Сучасна лапароскопічна стійка для малотравматичних операцій, що почала функціонувати в сусідній Корюківській ЦРЛ, вже встигла допомогти жительці Кучинівки Поліні Цап.
Жінку мучили болі у боці й тому вона зважилася звернутися за консультацією до хірурга вищої категорії з багаторічним стажем Геннадія Здора, лікаря УЗД-діагностики Володимира Веретенника, які й зробили висновок, що без оперативного втручання їй не обійтися. Бо ж у жовчному міхурі утворилися камінці, які треба негайно видаляти.
Операція пройшла успішно і є всі підстави вважати, що тепер все страшне у Поліни Миколаївни позаду. Принаймні, почуває себе значно краще, ніж до операції: страшні больові напади їй більше не дошкуляють!
Дякує наша землячка своїм рятівникам, вважаючи їх лікарями від Бога. І загалом про увесь медперсонал Корюківської лікарні відгукується тепло. Каже: „Вони, як ті бджілочки, все бігають і непокояться за хворих людей...”
Наразі Поліна Миколаївна вдома. Справлятися з господарством допомагають донечки Іра й Таня, син Андрій, котрі часто провідують маму. І сусіди добрі поруч, і сама вона, будучи великою життєлюбкою й оптимісткою, не сидить, склавши руки. Не один рік після смерті чоловіка (гарного господаря!) вже минув, а Поліна Миколаївна високу планку хазяйновитості продовжує гідно тримати. Односельці нею не нахваляться. Така вже від природи вдалася: сумлінна і непосидюча!
Олена КОМПАНЕЦЬ
Фото з сайту http://koryukivka-mayak.com/
Жінку мучили болі у боці й тому вона зважилася звернутися за консультацією до хірурга вищої категорії з багаторічним стажем Геннадія Здора, лікаря УЗД-діагностики Володимира Веретенника, які й зробили висновок, що без оперативного втручання їй не обійтися. Бо ж у жовчному міхурі утворилися камінці, які треба негайно видаляти.
Операція пройшла успішно і є всі підстави вважати, що тепер все страшне у Поліни Миколаївни позаду. Принаймні, почуває себе значно краще, ніж до операції: страшні больові напади їй більше не дошкуляють!
Дякує наша землячка своїм рятівникам, вважаючи їх лікарями від Бога. І загалом про увесь медперсонал Корюківської лікарні відгукується тепло. Каже: „Вони, як ті бджілочки, все бігають і непокояться за хворих людей...”
Наразі Поліна Миколаївна вдома. Справлятися з господарством допомагають донечки Іра й Таня, син Андрій, котрі часто провідують маму. І сусіди добрі поруч, і сама вона, будучи великою життєлюбкою й оптимісткою, не сидить, склавши руки. Не один рік після смерті чоловіка (гарного господаря!) вже минув, а Поліна Миколаївна високу планку хазяйновитості продовжує гідно тримати. Односельці нею не нахваляться. Така вже від природи вдалася: сумлінна і непосидюча!
Олена КОМПАНЕЦЬ
Фото з сайту http://koryukivka-mayak.com/
Комментариев нет:
Отправить комментарий