Як у Кучинівку їдуть за полуницями, так у Смяч – за медом. Ті, хто вперше, норовлять потрапити до сільського батюшки – Віталія Остроухова: мовляв, він точно не надурить – не підсуне меду з різними домішками. Хто купує постійно, не має сумніву – в усіх смяцьких пасічників мед якісний.
Найстарший з них – Федосій Стародубець. Йому 74. З 1958 по 1995-й беззмінно очолював колгоспну пасіку.
Розказує: коли прийняв її, було 45 сімей (коли здавав – 120). Пасіка тоді стояла в саду. А над нею – густий, рівний і навіть урочистий гул. Одні бджоли відлітають – з поспіхом і шумом. Інші повертаються – важко і тихо, бо навантажені нектаром і пилком. А як зацвіла гречка, ранком, коли ще не зійшла роса, бджоли ідуть лавиною на біле від цвіту, з густим медовим запахом поле. Відтоді, - зізнається, - на все життя полюбив бджіл і роботу на пасіці.
Вони ж як люди. Тільки мудріші. І працьовитіші.
Наймолодші бджоли (їм по 3-4 дні) прибирають за собою (чистять чашечки, в яких жили). Бджола, якій 20 днів, уже збирає мед. Вони ніколи не гуляють. Одна група годує личинок, друга будує стільники, третя добуває корм. У бджолиній сім’ї усі рівні. Не користується привілеями навіть матка. А вона - центральна фігура. Варто їй загинути – життя в сім’ї розвалюється.
Взагалі, бджоли не можуть жити поодинці. Якщо котрась із них опиняється поза сім’єю, помирає за кілька годин – навіть якщо в неї досить корму.
А які вони чистоплотні! Скільки разів сам помічав: сяде бджола на руку чи на одяг і відразу починає умиватися, чиститися.
Єдині, хто не виконує ніякої роботи, це трутні. Вони годуються за рахунок робочих бджіл. Але недовго. Як тільки виконають свою чоловічу справу, бджоли перестають допускати їх до корму. А потім, коли трутні стають знесиленими, викидають їх з гнізда.
Майже за 40 років роботи пасічником Федосій Іванович вивчив усі ці тонкощі. Йому необов’язково бачити – може по звуку визначити, чи все благополучно у бджолиній родині. Глухий, рівний, багатоголосий шум-звук їхнього щоденного буття. «Розстроєний» шум, з якого виділяються пискляві голоси, свідчить про проблеми – це голос безматочної, осиротілої, сім’ї.
Питаю, чи кусають його бджоли.
- Кого жалять, того й жалують, - відповідає народним прислів’ям. – Бджолина отрута незамінна при лікуванні ревматизму, знімає запальні процеси. Так що - коли нема алергії – укуси навіть корисні. Це ж не шершневі. Щоб дуже зашкодити людині, її має вжалити 2-3 сотні бджіл. До того ж, вони знічев’я не кусають. Хіба якщо стоїш біля вулика на шляху їхнього лету, робиш різкі рухи (бігаєш чи відмахуєшся руками). Дратують бджіл запах поту, алкоголю, волосся, чорний одяг.
- Кажуть, найбільш небезпечні ройові бджоли.
- Це не так. Якось ми стояли з пасікою під Заріччям – поряд із сінокосом. Хлопці, що возили воду косарям, розказали. Бачили неподалік на кущу рій. Я пішов забирати. Без сітки. Відрізав ножем гілку з роєм і ніс метрів 300. Відбувся всього кількома укусами.
Усіма цими премудростями досвідчений бджоляр щедро ділився з молодими.
«Тепер сам у них учуся», - посміхається. Хоч і нелегко доглядати пасіку, але без бджіл Федосій Іванович не уявляє свого життя. Два роки тому через неякісний (такий підсунули торговельники) біпін (засіб проти бджолиних кліщів) у нього бджоли пропали. Мучився, не знаходив собі місця, поки не завів нову пасіку.
Каже: у бджіл, як в людей, головне – здорова і дружна сім’я.
Вони з дружиною Валентиною Григорівною разом 55 років. У них дві дочки, 5 онуків і 9 правнуків.
- Значить, є кому передавати пасіку, - кажу чоловіку.
Дочкам усе було ніколи, - розповідає він. – Правда, останнім часом Віра (живе в Городні) почала виявляти інтерес. Може, й вийде щось. А Надя аж у Сургуті. Вона навряд чи захоче.
- А мед усі люблять?
- Усі, крім дружини. Її ще в дитинстві лікували від кашлюку смаженою цибулею, перемішаною з медом. Відтоді меду в рот не бере.
Федосій Іванович лікується медом від безсоння, застуди і від поганого настрою. Його ще неабияк піднімають і самі бджоли – особливо весною, коли перезимували без втрат.
- Тоді, - каже пасічник, - така радість на душі, аж молодшаєш…
ДО ТЕМИ
* Медоносна бджола махає крилами зі швидкістю 11400 разів на хвилину. Саме це створює характерне бджолине дзижчання .
* Для отримання 1 кг меду бджоли повинні взяти нектар з 6-10 млн. квіток.
* Бджола може відлетіти від пасіки або від вулика майже на 8 км
і безпомилково знайти дорогу назад.
* По жорсткій поверхні бджола здатна тягти вантаж, що в 320 разів перевищує вагу її тіла.
* Червоного кольору бджоли не розрізняють. Вони бачать його як темно-сірий або чорний.
Швидкість польоту бджоли – 22,4 км/год. (джмеля – 3, оси – 9, шершня – 25 км/год.).
Комментариев нет:
Отправить комментарий