У рамках районного семінару вчителів української мови та зарубіжної літератури відбулася літературно-музична зустріч з поетесою рідного краю Ольгою Лантух. Її 20 березня хлібом-сіллю зустрічали учні та вчителі Великощимельського НВК. Родом Ольга Степанівна з села Бреч (нині Сновське), але ще в дитинстві зі своєю родиною переїхала до Великого Щимеля. Зараз вона – завідуюча Наумівською бібліотекою.
Вперше за довгий період Ольга Лантух відвідала свою рідну школу та побула на заході, який присвячувався саме їй. Все дійство було побудоване на спогадах життєвого та творчого шляху письменниці. Учні декламували її вірші, співали веселі пісні та виконували запальні танці. Сама ж Ольга Степанівна зі сльозами на очах згадувала та розповідала про роки, проведені у Великому Щимелі. Цьому маленькому селу, його прекрасним краєвидам та, звісно ж, рідній школі, письменниця подарувала багато віршів, які цього дня лунали для всіх присутніх.
Учні школи із задоволенням спілкувалися з Ольгою Лантух, ставили їй численні питання, брали автографи та фотографувалися. Адже не кожного дня можна зустріти у рідних стінах таку талановиту і водночас скромну та просту жінку.
Оскільки день зустрічі припав на день весняного рівнодення, всіх глядачів пригощали смачними пиріжками у вигляді жайворонків. Адже ще здавна в українців існувала традиція пекти печиво у формі птахів – символів приходу весни.
Уся ця зустріч, підготовлена Валентиною Павленко, пролетіла на одному диханні, невимушено і цікаво. Особливої нотки позитиву додали й ведучі дійства – вчитель музики Леся Петренко та педагог-організатор Ірина Лось.
А наостанок, коли у письменниці запитали про мрії та плани на майбутнє, вона з усмішкою промовила:
«Жінкам потрібно дуже мало:
Від радості щоб серце заспівало.
Нам справді треба небагато:
Були б здорові діти й була б хата…».
Тетяна ЛИТВИН, фото автора
Вперше за довгий період Ольга Лантух відвідала свою рідну школу та побула на заході, який присвячувався саме їй. Все дійство було побудоване на спогадах життєвого та творчого шляху письменниці. Учні декламували її вірші, співали веселі пісні та виконували запальні танці. Сама ж Ольга Степанівна зі сльозами на очах згадувала та розповідала про роки, проведені у Великому Щимелі. Цьому маленькому селу, його прекрасним краєвидам та, звісно ж, рідній школі, письменниця подарувала багато віршів, які цього дня лунали для всіх присутніх.
Учні школи із задоволенням спілкувалися з Ольгою Лантух, ставили їй численні питання, брали автографи та фотографувалися. Адже не кожного дня можна зустріти у рідних стінах таку талановиту і водночас скромну та просту жінку.
Оскільки день зустрічі припав на день весняного рівнодення, всіх глядачів пригощали смачними пиріжками у вигляді жайворонків. Адже ще здавна в українців існувала традиція пекти печиво у формі птахів – символів приходу весни.
Уся ця зустріч, підготовлена Валентиною Павленко, пролетіла на одному диханні, невимушено і цікаво. Особливої нотки позитиву додали й ведучі дійства – вчитель музики Леся Петренко та педагог-організатор Ірина Лось.
А наостанок, коли у письменниці запитали про мрії та плани на майбутнє, вона з усмішкою промовила:
«Жінкам потрібно дуже мало:
Від радості щоб серце заспівало.
Нам справді треба небагато:
Були б здорові діти й була б хата…».
Тетяна ЛИТВИН, фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий