На території України щодоби реєструється близько 400
дорожньо-транспортних пригод, в тому числі із смертельними наслідками. Крім
того трапляються нещасні випадки пов’язані з наїздом транспортних засобів на
працівників на території підприємств, що не належать до категорії
дорожньо-транспортних пригод.
Головними причинами дорожньо-транспортних пригод та
інших нещасних випадків пов’язаних з керуванням транспортними засобами є:
- перевищення
швидкості;
- порушення
правил дорожнього руху;
- водіння у
нетверезому стані;
- перевтома
водіїв при тривалій безперервній робот;
- порушення
трудової дисципліни та вимог охорони праці як самими водіями, так і іншими
працівниками;
- наявність
інших несприятливих супутніх факторів.
Вірогідність потрапити у дорожньо-транспортну пригоду
збільшується якщо час роботи водія починає перевищувати встановлені норми.
Зниження рівня стомлюваності водія можливе шляхом проведення наступних
профілактичних заходів:
1. Забезпечення
оптимальних мікрокліматичних умов в кабіні (температура, вологість, швидкість
потоку повітря). Найбільш сприятливою є температура повітря 18-20 °С. Знижена
температура повітря негативно впливає на роботу м'язів, знижує швидкість і
точність рухів, отже, водій допускає більше помилок. В умовах підвищеної
температури повітря водій швидше стомлюється, в нього знижується увага та
сповільнюється реакція. Нормальна вологість повітря повинна бути у межах від
30% до 70%.;
2. Зниження
шуму і вібрації, шкідливих хімічних домішок до повітря. Під впливом шуму та
вібрації погіршується зорове сприйняття, знижується увага, уповільнюються
реакції, знижується точність дій. Тривала дія на людину шуму та вібрації
викликає стомлення, головний біль. Показники вібрації зростають при збільшенні
швидкості руху автомобіля, погіршенні стану дорожнього покриття, зменшенні
корисного навантаження. Зниження шуму та вібрації в кабіні автомобіля
проводиться шляхом ретельної підгонки частин кабіни, шумоізоляції двигуна,
шумоізоляції дверей, амортизації підвіски тощо.
3. Створення додаткових
зручностей на робочому місці та зменшення зусиль, необхідних в процесі
керування автомобілем, спрощення процесу управління. Великий вплив на роботу
водія має правильна його посадка на сидінні за кермом автомобіля та зручне
розміщення, комфортність і справність
органів керування.
4. Раціональна
організація режиму праці та відпочинку водія. Різні варіанти організації праці
водія передбачають загальний місячний баланс робочого часу в 178 робочих годин:
нормальна тривалість зміни визначається правилами внутрішнього трудового
розпорядку або графіками змінності з таким розрахунком, щоб загальна тривалість
робочого часу за тиждень не перевищувала 41 год. Для забезпечення безпеки руху
після 3 годин роботи водію потрібно здійснити 15-хвилинну перерву, і після
трьох наступних годин безперервної роботи необхідно робити 30-хвилинну перерву
для відпочинку.
Важливе значення для водія має правильно організоване
харчування, тому що при порушенні режиму і якості харчування порушується
психічна діяльність людини і швидко наростає стомлення.
Велике значення для збереження високого рівня
працездатності водія має дотримання питного режиму. Добова потреба людини у
воді (близько 2,5 л) може змінюватися в залежності від різних умов (пори року,
температури повітря в кабіні, характеру роботи і ін.). Для угамування спраги
варто користуватися термосом з холодною, краще підкисленою або мінеральною
водою. Подолає спрагу також гарячий чай, особливо зелений.
Виконання усіх запропонованих профілактичних заходів
буде сприяти поліпшенню стану здоров'я водіїв та зниженню рівня виробничого
травматизму на дорогах.
Сергій Лисогор
страховий експерт
з охорони праці
Городнянського відділення УВД Фонду
соціального страхування України
в
Чернігівській області
Комментариев нет:
Отправить комментарий