Про створення своїх робіт Анна Трохименко розповідає з такою любов`ю та натхненням, що не виникає сумнівів - вона живе цією справою та насолоджується кожною її хвилиною.
Чотирнадцять років, потайки від усіх, Анна мріяла про це мистецтво, та боялася, що її не сприймуть серйозно. А три роки тому наважилася і зробила свою першу ляльку. Здійснення мрії так надихнуло дівчину, що відтоді білий день вона дарує родині, а темними, чарівними ночами створює лялечок.
– Зробити ляльку за короткий термін неможливо, – розповідає майстриня. – Для цього недостатньо лише бажання та фантазії, потрібна посидючість, працьовитість, цілеспрямованість і багато часу – близько двох місяців на одну ляльку. За один підхід до столу має минути близько шести годин, щоб побачити частковий результат. Саме тому займаюся цим уночі: гаряча, ароматна кава, довжелезна, захоплююча аудіокнига, магія процесу і я, цілком і повністю зосереджена на справі.
У Анни одинадцять ляльок, всі вони різні, мають гарне вбрання, казкові імена, деякі – навіть своїх компаньйонів, а деякі – свої деталі: кошик для пікніку, в якому знайдеться мініатюрна чашечка кави, блюдце з круасанами і справжній мед у баночці. Однак є й та річ, яка їх об’єднує – на ніжці кожної ляльки присутня монограма - переплетіння літер T і А, що слугує свого роду тавром, відсилкою до майстрині. Така дрібниця, на перший погляд, важлива у світі лялькарів, бо крім стилю виконання, вона додає індивідуальності та допомагає виділитися з-поміж інших.
«Ляльковий подіум» - виставка міжнародного рівня. Там Анна вперше гідно заявила про себе, пройшовши відбір та продемонструвавши свою Алісу, з дитинства улюблену героїню казки Льюіса Керрола. Того року виставка зібрала 160 кращих робіт лялькових майстрів із одинадцяти країн світу: України, Білорусії, Ізраїля, Португалії, Норвегії, Польщі, Росії, США, Греції, Iспанії та Iталії. Це були роботи, відзначені світовими дипломами та кубками.
Лялька Майя та Джміль підкорила серця журі на міжнародному конкурсі.
Про ще одну міжнародну виставку авторської ляльки і тедді «Модна лялька» дівчина чула вже давно, адже це – одна із найяскравіших творчих подій року в країні. Восени 2020 року Анна вирішила взяти у ній участь. Тринадцять художників-лялькарів представили 15 авторських робіт у трьох номінаціях: «Iнтер`єрна лялька», «Робота в стилі Фьюжн» та «Кастомізована лялька». Робота Анни «Майя і Джміль» була представлена у номінації «Інтер`єрна лялька». I саме за неї організатори проєкту вручили дівчині окремий приз за новаторський підхід в роботі з матеріалами i особливу техніку виконання.
Зараз дівчина активно готується до цьогорічної виставки, яка відбудеться в квітні, завершуючи роботу над проєктом «Естель. Принцеса на горошині».
До речі, тепер у Анни є свій творчий псевдонім - TRKBАMBOLA, де TRK – це скорочення від прізвища, а ВАМBOLA з італійської – лялька. – Чому італійська? – Мені дуже подобається ця мова, – відповідає майстриня. – Крім того, батьки мого чоловіка мешкають на Сицилії, а сам він має освіту перекладача італійської та англійської. Саме Олександр, зважаючи на те, що англійське слово «doll» (лялька) серед лялькарів приїлося, подав ідею такого псевдоніму.
– Натхнення я черпаю у своїй родині – батьки, чоловік та син дарують мені любов, підтримують, це надихає, і завдяки цьому ви маєте змогу бачити, як цвіте моя душа, дивлячись на мої роботи.
Тетяна ЛИТВИН
Фото з архіву героїні
Комментариев нет:
Отправить комментарий