СНІД – це стадія ВІЛ (вірус імунодефіциту людини), інфекції, при якій імунна система людини відмовляється захищати свого господаря і у нього розвиваються бактеріальні, грибкові, вірусні інфекції та неінфекційні захворювання.
Спочатку хвороба отримала неофіційну назву «хвороби чотирьох Г» - бо була виявлена у жителів та гостей Гаїті, гомосексуалістів, гемофіліків та осіб, що вживали героїн. Схожими симптомами володіють два віруси імунодефіциту, якими хворіють два види африканських мавп: звичайні шимпанзе і димчасті мангобеї. Цілком можливо, що вірус мутував і подолав міжвидовий бар’єр.
Передача ВІЛ може відбуватися при анальному, вагінальному або оральному сексі, переливанні крові, використанні заражених голок і шприців, між матір’ю і дитиною під час вагітності, пологів або при грудному вигодовуванні. Вірус не передається при поцілунках, пестощах та інших близьких фізичних контактах з людиною, що є носієм вірусу. Він також не передається при диханні, коли ви дихаєте одним повітрям з людиною, зараженою вірусом, при плаванні з хворою людиною в одному басейні і т.д. Вірус також не передається через кашель або чхання. Вірус імунодефіциту не може переноситися москітами та іншими комахами. Вчені довели, що ВІЛ утворився в Західно-Центральній Африці наприкінці дев’ятнадцятого або на початку двадцятого століття.
До теперішнього часу не створено вакцини проти ВІЛ, лікування ВІЛ-інфекції значно уповільнює перебіг хвороби, проте відомий тільки одиничний випадок повного лікування хвороби в результаті пересадки модифікованих стовбурових клітин.
При відсутності антиретровірусної терапії середня тривалість життя з ВІЛ-інфекцією складає від 9 до 10 років, середня тривалість життя на стадії СНІД становить близько 10 місяців. Вірус СНІДу при кип’ятінні гине через 1 хв., але при цьому стійкий до сонячних променів і заморожування. За зараження іншої людини ВІЛ-інфекцією або поставлення його в небезпеку зараження ВІЛ-інфекцією в значному числі держав передбачається кримінальна відповідальність.
На початок 2016 року під наглядом у медичних закладах Чернігівської області перебувало 3522 інфіковані особи, показник поширеності ВІЛ-інфекції – 335,5 на 100 тис. населення. Наш район входить до трійки «лідерів» за поширенням ВІЛ-інфекції в області (460,7 на 100 тис.населення). У віковій структурі переважає група осіб 30-39 рр.(51% усіх хворих). Починаючи з 2013 року, домінуючим є статевий шлях інфікування (66,2%), парентиральний - у середовищі споживачів ін’єкційних наркотиків – 32,4%, від ВІЛ-інфікованої матері до дитини -1,2%, неуточнений - 0,2%.
Згідно з прогнозом, динаміка епідпроцесу буде залежати від якості та масштабів профілактики захворювання серед населення, доступності до тестування на ВІЛ та до засобів лікування та профілактики.
Людмила ПЕРВАКОВА,
Лідія АНІЩЕНКО, лікарі
Спочатку хвороба отримала неофіційну назву «хвороби чотирьох Г» - бо була виявлена у жителів та гостей Гаїті, гомосексуалістів, гемофіліків та осіб, що вживали героїн. Схожими симптомами володіють два віруси імунодефіциту, якими хворіють два види африканських мавп: звичайні шимпанзе і димчасті мангобеї. Цілком можливо, що вірус мутував і подолав міжвидовий бар’єр.
Передача ВІЛ може відбуватися при анальному, вагінальному або оральному сексі, переливанні крові, використанні заражених голок і шприців, між матір’ю і дитиною під час вагітності, пологів або при грудному вигодовуванні. Вірус не передається при поцілунках, пестощах та інших близьких фізичних контактах з людиною, що є носієм вірусу. Він також не передається при диханні, коли ви дихаєте одним повітрям з людиною, зараженою вірусом, при плаванні з хворою людиною в одному басейні і т.д. Вірус також не передається через кашель або чхання. Вірус імунодефіциту не може переноситися москітами та іншими комахами. Вчені довели, що ВІЛ утворився в Західно-Центральній Африці наприкінці дев’ятнадцятого або на початку двадцятого століття.
До теперішнього часу не створено вакцини проти ВІЛ, лікування ВІЛ-інфекції значно уповільнює перебіг хвороби, проте відомий тільки одиничний випадок повного лікування хвороби в результаті пересадки модифікованих стовбурових клітин.
При відсутності антиретровірусної терапії середня тривалість життя з ВІЛ-інфекцією складає від 9 до 10 років, середня тривалість життя на стадії СНІД становить близько 10 місяців. Вірус СНІДу при кип’ятінні гине через 1 хв., але при цьому стійкий до сонячних променів і заморожування. За зараження іншої людини ВІЛ-інфекцією або поставлення його в небезпеку зараження ВІЛ-інфекцією в значному числі держав передбачається кримінальна відповідальність.
На початок 2016 року під наглядом у медичних закладах Чернігівської області перебувало 3522 інфіковані особи, показник поширеності ВІЛ-інфекції – 335,5 на 100 тис. населення. Наш район входить до трійки «лідерів» за поширенням ВІЛ-інфекції в області (460,7 на 100 тис.населення). У віковій структурі переважає група осіб 30-39 рр.(51% усіх хворих). Починаючи з 2013 року, домінуючим є статевий шлях інфікування (66,2%), парентиральний - у середовищі споживачів ін’єкційних наркотиків – 32,4%, від ВІЛ-інфікованої матері до дитини -1,2%, неуточнений - 0,2%.
Згідно з прогнозом, динаміка епідпроцесу буде залежати від якості та масштабів профілактики захворювання серед населення, доступності до тестування на ВІЛ та до засобів лікування та профілактики.
Людмила ПЕРВАКОВА,
Лідія АНІЩЕНКО, лікарі
Комментариев нет:
Отправить комментарий