Жінка – уособлення краси, чарівності, мудрості та щирості. По-справжньому красивою є та, котра поєднує в собі вроду зовнішню і внутрішню, скромність, терпіння та вірність.
Людмилу Лащенко без сумніву можна назвати справжньою жінкою, берегинею домашнього затишку та тепла. Вона – любляча дружина та прекрасна мати для двох своїх доньок – Світлани та Ірини. Зі своїм чоловіком Віктором Івановичем познайомилися ще в школі. Це було кохання з першого погляду: справжнє, щире та взаємне. Щаслива пара стала на весільний рушник, як тільки пані Людмилі виповнилося 18 років. З того часу вони живуть душа в душу, люблять та поважають одне одного, а минулого року відсвяткували своє срібне весілля.
В обох донечок, разом з чоловіком, вклали всю свою душу, виховувавши їх в любові та повазі. Молодша Ірина – студентка медичного університету імені О.Богомольця, а старша Світлана – заміжня і вже подарувала батькам справжнє маленьке чудо – внучку Полінку.
І якщо раніше жінка обожнювала активний відпочинок, поїздки на море та шумні, веселі компанії, зараз надає перевагу сімейному відпочинку з усім затишком та комфортом. Майже кожні вихідні до подружжя навідуються доньки і родина проводить вихідні разом, відпочиваючи та виховуючи Полінку.
Майже весь свій час Людмила Миколаївна вже 16 років проводить на улюбленій роботі, вона – продавчиня одного з магазинів у Тур’ї. Тут вона дійсно на своєму місці. Покупці її роботою дуже задоволені – вона завжди зустріне привітно і доброзичливо, підкаже, допоможе, порадить, та й до людей ставиться з повагою та розумінням.
А от у вільний час найулюбленіше заняття – вирощування квітів. Обійстя господині завжди яскраве та красиве, з усіх боків його оточують небаченої краси квіти. Любити їх ще з дитинства привчила мати. А потім і чоловік Віктор, який дарував квіти мало не щодня. І зараз, проживши разом 25 років, чоловік частенько підіймає настрій дружині, даруючи улюблені букети.
8 березня – теж не виняток. І хоча цього святкового дня пані Людмила і працює, проте після роботи її очікуватиме святкова вечеря, море квітів, теплі обійми коханого та щирі усмішки її найдорожчої, найкращої родини.
Тетяна ЛИТВИН, фото автора
Людмилу Лащенко без сумніву можна назвати справжньою жінкою, берегинею домашнього затишку та тепла. Вона – любляча дружина та прекрасна мати для двох своїх доньок – Світлани та Ірини. Зі своїм чоловіком Віктором Івановичем познайомилися ще в школі. Це було кохання з першого погляду: справжнє, щире та взаємне. Щаслива пара стала на весільний рушник, як тільки пані Людмилі виповнилося 18 років. З того часу вони живуть душа в душу, люблять та поважають одне одного, а минулого року відсвяткували своє срібне весілля.
В обох донечок, разом з чоловіком, вклали всю свою душу, виховувавши їх в любові та повазі. Молодша Ірина – студентка медичного університету імені О.Богомольця, а старша Світлана – заміжня і вже подарувала батькам справжнє маленьке чудо – внучку Полінку.
І якщо раніше жінка обожнювала активний відпочинок, поїздки на море та шумні, веселі компанії, зараз надає перевагу сімейному відпочинку з усім затишком та комфортом. Майже кожні вихідні до подружжя навідуються доньки і родина проводить вихідні разом, відпочиваючи та виховуючи Полінку.
Майже весь свій час Людмила Миколаївна вже 16 років проводить на улюбленій роботі, вона – продавчиня одного з магазинів у Тур’ї. Тут вона дійсно на своєму місці. Покупці її роботою дуже задоволені – вона завжди зустріне привітно і доброзичливо, підкаже, допоможе, порадить, та й до людей ставиться з повагою та розумінням.
А от у вільний час найулюбленіше заняття – вирощування квітів. Обійстя господині завжди яскраве та красиве, з усіх боків його оточують небаченої краси квіти. Любити їх ще з дитинства привчила мати. А потім і чоловік Віктор, який дарував квіти мало не щодня. І зараз, проживши разом 25 років, чоловік частенько підіймає настрій дружині, даруючи улюблені букети.
8 березня – теж не виняток. І хоча цього святкового дня пані Людмила і працює, проте після роботи її очікуватиме святкова вечеря, море квітів, теплі обійми коханого та щирі усмішки її найдорожчої, найкращої родини.
Тетяна ЛИТВИН, фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий