різноманітної випічки – булок, тістечок, кексів, піци, кондитерських виробів. Збут продукції здійснюється в місцевих закладах харчування і торгівлі, а також – в інтернаті «Казка». Низькі внутрішньовиробничі витрати і якість товару суттєво підвищили його конкурентоздатність. Загалом же роботу кондитерського цеху вдалося оптимально поєднати з функціями навчально-виробничої майстерні кухарів. Схожий підхід було застосовано для організації столярного цеху (він вже береться за пробне замовлення), а в майбутньому згодиться і для свого кафе. Окремо варто згадати вельми перспективний проект, започаткований з італійськими партнерами. Щоб якомога краще інтегрувати виробництво у навчальний процес, ми вирішили відкрити цех з виготовлення сирів, зокрема, такого відомого сорту як «Моцарела». По суті, це є інвестиційний проект, корисний не лише для училища, а й для району. Наразі вже дано старт конкретній роботі – розпочато складання проектної документації та підготовку приміщень. Паралельно триває робота з відкриття нової спеціальності – сировар. Слід сподіватися, справа ця дійде до логічного завершення у заплановані строки, а сирцех зможе отримувати належні обсяги сировини (молока) від господарств Щорсівщини. Таким чином можна буде створити навчально-виробничий комплекс, де йтиме підготовка практикуючих спеціалістів.
- Наскільки важливим для училища є саме виробнича діяльність?
- У наш час, коли бюджетне фінансування навчального закладу покриває не всі його видатки, без господарської діяльності просто неможливо обійтися. Разом з тим зауважу – вона є тим джерелом, за рахунок якого ми проводимо ремонтні роботи, оновлюємо матеріально-навчальну базу, можемо думати про розвиток. (До речі, за показниками господарської діяльності ВПУЛГ належить до трійки найкращих училищ області).
- На Вашу думку, яким може бути майбутнє Щорського ВПУЛГ?
- Відповідь на це запитання водночас легка і складна. По-перше, я вірю в перспективи нашого навчального закладу. Нещодавно він успішно пройшов планову атестацію Міністерства освіти, тож його потенціал незаперечний. По-друге ж – на його долю можуть впливати процеси загальнодержавного масштабу. За умови нормально працюючої економіки обов’язково буде потреба в підготовці фахових робітничих кадрів. Але якщо рух України вперед пригальмується, то… До того ж, вже не всі профтехучилища витримали випробування часом. Не так давно припинив існування навчальний заклад у Бахмачі, й це вкотре нагадало: саме життя ставить нові вимоги до роботи. Принаймні, у ВПУЛГ будують свою діяльність саме під таким кутом зору.
А завершити цю бесіду я б хотів зверненням до нашого підростаючого покоління: ваш стабільний завтрашній день починається з оволодіння професією. Перед кожним юнаком і дівчиною чимало можливостей, проте якщо вони оберуть Щорське вище професійне училище лісового господарства – то точно не помиляться. Хто зацікавився – може зателефонувати за номером 2-18-54 або відвідати в Інтернеті веб-сайт vpulgnarod.ru
- Дякую за розмову.
Інтерв’ю взяв
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий