Для
Мирослави Демиденко грант став не початком власної справи, а її продовженням.
Швейному бізнесу жінка присвятила понад двадцять років плідної праці. Шлях був тернистий,
зустрічалися і злети, і падіння, проте, не зважаючи ні на що, Мирослава не
втратила найголовнішого – віри в те, що її праця потрібна людям. І в цьому
точно не прогадала, двері швейної майстерні з ремонту одягу, щодня зустрічають
десятки вдячних клієнтів.
Після
навчання в одному з кращих закладів Ужгорода, Мирослава отримала не просто
чудові знання, але й можливість попрактикуватися у найстаршому та найвідомішому
ательє містечка, яке й нині вважається еталоном швейної справи.
До Сновська
жінка переїхала за покликом серця, адже саме звідси родом був майбутній
чоловік. І саме тут продовжила свою діяльність. Спочатку працювала у місцевому
ательє, а дев’ять років тому вирішила ризикнути та відкрити власну справу –
швейну майстерню, про яку мріяла чи не змалечку.
Зараз її
бізнес досить успішний. Проте й тепер
Мирослава вирішила не зупинятися і продовжити створювати найкращі умови праці
для себе, а в результаті і для своїх клієнтів.
– Про грант
від Міжнародного фонду я почула від Наталії Ісаченко (власниці місцевого
бізнесу, яка раніше також отримала грант), розповідає Мирослава Демиденко. –
Якщо чесно, подавала його майже в останній день. Дуже довго вагалася, але все
таки вирішила ризикнути. Допомогла у написанні звіту Ольга Гаврилець.
Сума гранту
становила 117 тисяч гривень. Завдяки отриманим коштам я змогла придбати сучасне
швейне обладнання, що дозволило значно підвищити якість та швидкість виконання
замовлень. Оновлення технічної бази дало можливість розширити спектр послуг,
працювати зі складнішими виробами та різними видами тканин. Як результат –
покращення сервісу сприяло залученню нових клієнтів і зміцненню довіри
постійних замовників. Грант став надзвичайно важливим поштовхом для розвитку
ательє, підвищення його конкурентоспроможності та стабільного зростання
бізнесу.
За умовами
гранту кошти можна було використати на закупівлю виключно нової техніки для
швейного виробництва. Все необхідне закуповувати потрібно було лише в офіційних
магазинах та офіційних постачальників. Отож, Мирослава Демиденко придбала
новенькі швейні машинки, промисловий оверлок, парогенератор та інше
обладнання. Звичайно ж, воно не лише
функціональніше, але й менш енергозатратне, що особливо цінно зараз.
На цьому
Мирослава зупинятися не збирається. Вона мріє лише про розширення, розвиток та
розквіт власного маленького бізнесу. А також створення нових робочих місць на
Сновщині. Були б лише бажаючі працювати та любити швейну справу так само, як і
сама жінка.
Тетяна КОВТУН
Фото з архіву героїні публікації
Комментариев нет:
Отправить комментарий