Далеко не останнім фактором, що впливає на добробут населення, є вартість послуг централізованого водопостачання. Адже це – і побут, і якість життя. (Особливо, якщо зважити на те, що у величезній кількості колодязів Щорсівщини вода заражена нітратами). Проте мешканців наших сіл вже не перший рік турбує питання ціни, в яку обходиться право користуватися благом цивілізації. Сьогодні ми пропонуємо читачам дізнатися про історію того, як новоборовичани вирішили розібратися в економічних причинах дорожнечі водички, яка тече з кранів в їхніх оселях.
Для початку варто навести трохи статистики. Станом на осінь діють такі тарифи на водопостачання: Щорс – 7 грн. 78 коп. за «куб» - для населення, 9 грн. 31 коп. – для бюджетних установ, 12 грн. 16 коп. – для інших споживачів; Нові Боровичі: 8 грн. 23 коп. і 11 грн. 12 коп.; Гірськ: 9 грн. 60 коп. і 13 грн. 25 коп.; Заріччя: 10 грн. 12 коп. і 13 грн. 38 коп. ; Займище: 10 грн. 35 коп. і 14 грн. 30 коп.; Суничне: 11 грн. 55 коп. і 15 грн. 95 коп.; Єліне: 13 грн. 62 коп. і 18 грн. 81 коп. Як бачимо, найдешевше обходиться вода в місті, однак причина такої ситуації полягає здебільшого в тому, що собівартість послуг ПрАТ «Комунальник» нижча через великі обсяги реалізованої води. Ніде правди діти – дійсно, коли споживачам у Нових Боровичах протягом 2012 року подали лише 6 тисяч кубометрів, то у Щорсі – в десятки разів більше. Хоча у дійсності коло факторів цієї проблеми набагато ширше. Щоправда, розібратися в реальному стані справ не просто. Новоборовичани спробували. Колишній бухгалтер колгоспу М.М. Пекур з групою однодумців, серед іншого, написали влітку колективне звернення до Прем’єр-міністра М.Я. Азарова, голови райдержадміністрації О.В. Грабовського, сільського голови А.О. Сірого. Вони поставили під сумнів правильність тарифоутворення, здійсненого надавачем послуг - райсількомунгоспом. Серед іншого, мешканці Нових Борович дивуються, чому вони і сільрада власним коштом оплачують ремонт водогонів та башти, а комунальники подібні витрати «закладають» до розрахунків собівартості своїх послуг.
З райдержадміністрації люди отримали відповідь у дусі виняткової фактології. З документа можна було дізнатися, що тарифи райсількомунгоспу переглядалися в 2008 і 2012 роках. За чотирирічний період між цими подіями ціни на електрику зросли у 2,3 раза, мінімальна зарплата – у 2,1 раза, на пально-мастильні матеріали – в 1,7 раза. Нові тарифи - економічно обґрунтовані й затверджені рішенням виконкому Новоборовицької сільради. Водогін у селі старий, експлуатується з 1986 року. Потребуючим категоріям громадян можна оформити субсидії на комунальні послуги. Чи вдовольнить теперішня ситуація споживачів води у селах (зокрема – у Нових Боровичах) – покаже час. Хоча можна бути впевненим: проблема ця дуже соціальнозначима, бо без води обходитися ще не навчився ніхто. Та й міркування над справедливістю життєвих явищ і процесів постійно впливають на формування громадської думки. Словом, як-то кажуть, поживемо – побачимо. Хоча… Без знаходження оптимального рішення сільські водогони подекуди просто припинять функціонувати - згідно з прагматичними реаліями нашого часу.
Для початку варто навести трохи статистики. Станом на осінь діють такі тарифи на водопостачання: Щорс – 7 грн. 78 коп. за «куб» - для населення, 9 грн. 31 коп. – для бюджетних установ, 12 грн. 16 коп. – для інших споживачів; Нові Боровичі: 8 грн. 23 коп. і 11 грн. 12 коп.; Гірськ: 9 грн. 60 коп. і 13 грн. 25 коп.; Заріччя: 10 грн. 12 коп. і 13 грн. 38 коп. ; Займище: 10 грн. 35 коп. і 14 грн. 30 коп.; Суничне: 11 грн. 55 коп. і 15 грн. 95 коп.; Єліне: 13 грн. 62 коп. і 18 грн. 81 коп. Як бачимо, найдешевше обходиться вода в місті, однак причина такої ситуації полягає здебільшого в тому, що собівартість послуг ПрАТ «Комунальник» нижча через великі обсяги реалізованої води. Ніде правди діти – дійсно, коли споживачам у Нових Боровичах протягом 2012 року подали лише 6 тисяч кубометрів, то у Щорсі – в десятки разів більше. Хоча у дійсності коло факторів цієї проблеми набагато ширше. Щоправда, розібратися в реальному стані справ не просто. Новоборовичани спробували. Колишній бухгалтер колгоспу М.М. Пекур з групою однодумців, серед іншого, написали влітку колективне звернення до Прем’єр-міністра М.Я. Азарова, голови райдержадміністрації О.В. Грабовського, сільського голови А.О. Сірого. Вони поставили під сумнів правильність тарифоутворення, здійсненого надавачем послуг - райсількомунгоспом. Серед іншого, мешканці Нових Борович дивуються, чому вони і сільрада власним коштом оплачують ремонт водогонів та башти, а комунальники подібні витрати «закладають» до розрахунків собівартості своїх послуг.
З райдержадміністрації люди отримали відповідь у дусі виняткової фактології. З документа можна було дізнатися, що тарифи райсількомунгоспу переглядалися в 2008 і 2012 роках. За чотирирічний період між цими подіями ціни на електрику зросли у 2,3 раза, мінімальна зарплата – у 2,1 раза, на пально-мастильні матеріали – в 1,7 раза. Нові тарифи - економічно обґрунтовані й затверджені рішенням виконкому Новоборовицької сільради. Водогін у селі старий, експлуатується з 1986 року. Потребуючим категоріям громадян можна оформити субсидії на комунальні послуги. Чи вдовольнить теперішня ситуація споживачів води у селах (зокрема – у Нових Боровичах) – покаже час. Хоча можна бути впевненим: проблема ця дуже соціальнозначима, бо без води обходитися ще не навчився ніхто. Та й міркування над справедливістю життєвих явищ і процесів постійно впливають на формування громадської думки. Словом, як-то кажуть, поживемо – побачимо. Хоча… Без знаходження оптимального рішення сільські водогони подекуди просто припинять функціонувати - згідно з прагматичними реаліями нашого часу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий