Щирі душею, залюблені у життя – це вони, учасники народного хору «Спадщина» (на знімку), без чудових пісень якого не обходиться у нашому районі жодне свято.
Крім того, місцеві артисти і не чекають свят, а готують цікаві програми і виїздять у села з концертами, бо їм там раді і дуже тепло зустрічають.
– Ми вже побували у багатьох населених пунктах з концертами, - розповідає незмінний керівник хору Ніна Володимирівна Квятківська. – Звичайно, побували ще не скрізь, куди нас запрошували, бо не завжди вдається знайти транспорт. Нещодавно ми їздили поїздом до санаторію «Остреч», туди нас запросили. У репертуарі хору більше тридцяти пісень. Звичайно, найближчі до душі і найкраще сприймаються глядачами пісні народні, які призабуті. Та коли вони звучать у виконанні цих жіночок та чоловіків, душа кожного слухача хвилюється, в ній пробуджуються і починають пульсувати правічні джерела народного духу, світла і чистоти.
Сильні красиві голоси линуть в залах клубів, підхоплені на крила вітру, летять Україною. Завдяки таким немолодим людям, які з власної ініціативи створили цей колектив, своїм ентузіазмом вибороли звання народного, і живе українська пісня. А допомагає їй набувати осяйних, теплих відтінків акомпанімент незмінного віртуоза і знавця музичної грамоти Леоніда Кореня. Він – одна з головних провідних фігур у хорі, його серцевина і душа. А як сам береться за підготовку котрогось із творів – виконує так, що не заслухатись не можна. Чи не тому, коли виходить на сцену – зал завмирає, а потім вибухає від оплесків і скандувань «Браво!».
Г.ЛЕПНЮК
Фото з архіву «Спадщини»
Крім того, місцеві артисти і не чекають свят, а готують цікаві програми і виїздять у села з концертами, бо їм там раді і дуже тепло зустрічають.
– Ми вже побували у багатьох населених пунктах з концертами, - розповідає незмінний керівник хору Ніна Володимирівна Квятківська. – Звичайно, побували ще не скрізь, куди нас запрошували, бо не завжди вдається знайти транспорт. Нещодавно ми їздили поїздом до санаторію «Остреч», туди нас запросили. У репертуарі хору більше тридцяти пісень. Звичайно, найближчі до душі і найкраще сприймаються глядачами пісні народні, які призабуті. Та коли вони звучать у виконанні цих жіночок та чоловіків, душа кожного слухача хвилюється, в ній пробуджуються і починають пульсувати правічні джерела народного духу, світла і чистоти.
Сильні красиві голоси линуть в залах клубів, підхоплені на крила вітру, летять Україною. Завдяки таким немолодим людям, які з власної ініціативи створили цей колектив, своїм ентузіазмом вибороли звання народного, і живе українська пісня. А допомагає їй набувати осяйних, теплих відтінків акомпанімент незмінного віртуоза і знавця музичної грамоти Леоніда Кореня. Він – одна з головних провідних фігур у хорі, його серцевина і душа. А як сам береться за підготовку котрогось із творів – виконує так, що не заслухатись не можна. Чи не тому, коли виходить на сцену – зал завмирає, а потім вибухає від оплесків і скандувань «Браво!».
Г.ЛЕПНЮК
Фото з архіву «Спадщини»
Комментариев нет:
Отправить комментарий