Самі старенькі стверджують, що їм «перехотілося помирати». Чому? Бо з приходом сюди завідуючою Наталії Камишної в них усіх з’явилася онука: наймолодший з 27 мешканців уже розміняв сьомий десяток – Наталі тільки 37. Однак однієї лише вікової відповідності для постійного позитивного настрою у відділенні було б замало: Наталія Камишна і поводить себе – як щира і турботлива онука.
Бабусі та дідусі хвалять комфорт після недавнього ремонту (його робили усім колективом), смачну їжу, а особливо – увагу до них з боку завідуючої: «до кожного підійде, розпитає, розрадить».
- У кожного з цих людей, крім старості і хвороб, ще й брак любові, - говорить Наталія. – Кажуть, онуків люблять більше, ніж дітей. А їм нікого любити. І їх – нікому.
Вона за освітою товарознавець. 13 років пропрацювала в сільраді (пройшла всі сходинки кар’єрного зросту – від касира до голови села). Тож турбота про людей для неї – не просто гасло.
- Без колективу (14 людей) у мене б нічого не вийшло, - говорить Н.Камишна і розповідає про кожного, хто разом з нею творить добро. – Медсестра Віра Бас не раз рятувала і нинішніх, і колишніх мешканців відділення. Наш янгол в білому халаті. Працює з дня відкриття відділення (а це – більше десяти років). Безвідмовна, сумлінна, чуйна – це лише частина того, що можна сказати про цю чудову жінку.
Багато для того, щоб наше відділення не лише почало функціонувати, а відкрилося - зробила Тетяна Камишна. Збереження приміщення дільничної лікарні – це теж її заслуга. Зараз працює завгоспом, хоч внесок її у загальну справу набагато перевищує службові обов’язки.
Тільки хороше можу сказати про кухарів Олену Клюсовець (до речі, вона у нас мати-героїня), Наталію Щербак та підсобну кухонну робітницю Любов Могильну. Це завдяки їхнім старанням мешканці відділення дуже задоволені харчуванням.
А завжди чисті – завдяки Оксані Литвин. Кожні 10 днів вона влаштовує для стареньких «ванний день» (при необхідності миє частіше). Кожні 10 днів (при необхідності частіше) міняється постільна білизна. У відділенні є пральна машина-автомат. Це – сфера діяльності нашої Раїси Аніщенко. За кожного з молодших медичних сестер (їх у нас 4 – Наталія Аношкіна, Ніна Єфіменко, Наталія Лобур, Марина Криволап) закріплені певні палати. В них завжди чистота і порядок.
Не можу не подякувати і чоловічій частині нашого колективу – робітнику по обслуговуванню нашого приміщення Олександру Хотькіну (він хоч і молодий – 23 роки – а на всі руки майстер), кочегарам Сергію Криволапу, Миколі Кримському. Вони – як справжні господарі – самі бачать роботу і роблять її без вказівок і нагадувань.
Під час ремонту, який ми робили власними силами, «по-справжньому нашими» стали працівники територіального центру соціального обслуговування Борис Клименко, Юрій Бредюк, Олександр Тулуп, Всеволод Шатровий. Все робили на совість. Як у власних оселях.
Щиро усім дякую – і нашим працівникам, і тим небайдужим жителям району, що поділилися вирощеними овочами з відділенням.
Комментариев нет:
Отправить комментарий