Напевно, немає у світі людини, яка б не любила тварин. Домашні улюбленці у кожного різні: хтось обожнює тихеньке муркотіння кота у себе на колінах, хтось полюбляє активний відпочинок разом зі своїм вірним собакою, а хтось отримує неабияке задоволення від споглядання за різнокольоровими акваріумними рибками. А от у родини Володимира та Олени Дедусів з Тихонович домашнім улюбленцем стала… дика косуля.
Три роки тому Володимир Володимирович знайшов малесеньку та налякану тваринку у заростях лісу і насилу врятував від розлючених собак, які напали на звірятко. Спершу взяв його на руки, аби не дати розтерзати псам, а потім не зміг залишити напризволяще – стало шкода, подумалося, що не виживе таке малесеньке без матері. Ось так вже три роки поспіль у одному обійсті з Дедусями живе справжній лісовий красень – олень Бембі.
Таке ім’я йому дали доньки подружжя – Ольга та Оксана, щойно побачивши оленятко. Шерсть тваринки була забарвлена білими цяточками, точно як у однойменному мультфільмі, тож вагань з іменем не було. Так само, як і не було вагань повернути тваринку назад до лісу, хоч і клопотів з нею у родині побільшало.
– Бембі спершу знаходився у будинку. Ми виділили для нього певну частинку оселі, проте він полюбляв спати на моєму ліжку та м’якому кріслі, - розповідає наймолодша донька Оля. – Найбільше уваги приділяли йому я з мамою, спочатку годували його молоком (думали починати поїти соскою), але Бембі, як справжній гордий олень, хоч ще й такий маленький, почав пити самостійно, із тарілочки. Найулюбленішими смаколиками для нього стали бублики, булочки та печиво, особливо «Марію» полюбляє. Ми з сестрою постійно купуємо їх як їдемо додому.
Наше оленя – дуже лякливе та полохливе. Одного разу, коли до нас прийшли гості, воно перелякалося натовпу людей і від страху вистрибнуло у вікно, розбивши його. З тих пір, щоб не травмувати Бембі, ми поселили його у теплому сараї, з просторою кошарою поруч, щоб міг коли завгодно виходити на вулицю.
Він чомусь зовсім не любить чоловіків, навіть до свого рятувальника ставиться з обережністю, до себе не підпускає. З жінками ситуація краща – однозначно обожнює Олену Сергіївну, бо вона найбільше уваги приділяє красеню.
– З незвичайною легкістю та грацією косуля перестрибує наш двометровий паркан. Вже тричі вибігала з двору, але нікуди не тікала, лише здивовано ходила і розглядала усе, - розповіла Оля. – Цікаво й те, що взимку Бембі набагато спокійніший та лагідніший, а от влітку та весною часто показує характер і може навіть покосити роги, а вони у нього дуже гострі та великі.
У родини зріли думки випустити звірятко на волю, але зрозуміли, що це не можливо, адже Бембі став зовсім ручним і вижити в лісі тепер у нього немає жодних шансів, а особливо у сезон полювання. Планували віддати його і до зоопарку, але потім, зваживши усі «за» і «проти», від подібних настроїв відмовилися.
І хоч інколи він і зробить якусь шкоду, це одразу забувається. Варто лише поглянути в його розумні, бездонні очі. Бембі тут свій, рідний, оточений ніжністю, турботою та теплом. А він натомість подарував родині найголовніше – свою щиру довіру.
Тетяна ЛИТВИН, фото з архіву родини
Три роки тому Володимир Володимирович знайшов малесеньку та налякану тваринку у заростях лісу і насилу врятував від розлючених собак, які напали на звірятко. Спершу взяв його на руки, аби не дати розтерзати псам, а потім не зміг залишити напризволяще – стало шкода, подумалося, що не виживе таке малесеньке без матері. Ось так вже три роки поспіль у одному обійсті з Дедусями живе справжній лісовий красень – олень Бембі.
Таке ім’я йому дали доньки подружжя – Ольга та Оксана, щойно побачивши оленятко. Шерсть тваринки була забарвлена білими цяточками, точно як у однойменному мультфільмі, тож вагань з іменем не було. Так само, як і не було вагань повернути тваринку назад до лісу, хоч і клопотів з нею у родині побільшало.
– Бембі спершу знаходився у будинку. Ми виділили для нього певну частинку оселі, проте він полюбляв спати на моєму ліжку та м’якому кріслі, - розповідає наймолодша донька Оля. – Найбільше уваги приділяли йому я з мамою, спочатку годували його молоком (думали починати поїти соскою), але Бембі, як справжній гордий олень, хоч ще й такий маленький, почав пити самостійно, із тарілочки. Найулюбленішими смаколиками для нього стали бублики, булочки та печиво, особливо «Марію» полюбляє. Ми з сестрою постійно купуємо їх як їдемо додому.
Наше оленя – дуже лякливе та полохливе. Одного разу, коли до нас прийшли гості, воно перелякалося натовпу людей і від страху вистрибнуло у вікно, розбивши його. З тих пір, щоб не травмувати Бембі, ми поселили його у теплому сараї, з просторою кошарою поруч, щоб міг коли завгодно виходити на вулицю.
Він чомусь зовсім не любить чоловіків, навіть до свого рятувальника ставиться з обережністю, до себе не підпускає. З жінками ситуація краща – однозначно обожнює Олену Сергіївну, бо вона найбільше уваги приділяє красеню.
– З незвичайною легкістю та грацією косуля перестрибує наш двометровий паркан. Вже тричі вибігала з двору, але нікуди не тікала, лише здивовано ходила і розглядала усе, - розповіла Оля. – Цікаво й те, що взимку Бембі набагато спокійніший та лагідніший, а от влітку та весною часто показує характер і може навіть покосити роги, а вони у нього дуже гострі та великі.
У родини зріли думки випустити звірятко на волю, але зрозуміли, що це не можливо, адже Бембі став зовсім ручним і вижити в лісі тепер у нього немає жодних шансів, а особливо у сезон полювання. Планували віддати його і до зоопарку, але потім, зваживши усі «за» і «проти», від подібних настроїв відмовилися.
І хоч інколи він і зробить якусь шкоду, це одразу забувається. Варто лише поглянути в його розумні, бездонні очі. Бембі тут свій, рідний, оточений ніжністю, турботою та теплом. А він натомість подарував родині найголовніше – свою щиру довіру.
Тетяна ЛИТВИН, фото з архіву родини
Комментариев нет:
Отправить комментарий